Сценарій новорічної вистави для дітей
Дійові особи:
Холоднеча
Кролик
Оленка
Іванко
Снігуронька
Розумник (Вовк Білий Клик)
Скульптор (Камнегриз)
Дід Мороз
Скульптура
Сніговик 1
Сніговик 2
Сніжинки, або клоуни
Картина І
Білосніжне північне володіння Зимової Феї – Холоднечі. На сцену виходить сама Холоднеча – весела, білосніжна дівчина, працює і співає пісню про себе та про свою дуже відповідальну місію – приготувати всю країну до Новорічних свят. Адже їй треба присипати сніжком поля, щоб був гарний врожай, вкрити сніжком дерева та галявини у лісі, щоб звірятам було веселіше, а деревам тепліше, прикрасити білим снігом міста і села, щоб на новорічні свята у людей був гарний зимовий настрій, а дітки мали змогу кататися на санчатах і гратися у сніжки. І нічого страшного, що звуть її Холоднеча і що взимку холоднувато..
Холоднечі допомагають працювати її помічники – Сніговики- веселі та яскраві. Поряд з ними Кролик – веселий символ наступного 2011 року, він непосидючий розбишака, який всім заважає та провокує Сніговиків на веселощі. Під час пісні герої виходять до зали та «присипають сніжком» глядачів.
Наприкінці пісні веселий Кролик відволікає Сніговиків від роботи та влаштовує з ними веселу гру ( акробатичні стрибки, чехарда, жонглюють сніжками).
Холоднеча помічає, погрожує пустунам пальчиком.
Холоднеча: (доброзичливо)Тільки подивись на них. Взялися до гри!
А у нас ще стільки справ!
Ми повинні добре накрити всю землю чудовою сніговою ковдрою.
До Нового року залишилося зовсім мало часу, а у нас ще не всі
галявинки сніжком притрушені, не всі дерева білосніжними
шапками прикрашені, не всі річки та ставки гладеньким льодом
вкриті.
Кролику, пустун, сам не працюєш і помічників моїх відволікаєш!
Я, мабуть, тебе зараз насварю. А то й покараю!
Кролик: Нічого Ви мені не зробите, шановна Холоднеча. По-перше,
Ви для цього занадто добра, а по-друге, Я Кролик – символ
наступного 2011–го року. І буду головним талісманом
цілісінький рік. Тож мене треба берегти і пестити, а не сварити.
Холоднеча: Якийсь ти хвалькуватий, Кролику. Ще й підлабузник.
Символу року треба бути більш відповідальним та серйозним.
Краще займися якоюсь корисною справою.
Щоб тобі такого доручити? Гідного Вашої Величності…
Кролик: (трошки образився, відійшов, але миттю повернувся)
Слухайте, пані Холоднеча, я не стану на Вас ображатися. Навіть попрацювати готовий. Хоч працювати – не царська справа... Але заради Вашого спокою я згоден… Доручіть мені прибрати Чарівну комору. Я там стільки класних речей бачив.
Холоднеча: Так, у коморі зберігається багато «класних» артефактів. Не просто цікавих, а магічних і чарівних. Там є речі великих магів та чаклунів усіх часів... Ну – добре. Прибери у коморі, зроби ласку. Тільки дивись, не чіпай нічого. Просто зітри пил. І все. Тільки не треба кататися на килимі-літаку та переміряти всі шапки-невидимки. Зрозуміло? Ваша Величність.
Кролик: Та зрозумів вже!.. (швиденько побіг у комору)
Холоднеча: (кричить навздогін) І взагалі - навіть не торкайся речей, на яких є напис :
«Чіпати заборонено».
Бо можна таких справ наробити ненавмисно, навіть страшних і
непоправних. Сподіваюся, він мене почув…
Продовжимо нашу роботу. (Оглядає все навкруги) Ой! Бачу там вдалині
якусь чорну пляму! Неподобство! Треба негайно притрусити її сніжком.
Всі за мною! Та побільше снігу прихопіть…
Холоднеча і Сніговики виходять зі сцени. Чутно голос Кролика, потім він з’являеться, штовхає перед собою величезне дзеркало. Воно вкрите тканиною. Добре видно всім, крім самого Кролика, і великий напис «Небезпечно. Чіпати заборонено». Можливо, намальовані череп і кістки.
Кролик: Яку кльову річ я знайшов! Величезне дзеркало! Холоднеча зрадіє і
більш ніколи не буде до мене чіплятися. А то завела платівку: пустун,
пустун, Ваша Величність…
Їй сподобається! Адже всі жінки й дівчата полюбляють
милуватися собою. А це дзеркало таке величезне, що можна бачити
себе у повний зріст. Я - крутий!
Знімає з дзеркала тканину, розлітається срібний пил. Кролик чхає.
Кролик: Яка пилюка. Треба витрусити її десь подалі, щоб Холоднеча знову не
насварила. (виходить)
Чутно зловісну музику. Світло згасає. Дзеркало миготить.
Дзеркало: Нарешті я вільне. Тисячі років мене протримали у найдальшому кутку
комори. Боялися мене. І недарма. Я таки знищу все Добро в світі!
З’являються Холоднеча і Сніговики. Вони радіють виконанню справи.
Холоднеча: Тепер все чудово. Все навкруги чистесеньке - білесеньке.
Ні однієї темної плями. (Бачить дзеркало). Ой!
От Кролик – розбишака, дістав-таки з комори Старовинне
магічне дзеркало! Адже воно вкрай небезпечне.
Його було заховано у найдальший кут комори саме тому, що воно
припинило слухатися магів і почало діяти самостійно.
Від нього можна очікувати чого завгодно!
Сподіваюся, воно ще не прокинулося.
Треба негайно його чимось накрити.
Шукають тканину.
Грає зловісна музика. В цей час дзеркало починає діяти. Воно світиться, миготить. Починає затягувати до себе Холоднечу. Вона опирається, кличе на допомогу.
Холоднеча: Мене затягує! Рятуйте!
Страшні чорні руки затягують Холоднечу усередину. Сніговики кидаються до неї, але також потрапляють у полон до дзеркала.
Дзеркало: Так! Я прокинулося. І за час бездіяльності накопичило стільки
злих сил через образу, що мене заховали.
Тепер ніхто мене не зупинить! Ніхто не переможе!
В цей час з дзеркала вивалюються Холоднеча та Сніговики. Вони змінилися. Якісь деталі спотворили раніше білосніжний яскравий одяг. Сніговики взагалі виглядають дуже войовничо.
Дзеркало: Тепер вже я помщуся! А ви мені допоможете.
Холоднеча: Що ми маємо робити, шановне дзеркало?
Дзеркало: У школі чарівників зберігається Книга добрих справ. Принесіть мені її!
Тоді ніхто не зможе робити добрих вчинків і в усьому світі
запанує Зло! Вже нікому не буде весело і радісно!
Холоднеча: Ми готові! Але у Школу чарівників можна потрапити тільки
по запрошенню.
Дзеркало: Віднині ви наділені магічними силами та можливістю використання
людських недоліків собі на користь. Ідіть! І принесіть мені Книгу
швидко. Доки не настав Новий рік! Нехай першим буде зіпсовано
Новорічне свято!
Вибігає на сцену Кролик з тканиною.
Кролик: Холоднеча! Ви вже бачили, яку чудову річ я знайшов?
Холоднеча: (дуже грізно) Ти до мене? Вухатий ледацюго!
На кролика також войовничо наближаються і штовхають його Сніговики.
Кролик: Та що з Вами трапилося? Ви так змінилися!
Холоднеча: Навіть не наближайся до мене. Хвостатий дурень. Бо перетворю тебе на
крижану бурульку! Ми тепер служимо Великому Дзеркалу.
І не заважай нам! Ми йдемо виконувати важливе завдання.
Кролик: Нічого не розумію. Куди йдете? Яке завдання?
Холоднеча: А таке, що багатьом не сподобається. З дороги, сірий нікчемо.
Сніговики оточують Кролика, хапають та кидають у сніговий замет
Кролик (нервує, бігає по сцені) Що я наробив! Як це сталося? (до дітей)
Дзеркало затягнуло Холоднечу? Воно змінило її?
Яке в неї завдання?
Вона хоче поцупити Книгу добрих справ.
Це я винен, що притягнув це магічне дзеркало з комори.
Казала Холоднеча, що нічого не можна чіпати! Не послухав…
Що робити? Що робити?..
Треба виправляти свою помилку. А де ж та книга знаходиться?
У школі чарівників? Де це? Там? Чи там? Добре… Бігаю я швидко
– спробую дістатися школи чарівників раніше злодіїв.
Вибігає зі сцени.
Картина ІІ
Стежина у лісі. З’являється Холоднеча та Сніговики. Оглядаються.
Холоднеча: Школа чарівників вже близько. Треба придумати тільки, як до неї
потрапити. Бачу, хтось іде. Це учні, ось ними і скористаюся.
(До сніговиків) Ну-мо, швиденько перетворіться на снігові замети.
Сідає серед заметів, сама перетворюється на стареньку бабусю.
По стежині до Школи Чарівників йдуть учні – Оленка та Іванко. Іванко робить каратистські рухи, кричить «Кія…». Оленка намагається не попасти в «зону дії» його рук та ніг. (Може, падає у сніг, піднімається.)
Оленка: Знову ти зі своїм карате! Ну то йди до спортивної школи.
Що ти робиш у Школі чарівників?
Іванко: Ти вважаєш, що чарівники не повинні бути сильними та спритними?
Оленка: Чарівники повинні бути розумними та кмітливими. Тільки силою
добрих чарівних справ не зробиш!
Іванко: Та я і не кажу – тільки силою…
Оленка: Казати – не кажеш. А вчишся погано.
Іванко: Не наговорюй на мене.
Оленка: Я наговорюю? А хто на останньому уроці магічної хімії мав зробити
казковий феєрверк? А отримав величезний вибух. Трохи всю школу не
підірвав. А вже перелякав точно всіх.
Іванко: З ким не буває. Трошки помилився.
Оленка: Трошки. А на самостійній? Робив-робив чоботи-скороходи для Кота,
а вони й велетню не підійшли. Такі величезні вийшли.
Іванко: (сміється) Ці чоботи потім самі по всій школі за учнями бігали. Оце був крос!
Оленка: Смішно тобі. А потім вся школа за твоїми чоботами ганялася.
Ледь-ледь впіймали.
Іванко: Така була погоня! Супер! Ну то й що! Не всім бути
такими «заучками», як ти.
Оленка: Я не «заучка», просто старанно вчуся. А не так, як де-хто.
Бачать Холоднечу.
Оленка: Доброго дня!
Холоднеча: Та який він добрий.
Іванко: Щось трапилося, бабусю?
Оленка: Вам допомогти?
Холоднеча: Погано мені. Дуже я старенька стала, хвора. Хотіла до Книги добрих
справ звернутися. Кажуть, вона допоможе. Та до Казкової
школи дійти не можу. Ноги взагалі не йдуть. Гадала тут і замерзну.
Оленка: Та що ви, бабусю. Ми вам обов’язково допоможемо.
Холоднеча: Чула, цей хлопець справний чаклун.
Оленка: Та ні. Іванко у нас хвалько. До чаклуна йому ще далеко.
Іванко: Не слухайте її, бабуся. Я вас миттю вилікую.
Тільки у Школу потрапимо.
Піднімають Холоднечу. Ведуть. За ними «непомітно» рухаються Сніговички.
Іванко: (обернувся)Тут хтось є?
«Замети» застигають.
Холоднеча: (відволікає): Ой, мені погано
Виходять зі сцени.
Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини
Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей
Початок: Магічне дзеркало. Початок: 1,2 картини
Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини
Фінал: Магічне дзеркало. Фінал: 5,6 картини
Комментариев нет:
Отправить комментарий