Артисти-невдахи або Врятоване свято. Сценарій новорічної програми

В цей сценарій - доволі кумедний, але й повчальний, - легко впишуться концертні номери. Його можна поставити в різних умовах (у школі, палаці культури, клубі, навіть у дитячому садку). Програма легко адаптується для глядачів будь-якого віку - від малюків до дорослих - заміною концертних номерів.
На сайті http://veselun.info/ можна знайти фонограми для цієї вистави (пісні казкових героїв та новорічні пісні), фотографії з вистави, фото та опис костюмів.

Артисти-невдахи або Врятоване свято

Сценарій новорічної програми

Звучать фанфари. Світло в залі згасає. Завіса відкривається.

КАРТИНА 1
Гниле болото або лісова хаща. Виходить Лісовик. Кує зозуля.

Лісовик: Отакої, знов я повинен чекати цих нездар. Водяник, ти де?

Водяник(вилізає з болота): На місці я, Лісовик, не галасуй. І Страшко давно тебе чекає.

Страшко: Ага…(злізає з дерева)

Лісовик: Так, що ми сьогодні зробили. Перший я. На лося дерево

Звалив? Звалив. Дітей в темний ліс заманив? Заманив. Ще гриби

у кошику Червоній Шапочці підмінив на мухомори…

Страшко: Супер…

Водяник: Я, я, зараз я!! Човен з рибалками перевернув, пловцям п’ятки

лоскотав. Вони трохи не втопилися! Сомів та щук посварив. Така

велетенська бійка була! Сила!

Лісовик: А ти, Страшко?

Страшко: А я, а я…А я як вийшов …Всі одразу впали…Мабуть злякалися.

Лісовик: Де там наша Кікімора ходить. Постійно запізнюється на збори.

Водяник: Та вона, мабуть на черговому кастингу. Все хоче у зірки потрапити.

Лісовик: Уявляю: наша Кіка у «Шансі» — ой, не можу…

Страшко: Ні! Ні! Нехай краще її візьмуть у якийсь серіал. Наприклад : Моя

прекрасна няня»

Лісовик: Та ні! «Не родися красивою»

Водяник : А родися Кікіморою…

Всі сміються.

Прибігає Кікімора. Всі замовкають і вишукуються.

Кіка: Хі-хі. Привіт,хлопчики. Що ви тут

робите? Хвастаєтеся один перед одним. Пустуни та ледацюги.

Водяник: Та я тобі за такі слова .

Кіка: Ой-ой, злякав. Одна я, бідненька працюю. І день і ніч, і день і ніч. І

навіть зараз іду з роботи по лісі та як зарегочу. Ось так –

(дурно сміється)- всі білки з дерев впали — думали землетрус.

Лісовик: Ой, Кікочка, ти у нас професіонал! Не те що ці…телепні.(замахується).

Кіка: А яка, хлопці у нас програма на Новорічне свято? Я собі зробила новий

прикід : плаття з яскравого шмаття, прикрашене сушеними

гусеницями, зачіска зі свіженької соломи…(крутиться)

Лісовик: Красунечко наша.

Страшко Супер…

Водяник: Кікімора, вона і є Кікімора…

Кіка: Що ти сказав. Та я тобі …( Починається бійка)

Лісовик: (розкидає всіх) Ну ти, Водяник, прямий, як свинячий хвіст. Хто ж це жінкам правду каже? Кікочка, ти його не слухай. Ти у нас найчарівніша Кікімора в усьому Гнилому болоті. У тебе такі гарні противні маленькі очі, такий миленький мініатюрний носик та і вся ти у нас просто диво…Правда Страшко?

Страшко: Ага, Кіка, ти навіть красивіша за мене…

Кіка: Так ось, пустуни. Ви, мабуть, знов, як завжди будете в новорічне свято

на галявині лежати та своїми капостями хизуватися. А ось я чула, що в Палаці культури (клубі, школі) діти готують Новорічний концерт та розваги, вони будуть танцювати, співати, жартувати, кажуть, а і ялинка там буде і подарунки всім роздаватимуть…

Лісовик: Мабуть буде весело.

Страшко: (мрійно) Супер…

Водяник : А ми знову будемо нудьгувати.

Кіка : Так я вам і пропоную! Треба якось їм свято зіпсувати, а собі зробити!

Ліший : Молодець, Кіка. Щоб таке вдіяти, поганеньке-поганеньке.

Страшко: А давайте їх з’їмо…

Кіка: Подавишся, дурний ненажеро.

Водяник: Може заллємо все водою, тоді їх чудові новорічні костюми

зіпсуються.

Лісовик: Я придумав краще! Ми костюми концертні у дітей поцупимо і все

інше, що вони до свята приготували і собі на

Гнилому болоті таке свято влаштуємо для всієї Нечистої Сили.

Ну як?

Страшко: Супер…

Водяник: Ти мене вже дістав. Весь час одне і теж: СУПЕР, СУПЕР. Ти ще хоч одне слово знаєш?

Страшко: Ага. Знаю. “Кльово”. Так зараз уся молодь говорить, а я у неї вчуся.

Кіка: Вчився би чомусь корисному.

Лісовик: Годі сперечатися. Якщо ви згодні з моїм планом, треба швидко

переходити до його виконання. Ти, Кіка, як найспритніша, відповідаєш за крадіжку костюмів і реквізиту. Ти — Водяник,

поцупиш фонограми з музичним оформленням. Ти, Страшко…

Щоб тобі доручити таке посильне…

Страшко: Я можу піти в буфет і з’їсти у них всі пиріжки…

Лісовик: Ні, тупачок, ти поцупиш якийсь реквізит, одним словом, все, що у них буде погано лежати.

Кіка: Кажуть, у них завжди погано лежать мікрофони.

Страшко: Супер. Ой, кльово.

Лісовик: А я вкраду найголовніше — СЦЕНАРІЙ і стану режисером нашого свята.

Страшко: Сценарій –це така булочка? Чи пампушка? (Облизується)

Кіка: «Кльовий» ти мій! Сценарій – це важливий документ свята! У кого

сценарій — той на святі — головний! Не побоюся цього слова – головний режисер!

Всі (в захваті): Кльово! Круто! Класно! Яка ти, Кікімора, розумна…

Кіка: Вперед, до справи!!!

Всі кричать і убігають.

ЗАВІСА ЗАКРИВАЄТЬСЯ.

КАРТИНА 2

Світло згасає. Концертний зал. Генеральна репетиція. На авансцену виходить Режисер (Неуважлива людина, яка завжди все губить, трошки капризна та нервова, як і більшість творчих людей). За ним (або нею) бігають завжди дві помічниці (1,2)

Реж: Увага! Увага! Починаємо репетицію Новорічного концерту. Де мій сценарій? (Подають) Так. Мікрофон? Дякую. Окуляри? Де я подів мої окуляри.

(Всі шукають навкруги, потім помічають, що окуляри на голові у режисера)

Реж: Ось вони!

Режисер: Освітлювач! Світло готове?

Голос: Ми готові. (Миготить світлом). Перша пушка? Друга пушка? (включають пушки)

Реж: Декорації готові?

Художник: (Виглядає є з куліс) Робимо останні штрихи.

Реж: Звукорежисер? Звукорежисер.

Реж: Знов запізнюється.

Біжить звукорежисер: Все в порядку. Я на місці. А у мене ще немає сценарію.

Реж: (до помічниць) Яке безладдя!!! (Побігли віддавати)

Всі на сцену, готуємося до генеральної репетиції.

КАРТИНА 3

Завіса відкривається. Юні артисти (танцюристи, співаки, циркачі) займаються під команди своїх керівників. Посередині сцени — ялинка, красива, але ще вогники не горять. Художник дописує щось, Машиніст сцени лаштує декорації, час від часу вибігає костюмер, приміряє костюми, обміряє дітей-робоча обстановка. Як тільки завіса повністю відкривається, всі вибігають зі сцени.

Реж: Увага! Починаємо генеральну репетицію!

Один за одним на фоні всієї цієї метушні проходять концертні номери (як на генеральному прогоні, може щось не до кінця, може з зупинками по команді керівника і з його поправками. Режисер у мікрофон запрошує артистів на сцені – практично веде концерт.

В цій частині концерту виконуються номери, переважно з використанням реквізиту, який у подальшому буде вкрадений поганими героями и з використанням якого вони будуть намагатися відтворити виступи дітей — артистів.

Реж: (Плескає в долоні) Всім дякую. 10 хвилин перерва, потім продовжуємо генеральну репетицію.

Всі вибігають зі сцени. Звучить музика. З’являються бандити, крадуть все, що бачать ( пошепки коментують : Бери, бери костюми. А це що таке? Це мікрофон. А де сценарій? Ось він! Тримай, Кікочка…) і вибігають зі сцени.

На сцену виходить режисер з помічницями.

Реж: Увага. Всі готові? Подовжуємо Генеральну репетицію. Де мій

сценарій? А мікрофон? (Шукають)

Голос звукооператора: У мене пропали всі фонограми!!!

Реж: Де я поклав свої окуляри? Невже і вони пропали?

Вбігає костюмер: Пропали всі костюми. Що робити?

Режисер бігає по сцені: Все пропало! Все пропало. Нас обікрали.

Всі в розпачі.

Реж: Свято відміняється, поки не знайдемо грабіжників.

Завіса закривається

КАРТИНА 4

Реж: (До дітей в зал ) Діти, ви не бачили, які злодії нас обікрали. Бачили? Хто? Лісовик? Страшко? Водяник? Кікімора? Ай-яй-яй. Якщо ми не знайдемо викрадачів, свято не відбудеться…

З залу вибігає найменший Козак (хлопчик у українському вбранні).

Козак 1: Я бачив, вони побігли до Гнилого болота, щоб там влаштувати своє свято.

Режисер: Що ж робити? Як врятувати наше свято? Ми ж діти, хіба ми зможемо перемогти ворогів, навіть якщо знайдемо?

Козак 1: Обов’язково переможемо.

Режисер: (іронічно) Хто? Ти? Теж мені Василь Вірастюк!

Козак: Не я, а ми! Українські козаки. Ми хоч і не дорослі, але дуже сильні.

Бо ми займаємося спортом, багато працюємо і незабаром обов’язково станемо такими ж могутніми, як найсильніша людина світу — українець Василь Вірастюк!

Хлопці, виходьте сюди.

Звучить музика, виходять “козаки”, роблять кілька вправ (якісь силові, або гімнастичні), стають струнко.

Козак 2: Ми готові вирушити в дорогу, знайти та покарати грабіжників.

Козак 3: Не хвилюйтеся, ми цих неуків обов’язково переможемо… (граються м’язами)

Козак 1: (знизу дивиться на великих) Або перехитруємо!

Режисер: Спасибі, хлопці, бажаємо вам удачі!!!

Звучить музика. Гладіатори виходять через зал, всі їх проводжають.



КАРТИНА 5

Завіса відкривається.

Гниле болото. Злодії зібрали всіх своїх помічників і роблять спробу зробити концерт. (Пародія на проведення репетиції, пародії на номери танцювального та циркового колективів .Все це виходить кумедно та незграбно, злодії всі пересварилися. Лісовик – режисер, хоч і у викрадених окулярах і зі сценарієм, але не може нічого путнього вдіяти зі своїми “артистами”.

У номерах – пародіях можна комічно відтворити всім знайомі образи: «Танці з зірками» — Могілевська – Яма, «Шанс» — Кузьма, Герой «Караоке на майдані» — Можна поспівати та походити з шапками по колу і т.п.)

Всі номери об’являють, наприклад: Найкращі танцюристи у світі- Кіка і Лісовик. Або: У перше на сцені, смертельний номер: Водяник-акробат…

Водяний: Клянуся своїм улюбленим болотом, ти, Кіка, чудово танцюєш.

Кіка: Але ти, Водяник, мені всі ноги відтоптав.

Страшко: Отримав, Водяник?

Лісовик: Нездари, ви нічого не вмієте. Теж мені,”артисти”. Всі геть!

Гонить всіх зі сцени. Вони ховаються від нього.

Кікімора: Слухай, лісовичок. А може повернемо ці кляті костюми справжнім артистам і попросимо, щоб вони нас хоч чомусь навчили.

Водяник: Краще давайте утопимо ці костюми в болоті.

Страшко: Бо ніякі ми не артисти.

Кікімора: Ми нездари і невдахи.

Лісовик: Що нам біднім робити…

Всі збираються посередині сцени, плачуть.

В цей час з’являються козаки, налаштовані по –бойовому.

Козаки: Ось вони. Хапай їх. Оточуй!

Козак1: Стійте, хлопці! Тут вже нема кого хапати!

Підходять до «артистів».

Козак: Шановні, у вас щось трапилося?

Лісовик: Хотіли стати артистами…

Водяник: Зробити собі свято…

Кікімора: А я хотіла стати суперзіркою…

Страшко: І нічого не вийшло!

Козак1: А тому нічого не вийшло, що, замість крадіжок та капостів, краще

чомусь доброму навчилися.

Лісовик: Хто ж нас буде вчити?

Страшко: Нас всі не люблять…

Знову плачуть.

Козак 2: А за що вас любити?

Коли повернете вкрадене, попросите пробачення.

Може ставлення до вас і зміниться…

Кікімора: Ні нас не пробачать.

Водяник: Ми заслуговуємо покарання.

Козак: Та ви вже самі себе покарали.

Лісовик: Це правда…

Кікімора: Візьміть нас у артисти. Ну будь ласка…

Козак 1: Щоб стати артистами, панове, треба багато працювати, робити

зарядку, ходити на репетиції …

Водяник: І тоді ми станемо справжніми артистами?

Страшко: І нас запросять на справжню сцену?

Козак 1: На справжню сцену і на справжній концерт.

Страшко: Супер!

Кіка: Це ти будеш “супер”, а я буду супер-пупер, тьфу, суперстар, тобто суперзірка.

Козак 2: Скоріш збирайте речі і пішли!

«Артисти»: Ура! Вперед!

Збирають речі.

Всі виходять. ЗАВІСА ЗАКРИВАЄТЬСЯ,

КАРТИНА 6

На авансцені зажурений режисер з Помічницями.

Реж: Яка ганьба. Підвести стільки глядачів.

А через півгодини з’явиться Дід

Мороз та Снігуронька. Що ми їм покажемо?

І козаки не з’являються, невже злодії їх перемогли.

Звучить музика. Через зал козаки ведуть горе-артистів, які несуть вкрадені речі.

Режисер: Ось вони.

Ми врятовані.

Свято відбудеться.

Які ж ви сміливі, шановні козаки. Перемогли таких страшних крадіїв.

(Помічниці забирають реквізит, уносять)

Козак : Не такі вони вже й страшні. Скоріш кумедні.

Козак2: А на крадіжку зважилися,

бо дуже мріють стати артистами.

Реж: (підходить до Лішого) Будь ласка, віддайте мені мій сценарій та

мікрофон. (забирає). Пробачте, а це не мої

окуляри? (забирає, надягає, розглядає крадіїв)

А ви справжній Лісовик?

Лісовик: Так. А ти сумніваєшся? (насувається на нього)

Реж: (не помічаючи ворожості) А хто ця мила дама?

Кіка : (у захваті) Я — мила. Чули? Я — справжнісінька болотяна Кікімора.

А це — мої друзі — Водяник та Страшко.

Реж: Яка удача. Я так давно мріяв написати сценарій про життя

Нечистої Сили. Прошу вас, будьте моїми консультантами.

Лісовик: Але ми хочемо бути і артистами.

Реж: Про таке я і мріяти не міг. Я запрошую вас на головні ролі майбутньої

вистави.

Всі? Ура.

Страшко: Супер.

Реж: А зараз до роботи. Всі готові?

Всі служби: Готові.

Реж: Чудово! Встигли! Бо саме зараз до нас з’явиться найголовніша дійова особа Новорічного свята. Хто це, діти? Правильно! Дід Мороз.

Звучить новорічна мелодія. Виходить Дід Мороз. Вітає дітей.

Дід Мороз: Доброго дня, любі хлопці й дівчата.

Всіх вас я радо вітаю зі святом!

Бачу, які ви гарненькі, чудові.

Будьте щасливі завжди і здорові.

Снігуронька:

Це свято радісне й веселе, і душу людям зігріва,
Стає тепліше у оселі, хоча надворі і зима.
Його не можна не чекати, воно приходить на поріг –
Це світле і щасливе свято, що має назву НОВИЙ РІК (всі разом)

Дід Мороз: Які ж ви всі гарні, святкові, видно, що дуже ретельно

готувалися до свята.

Снігуронька: Дивись, Дідусю! Яка тут чудова ялинка! Тільки на ній ще не

палають новорічні вогні.

Дід Мороз: А ми, онученько, це зараз швидко виправимо!

Хай пісня святкова над нами лунає,

А чудо-ялинка вогнями засяє!

Звучить музика. Запалюється ялинка.

Звучить пісня про Новий рік.

Режисер: Шановний, Дідусю Морозе! Дякуємо Вам за вітання і дуже

просимо бути гостем на нашому Новорічному концерті. Адже діти – артисти так готувалися до свята.

Дід Мороз: Я із задоволенням залишуся та подивлюся ваш концерт.

Д.М. виходить у зал.

Режисер: Починаємо Новорічний концерт.

Концертна програма. Її ведуть режисер та наші «нові» артисти. Кожен їхній вихід – кумедний та веселий, вони можуть забувати слова, виштовхувати один одного на сцену, не справлятися з мікрофонами, можуть, навіть, звалитися зі сцені…

Останній номер – пісня Снігуроньки.

У фіналі пісні всі учасники програми виходять на сцену.

Режисер представляє учасників концерту.

Фінал.

Автор : Єрмоленко Ніна

ВОДЯНИК – НЕВДАХА -2: Новорічне свято під водою. Сценарій новорічної вистави для дітей. Продовження -3, 4 картини

Продовження

Початок: 1, 2 картини - ВОДЯНИК – НЕВДАХА -2: Новорічне свято під водою. Сценарій новорічної вистави для дітей. 1, 2 картини.



КАРТИНА ІІІ

На авансцені Зимова Фея.

Зимова Фея: Я дійсно дуже переживаю, щоб наші герої подолали всі перешкоди своєї казкової подорожі. Особливо мене непокоїть Відьмине болото. Сподіваюся, вони будуть у дорозі дуже уважними та обережними. Було б добре, щоб Відьма та її помічниці взагалі не помітили наших мандрівників.

Відкривається завіса. Відьмине болото – темне, зелене, страшнувате…

Відьма та її помічниці співають пісню та танцюють.

Відьма: Так, так,так… Щоб мені такого капосного вигадати? Щоб всіх так здивувати і всім свято зіпсувати. А… ми вже мішок з подарунками у Діда Мороза викрадали?

Всі: Викрадали!.. (позіхають)

Відьма: А Снігуроньці білу шубку на чорну підмінювали?

Всі: Підмінювали…

Відьма: Так… Придумала! Зловимо хлопчика — Нового Рока і посадимо його в печеру. Ось Новий рік і взагалі не наступить!..

Всі: Та це вже у минулому році було!

Відьма: Було… Було… Де я вам нових капостів напридумую, як все вже було…

Так… Нехай нас жаба поки розважить… А всім думати! І придумати щось поганеньке-поганеьке!..

Цирковий номер «Каучук» — Жабка

Відьма: Придумала! Сама придумала! Треба у Діда Мороза поцупити його чарівний посох! Тоді він нічого зробити не зможе: ялинку не запалить, до дітей не потрапить!.. І взагалі – свято буде повністю зіпсоване. А я… я…, якщо посох буде у мене – я стану наймогутнішою, найкрутішою… Так?

Всі: Так! Так! Це чудова ідея!

Відьма: Хто найкращий винахідник?

Всі: Ти, Відьма, ти.

Відьма:  Хто найпідступніша відьма у світі?

Всі: Ти, Відьма, ти.

Відьма:  Так! Я… Все!.. Вирішено! Будемо чаклувати!. Треба так зробити, щоб я за мить до Діда Мороза злітала, посох поцупила і миттю назад до болота повернулася. Тут багато чаклунських сил треба. Потрібна буде ваша допомога.

Приготувалися до чаклунства. Ну, Діду Морозе! Тримайся!..

Танець чаклунок. Наприкінці танцю відьма «улітає» нагору, а вже за мить з’являється у залі з посохом у руках.

Звучить музика.

Відьма: Ха-ха-ха… У мене все вийшло! Дід навіть отямитися не встиг. Я, як блискавка, прилетіла, посох вхопила і…миттєво зникла.

Виходить на сцену. Оглядає посох.

Відьма: Хочу перевірити, як він працює!.. Треба когось заморозити для початку.(Оглядається у пошуках жертви)

Відьмочки: (розбігаються) Тільки не мене!  Тільки не мене!

Відьмочки: Зараз перевіриш!

Відьмочки: До нашого болота наближується якась чудернацька компанія.

                      Там всі такі смішні…

Самі до нас у пастку ідуть. Своїми ногами!..

Відьма: Де? І справді. Хтось іде до нас! Всі заховалися! Треба захопити цих мандрівників зненацька!

Відьми ховаються. На сцену виходять морські мешканці.

Відьма: Хапай їх. Та тримайте вже! Зв’яжи їх.

Відьми нападають на Водяника і друзів, скручують мотузкою.

Тільки маленький Гном втікає та біжіть через зал.

Гном: Треба скоріш покликати Діда Мороза!

Відьмочки не можуть його наздогнати.

Відьма: Та облиште того малюка. Він сам заблукає у нашому болоті!

Ну що, подивимося, хто тут потрапив до нашого полону. Невже сам морський цар – Водяник? Оце удача! А це хто – такі смішні, незграбні – Краб, Восьминіг… Чудово. І чого Вас понесло на землю?

Водяник: Ми шукали Діда Мороза, щоб запросити його до нас на новорічне свято.
Відьма: От дурники! Та хіба  буває Новий рік під водою? Та цей старий нікчема Дід Мороз, ніколи не піде під воду. Хоча, якби пішов, я б зраділа. Бо цей дідуган — мій лютий ворог. Але вам не пощастило, Діда Мороза тут немає. А я – Відьма, є. А у мене є… ось що! Чарівний посох! І зараз я на вас випробую його дію.

Водяник і друзі:  Не треба, відпусти нас! Будь ласка! Ми ж вам нічого поганого не зробили!

Відьма:  «Нічого не зробили»… Замовкніть. Зараз я буду робити випробування – наприклад, я вас заморожу! Ну, що, приготувалися? Перетворіться на крижані скелі!

Звучить музика, світло миготить, але… нічого не виходить.

Відьма: Нічого не виходить! Ах ти, дурна палиця! Повторюю: хочу, щоб ці водяники стали льодяниками!

Знову — світло, музика – чаклунство не вийшло.

Відьма: Не вийшло знову! Мабуть, я поцупила несправжній посох…

Звучить новорічна музика, Гномик  веде Діда Мороза через зал.

Дід Мороз: Відьмо, не ховайся, це ти мій посох вкрала?

Відьма: А я і не ховаюся! Я тепер тебе не боюся. У мене ось що! І я сильніша за тебе! (показує посох). Тільки твоя палиця несправна!

Дід Мороз: Ні, Відьмо. Посох повністю справний! Тільки тобі він не допоможе! Посох мій і слухається тільки мене! Посох! До мене!…

Звучить музика, посох виривається з рук Відьми. Вона кричить:

«Тримай його!». Всі відьми спочатку кидаються за ним, але потім відступають і намагаються сховатися. Посох літає, б’є відьом, а потім повільно прилітає  Діду Морозу до самісіньких рук.

Дід Мороз: Ну що, отримали! Коли ти, Відьмо, вже вгамуєшься? Ось тепер я вас дійсно на крижані бурульки перетворю! Щоб більше ніколи не заважали святкувати Новий Рік.

Виє вітер, дзвін льоду, відьми мерзнуть і застигають льодовими скульптурами.

Відьма: Будь ласка, Діду Морозе, не заморожуй нас!

Я гину! Замерзаю! Рятуйте!

Дід Мороз: Злякалися?

Відьми: Злякалися!..

Відьма: Пробач мене, Діду Морозе!

Усі разом відьми плачуть: ПРОБАЧ!!!

Відьма: Я більше не буду капостити.

Усі разом: І ми не будемо.

 

Дід Мороз: Може і справді вибачити вас заради свята?

Відьми: Вибач! Вибач! Ми більше не будемо! Ніколи!

Дід Мороз: Добре! А допомагати будете?

Відьми: Так! Будемо! Будемо! Завжди!

Дід Мороз: Ну добре! Будемо вважати, що ви засвоїли урок гарної поведінки і я вибачаю вам. Зігрівайтеся потроху. Я заберу усіх  на північ і триматиму вас під наглядом. Будете там виправляти свою поведінку і працювати.

Пакувати новорічні подарунки, розчищати снігові завали…

Усі разам: Ми згодні, згодні. Тільки не потрібно нас заморожувати!

Водяник:   Шановний  Діду Морозе, я Вас дуже прошу! Допоможіть нам зробити  вперше справжнє новорічне свято на морському дні.

Дід Мороз: Водяник, я знаю твою проблему і готовий тобі допомогти. Адже ти шукав мене так довго і так наполегливо. Буде твоїй донечці справжнє новорічне свято.

Водяник:   З ялинкою та подарунками?

Дід Мороз: А як же. З ялинкою і з подарунками. Усі на свято!

Усі разом: УРА!!

Водяник:   Скоріш, вирушаємо до моря. Вперед!

Завіса закривається.

Зимова Фея: Ось на які героїчні дії здатні батьки заради щастя своїх дітей. Навіть готові життям ризикувати, як наш Водяник. Добре, що все так щасливо закінчилося. Нам з вами залишилося тільки побувати на цьому незвичайному – НОВОРІЧНОМУ підводному СВЯТІ. А для цього треба добре підготуватися- вивчити хоча б один морський танець.

Всі підвелися! Всі-всі підвелися – повторюємо за мною.

 В залі з’являються помічниці. Діти піднімаються. Звучить музика. Всі вивчають «морські» танцювальні рухи.

З цього місця свято продовжується «нон-стоп». Ні на хвилину не припиняється музика.

 

Зимова Фея: Молодці! Тепер ми готові! Новорічне свято на морському дні починається! Зустрічаємо наших героїв!

КАРТИНА ІV

Відкривається завіса. Водяне царство. На сцені – Донька та її друзі.

Звучить музика. В залі по черзі – групами з різних дверей -  з’являються герої казки.

Вони танцюють, а разом з ними і всі діти у залі.

Зимова Фея: Танцюємо, танцюємо всі разом!

Зимова Фея: До нас на свято завітали Дід Мороз, Снігуронька, Хлопчик-Новий рік.

Останніми до залу, пританцьовуючи, входять Дід Мороз, Снігуронька, Хлопчик- Новий рік.

Водяник: Дивись доню, твій татусь виконав свою обіцянку. Вперше в нашому підводному царстві відбувається свято Нового Року.

 Дід Мороз: Всіх вітаю, люди добрі.

В цей святковий гарний час.

На морському дні, шановні,

Радий бачити я вас!

Снігурка: З новим роком, любі друзі

Ми Вас всіх вітаємо!

І найкращого у світі

Щиро побажаємо.

Дід Мороз: Під воду ялинка чарівна  прийди

Вогні новорічні скоріш запали.

  Звучить новорічна музика. Дійсно зверху на морське дно опускається чудова новорічна ялинка. На ній запалюються новорічні вогні.

Звучить музика. Всі танцюють веселий танець (Ха-фа-на-на)

Донька: Батечку мій любий, спасибі тобі велике за такий чудовий подарунок — справжнє Новорічне свято. Я про таке навіть мріяти не могла.

Водяник:  Я дуже радий донечко, що тобі сподобалося.

Донька:  Але таточку, заради моєї примхи ти ризикував життям, пробач мені. Я більше ніколи не буду вередувати. Ти найкращий  татусь у світі.

 Водяник: Шановні гості, а зараз щасливі підводні мешканці подарують вам своє мистецтво.

Циркова студія: Шарі-варі

 На сцену виходить Хлопчик — Нового рік

Новий рік:

А ось і я! Я  - Рік Новий

Сьогодні хлопчик я малий.

Та завтра трохи підросту

І всім вам щастя принесу.

Бажаю вам веселих свят,

Вітаю хлопчиків, дівчат.

Вітаю і дорослих всіх,

Хай навкруги панує сміх.

Всі учасники: З Новим роком!

З Новим щастям!

Фінальна пісня

Завіса закривається.

Автор: Єрмоленко Ніна. http://veselun.info/

Україна, 2010

                                                             

ВОДЯНИК – НЕВДАХА -2: Новорічне свято під водою. Сценарій новорічної вистави для дітей. 1, 2 картини.

Цей сценарій є новим варіантом раніше опублікованого сценарію:

«ВОДЯНИК – НЕВДАХА». Сценарій новорічної казки-вистави для дітей українською мовою . Ідея казки залишилася колишньою, повторюються лише 1-а і 2-я картини, в інших картинах - нові тексти. Також може бути прикладом переробки сценарію для конкретної постановки.

(сценарій був перероблений для постановки на конкретній сцені з урахуванням нових можливостей).

Новорічне свято під водою

Сценарій новорічної вистави для дітей.

                                                         КАРТИНА  І.

  Завіса закрита. Світло поступово згасає. Звучить увертюра. На сцені з’являється Зимова Фея.

 

  Зимова Фея:  Добрий день, любі друзі. Я — Зимова Фея — дуже рада вас бачити на нашому новорічному святі.

Новий рік — найулюбленіше свято дітвори. Яскрава ялинка, чарівна Снігуронька, добрий Дід Мороз та безліч чудових подарунків. Що може бути краще. Навіть не уявляю, щоб ми з вами робили, коли б свято Нового року у нас не було?

А ще на Новий рік трапляються надзвичайні казкові історії. Одну із таких історій я хочу Вам сьогодні розповісти.

На самісінькій глибині океану розташувалося казкове Царство. Керував Підводною країною звичайний морський Цар-Водяник.

 

Завіса відкривається.

На сцені — царство Водяника. Звучить музика. Пливають медузи, рибки. В центрі  на троні сидить Водяник. Біля нього донечка – Водянушка, слуги — морські рибки, пірати, русалки, всіляка підводна братія. Всі зайняті своїми справами. Золоті рибки виконують цирковий номер (повітряні гімнасти). Іділія…

Донька (Водянушка): істерично кричить, розганяючи усіх навколо.

Все! Все! Все! Бачити вас не можу (на сцені паніка). Як ви мені всі набридли!

Водяник: Донечко моя! Дитинко! Що  з тобою, моє серденько, моя красуня! У нас все так добре. Креветки  стрибають, медузи пливають, корали блищать. Водичка така мокра, така зелена…

Донька: Нудьга у нас зелена, а не водичка. Живемо тут на самісінькому дні, в багнюці борсаємося… Нудота! Цілими днями  одні і ті ж мовчазні рибні фізіономії…

Водяник: Русалонька моя золотенька, не сумуй. Зараз ми тебе розважимо. Гей, ледацюги, годі байдикувати. Розвеселіть мою красунечку-водянулечку, поки я з вас консервів не наробив!

Цирковий номер, бажано веселий

Донька:  (тупотить і кричить) Досить, я це вже сто разів бачила!.. Геть звідси, бридкі п’явки!

Пісня Водяника.

Водяник: Дитятко моє дорогеньке. Що хочеш для тебе зроблю. Все своє багатство готовий віддати, тільки щоб ти, моя крихітка,  весела була та щаслива.

Донька розлючена відходить від тата.

Водяник: Як мені мою донечку розвеселити? Перлини з усіх морів їй подарував – не подобаються, корали – і білі, і червоні приніс – не хоче. Що мені, бідному, робити? Піду втоплюся!… Ой, що я несу! Адже я і так під водою…

До Водяника біжать навипередки два «морських шута»

1. Ваше  Водянушество! Я знаю.

2. Ні, я знаю!

1. Я придумав!!!

2. Ні, я придумав!

Водяник:  Припиніть! Кільки в томаті! Говоріть так, щоб я зрозумів!

1. Треба запросити краба!


2. Краб у Чорному гроті живе.


3. Йому триста років! Він все бачив! Все знає!


4. Він на суші був!


5. Людей бачив!

Водяник: ТИХО! Я придумав!

Усі: ЩО?

Водяник: Треба запросити краба!

Усі: Чудова ідея.

1. Як ви здорово придумали, Ваше Водянушество!

Водяник: Гей! Ледацюги, швидко біжіть за Крабом. За це отримаєте  по парі жирних хробаків.

Шути вибігають та приводять  Краба.

Водяник: Краб, ти все бачив, все знаєш! Підкажи, як розвеселити мою донечку, мою Водянушечку.

Краб: Знаю, що треба твоїй дочці!

Водяник: Що? Кажи скоріше!

Краб: Їй  потрібне СВЯТО!

1. 1.     Свято? Що це?


2. 2.      Водорості?


3. А може це їжа така? От би скуштувати!


4. Мабуть смачно. Як черв’ячки…

Тихо ви, опудала, гачок вам у вбік. Відповідай Краб, що таке свято? Бо клешню відгризу

Краб: Свято – це коли весело. А веселитись люди на суші вміють. В них там стільки свят, що вони навіть працювати не встигають. Все співають та танцюють. Незабаром наступить найбільше  людське свято – Новий рік. Люди прикрашають ялинку, біля неї співають, танцюють, всі у карнавальному вбранні. А потім приходить Дід Мороз із величезним мішком. А у мішку?

1. Креветки?


2. Корали?


3. Золото?


4. Метелики?

Водяник: Замовкніть! Горбун вам в жабри! Кажи Краб, що у мішку?

Краб:  У мішку, подарунки! Іграшки, цукерки, феєрверки.

Донька:  Хочу! Хочу! Хочу! Хочу ялинку, хочу подарунки, хочу Діда Мороза!

Водяник: Гей! Шибеники! Чули?  Дівчинка  хоче Новий рік! Зараз, доцю, зараз…Ми все зробимо. Розкажи Краб, як упізнати Діда Мороза?

Краб:  Дід Мороз – це такий величезний дядько у червоному кожусі та червоній шапці. У нього сиве волосся, густа довга борода та здоровенні вуса. В руках у нього величезна палиця – чарівний посох. А ще у нього – дуже гучний голос.

Водяник: Все, досить, зрозумів. За мною, ледацюги!!!

Всі вибігають із сцени і відразу повертаються, намагаючись зобразити Новий рік. Приносять корча, повісивши на нього морське шмаття – чоботи, сміття, банки. Всі бігають у недоладному вбранні – намагаються водити хоровод.

Водяник: А ось і я, Дід Мороз, у мене червоний ніс,

Я для донечки своєї подаруночки приніс.

Ось тобі моя рідненька, черевик майже новенький.

Донька:  Ні, я таке не хочу! Це – не справжня ялинка, це – погані подарунки і ти, татку не  справжній Дід Мороз (Істерика).

Пісня Водянушки. Водянушка качається на гойдалці, або ії піднімають у гору за допомогою циркового реквізиту..

Водяник:  Все!.. Пливу нагору! Буде у тебе, донечко, справжнє свято. І цього Діда Мороза я сюди приведу, креветка йому в бороду. Шути, у розвідку, решта – за мною!

Водяник піднімається у гору. Всі виходять.

                                       КАРТИНА ІІ

 Зимова Фея: Бачите? На які безглузді вчинки здатні заради своїх капризних дітей люблячі батьки. Адже всім відомо, що не можна підводним мешканцям мандрувати по суші в далині від живильної морської води… Гадаю, серед вас діточки, немає таких вередливих та невихованих, як дочка Водяника.

Ну повернемося до нашої історії. Піднялися наші мандрівники на поверхню океану, пропливли від моря вверх за течією дуже великої ріки, пройшли трошки по суші і… вийшли до чудового лісу, де мої друзі-герої казок готуються до Новорічного свята. Піду до них і я. Для мене там теж є робота.

Завіса відкривається.

Казковий ліс. На галявині — гноми та інші казкові герої.  Вони готують подарунки, прикрашають ялинку.

Зимова Фея: Які ж ви молодці, друзі. Стільки встигли зробити.

А тепер треба відпочити. Незабаром Новий рік і нам треба зустріти його бадьорими і в гарному настрої. Попелюшко! Почитай всім казочку перед сном, та прослідкуй, щоб ніхто не бешкетував та всі добре відпочили.

Попелюшка читає книгу. Танцювальній номер.



 

Водяник із друзями непомітно підкрадаються до гномів та намагаються зловити їх.

 

 Водяник та інші: Дивись, червона шапка. Хапай його!

А в цього — борода. Мабуть це-дід Мороз.

Ні, цей більш схожий. Бачиш, сиве волосся!

А це, мабуть, посох.

Та ось і мішок з подарунками!

Найменший гном вилізає з під ялинки, кричить:

Гном(кричить тонким голосом): Що тут коїться? Ви хто такі?

Водяні: Дивись, ще дядько з бородою.

І голос гучний.

Це точно, Дід Мороз!

Хапай його!

 

Але в цей час з’являється Зимова Фея, та втручається.

Зимова Фея: Що це трапилося? Тільки хвилинку мене не було, а ви вже бешкетуєте.

(натикається на Водяника)

Ой! Водяник! А ви що тут робите? Ви ж пішли до Діда Мороза? Я знаю!

Водяник:      Так, Я – Водяник- Цар морський! А ви хто?

Зимова Фея: Я – Зимова фея, а це мої друзі.

Хіба не бачите? Усі ми готуємося до Нового року.

Водяник:  Ніякого Нового року у вас не буде, бо я заберу до себе вашого Діда Мороза. Тьху ти, Дідів Морозів та всі подарунки.

Зимова Фея: Яких Дідів Морозів? Які подарунки? Це ж – казкові герої – гномики, звірятка…

Водяник:  Це правда? Ти – не Дід Мороз?

Гномик: Ні, я – гномик.

Водяник:  І ти не Дід Мороз?

Гномик: Ні, я теж – гном.

Гномик: І я!

Водяник:  Бідний я, нещасний. Що ж я тепер скажу своїй донечці, як повернуся з пустими руками, вона ж чекає свята … (сідає на землю, плаче, морські мешканці підвивають)

Зимова Фея: А  дійсно, давайте допоможемо нашим морським гостям. Все ж-таки шкода підводних жителів – у них ніколи не було Новорічного свята.

Шановний Водяник. Поспішіть. Бо йти вам далеко, аж у казкову країну Лапландію, де живе Дід Мороз.

Пустунчик,  допоможи, будь ласка, нашим друзям знайти дорогу.

Гномик: Авжеж, допоможу.

Зимова Фея: Тільки зауважте, дорога проходить через Відьмине болото. Головна там – зла та підступна відьма, яка кожного року вигадує все нові і нові капості, щоб зіпсувати Новорічне свято. Будьте обережні. Бажаємо вам вдачі!

Звучить музика.

  Гноми проводжають морських мандрівників.

Завіса закривається.

Продовження (3, 4 картини) : ВОДЯНИК – НЕВДАХА -2: Новорічне свято під водою. Сценарій новорічної вистави для дітей. Продовження -3, 4 картини

«ВОДЯНИК – НЕВДАХА». Сценарій новорічної казки-вистави для дітей українською мовою

Цей сценарій легко адаптувати під різні умови — від ранкової програми у дитячому садочку до постановки вистави на сцені культурних центрів. Елементи програми можуть легко змінюватися та доповнюватися концертними номерами та іграми з учасниками.

ВОДЯНИК – НЕВДАХА

КАРТИНА І.

Завіса закрита. Світло поступово згасає. Звучить увертюра. На сцені з’являється Казкарка (або Зимонька).

Казкарка: Добрий день любі друзі. Я дуже рада вас бачити на нашому новорічному святі. Новий рік — найулюбленіше свято дітвори. Яскрава ялинка, чарівна Снігуронька, добрий Дід Мороз та безліч чудових подарунків. Що може бути краще. Навіть не уявляю, щоб ми з вами робили, коли б свято Нового року у нас не було? А ще на Новий рік трапляються надзвичайні казкові історії. Одну із таких історій я хочу Вам сьогодні розповісти.

На самісінькій глибині океану розташувалося казкове Царство. Керував Підводною країною звичайний морський Цар-Водяник.

Завіса відкривається.

На сцені-царство Водяника. Звучить музика. Пливають медузи, рибки. В центрі на троні сидить Водяник. Біля нього донечка – Водянушка, слуги — морські рибки, пірати, русалки, всіляка підводна братія. Всі зайняті своїми справами. Золоті рибки виконують цирковий номер (повітряні гімнасти). Іділія…

Донька (Водянушка): істерично кричить, розганяючи усіх навколо.

Все! Все! Все! Бачити вас не можу (на сцені паніка). Як ви мені всі набридли!

Водяник: Донечко моя! Дитинко! Що з тобою, моє серденько, моя красуня! У нас все так добре. Креветки стрибають, медузи пливають, корали блищать. Водичка така мокра, така зелена…

Донька: Нудьга у нас зелена, а не водичка. Живемо тут на самісінькому дні, в багнюці борсаємося… Нудота! Цілими днями одні і ті ж мовчазні рибні фізіономії…

Водяник: Русалонька моя золотенька, не сумуй. Зараз ми тебе розважимо. Гей, ледацюги, годі байдикувати. Розвеселіть мою красунечку-водянулечку, поки я з вас консервів не наробив!

Цирковий номер

Донька: (тупотить і кричить) Досить, я це вже сто разів бачила!.. Геть звідси, бридкі п’явки!

Пісня Водяника.

Водяник: Дитятко моє дорогеньке. Що хочеш для тебе зроблю. Все своє багатство готовий віддати, тільки щоб ти, моя крихітка, весела була та щаслива.

Донька розлючена відходить від тата.

Водяник: Як мені мою донечку розвеселити? Перлини з усіх морів їй подарував – не подобаються, корали – білі, червоні приніс – не хоче. Що мені, бідному, робити? Піду втоплюся!… Ой, що я несу! Адже я і так під водою…

До Водяника біжать навипередки два «морських шута»

• Ваше Водянушество! Я знаю.


• 2. Ні, я знаю!


• 1. Я придумав!!!


• 2. Ні, я придумав!

Водяник: Припиніть! Кільки в томаті! Говоріть так, щоб я зрозумів!

1. Треба запросити краба!


2. Краб у Чорному гроті живе.


3. Йому триста років! Він все бачив! Все знає!


4. Він на суші був!


5. Людей бачив!

Водяник: ТИХО! Я придумав!

Усі: ЩО?

Водяник: Треба запросити краба!

Усі: Чудова ідея.

1. Як ви здорово придумали, Ваше Водянушество!

Водяник: Гей! Ледацюги, швидко біжіть за Крабом. За це отримаєте по парі жирних хробаків.

Шути вибігають та приводять Краба.

Водяник: Краб, ти все бачив, все знаєш! Підкажи, як розвеселити мою донечку, мою Водянушечку.

Краб: Знаю, що треба твоїй дочці!

Водяник: Що? Кажи скоріше!

Краб: Їй потрібне СВЯТО!

Морські мешканці:

1. Свято? Що це?


2. Водорості?


3. А може це їжа така? От би скуштувати!


4. Мабуть смачно. Як черв’ячки…

Тихо ви, опудала, гачок вам у вбік. Відповідай Краб, що таке свято? Бо клішню відгризу

Краб: Свято – це коли весело. А веселитись люди на суші вміють. В них там стільки свят, що вони навіть працювати не встигають. Все співають та танцюють. Незабаром наступить найбільше людське свято – Новий рік. Люди прикрашають ялинку, біля неї співають, танцюють, всі у карнавальному вбранні. А потім приходить Дід Мороз із величезним мішком. А у мішку?

Морські мешканці

1. Креветки?


2. Корали?


3. Золото?


4. Метелики?

Водяник: Замовкніть! Горбун вам в жабри! Кажи Краб, що у мішку?

Краб: У мішку, подарунки! Іграшки, цукерки, феєрверки.

Донька: Хочу! Хочу! Хочу! Хочу ялинку, хочу подарунки, хочу Діда Мороза!

Водяник: Гей! Шибеники! Чули? Дівчинка хоче Новий рік! Зараз, доцю, зараз…Ми все зробимо, За мною, ледацюги!!! Розкажи Краб, як упізнати Діда Мороза?

Краб: Дід Мороз – це такий величезний дядько у червоному кожусі та червоній шапці. У нього сиве волосся, густа довга борода, а в руках завжди величезна палиця – чарівний посох. А ще у нього – дуже гучний голос.

Всі вибігають із сцени і відразу повертаються, намагаючись зобразити Новий рік. Приносять корча, повісивши на нього морське шмаття – чоботи, сміття, банки. Всі бігають у недоладному вбранні – намагаються водити хоровод.

Водяник: А ось і я, Дід Мороз, у мене червоний ніс,

Я для донечки своєї подаруночки приніс.

Ось тобі моя рідненька, черевик майже новенький.

Донька: Ні, я таке не хочу! Це – не справжня ялинка, це – погані подарунки і ти, татку не Дід Мороз (Істерика).

Пісня Водянушки.

Водяник: Все!.. Пливу на гору! Буде у тебе, доню, справжнє свято. І цього Діда Мороза я сюди приведу, креветка йому в бороду. Шути, у розвідку, решта – за мною!

Всі виходять.



КАРТИНА ІІ

Казкарка: Бачите? На які безглузді вчинки здатні батьки заради своїх капризних чад. Адже всім відомо, що не можна підводним мешканцям мандрувати посуші в далині від живильної морської води… Гадаю, серед вас діточки, не має таких вередливих та розбещених, як дочка Водяника. Немає? От і добре. Ну повернемося до нашої історії. Піднялися наші мандрівники на поверхню океану, пропливли від моря вверх за течією дуже великої ріки, пройшли трошки по суші і… вийшли до чудового лісу, де Білосніжка із своїми гномами та звірятами готуються до Новорічного року.

Завіса відкривається.

Казковий ліс. На галявині танцюють гноми. Воні готують подарунки, прикрашають ялинку. Водяник із друзями непомітно підкрадаються до гномів та намагаються зловити їх. Але в цей час з’являється Білосніжка, та втручається.

Білосніжка: Що це трапилося?

Знову наші невгамовні звірята та гноми потрапили у якусь пригоду. Ой! А це хто? (натикається на Водяник)

Водяник: Це я, Цар морський – Водяник! А ви хто?

- ми лісові звірята!

- А ми – гноми! Хіба не бачите?

Усі ми готуємося до Нового року.

Водяник: Ніякого Нового року у вас не буде, бо я заберу до себе вашого Діда Мороза. Тьху ти, Дідів Морозів та всі подарунки.

Білосніжка: Яких Дідів Морозів? Які подарунки? Це ж — мої гноми. Перераховує їх по імені, а це – лісові мешканці, наші друзі – звірята. А ось і наш мішок ….

Водяник: А ці гноми, точно не Діди Морози? Бідний я, нещасний. Що ж я тепер скажу своїй донечці, як повернуся з пустими руками, вона ж чекає свята … (плаче, морські мешканці підвивають)

Білосніжка: А давайте допоможемо нашим морським гостям. Дід Мороз і справді зараз збирається до нас на свято і можна ще умовити його трішки змінити звичайний маршрут. Все ж таки шкода підводних жителів – у них ніколи не було Новорічного свята. А ми з вами трошки почекаємо – буде нагода прикрасити нашу лісову галявину.

Гноми проводжають морських мандрівників.

КАРТИНА ІІІ

Маєток Круєли – героїні фільму «101 долматинець» — злої підступної жінки, що ловить-викрадає та продає звірів та хутро.

У клітці сидять полонені звіри. Круєла перераховує свою здобич та рахує прибутки.

На сцену вибігає Хлопець – мисливець – помічник Круєли.

Хлопець : Круєла, є чудова новина для тебе!

Круела: Не заважай мені ледацюго! Хіба не бачиш, я працюю…

Хлопець: До тебе в пастку ідуть, дорогі трофеї. Своїми ногами!..

Круела: Які трофеї? Усіх цінних тварин у цьому лісі – ми спіймали!

Хлопець: А ці дурні, прийшли до нас із самісінького дна океану, про таку вдачу можна тільки мріяти. Подивися у бінокль!

Круела: Очам своїм не вірю! Рідкісний краб, йому мабуть років триста.

За нього можна отримати купу грошей.

Круела: А це хто? А-а-а-а…Не може бути!

Хлопець: Може, може!

Круела: Невже сам морський цар – Водяник, іде до нас добровільно. Оце удача! Та я продам його у самий дорогий приватний звіринець. І буду – найбагатшою дамою в світі. Приготувалися до полювання! Усі у засідки.

Звучить мелодія. Круела готує засідку, та , як виходять на сцену морські мешканці, хапає їх, та зв’язує.

Круела: Попалися! І чого Вас понесло на сушу?

Водяник: Ми шукали Діда Мороза, щоб запросити його до нас на свято Нового року.
Круела: От дурники! Та хіба буває Новий рік під водою? Та цей старий нікчема Дід Мороз, ніколи не піде під воду. Хоча, якби пішов, я б зраділа. Бо цей дідуган мій лютий ворог. Він дуже опікується усілякими тваринами, птахами, і постійно мені заважає в моїй мисливській справі. Але вам не пощастило, Діда Мороза тут не має. А я – Круела, є.

Дівчина: Ми так давно мріяли спіймати якусь дуже рідкісну морську тварину. І нам це ніяк не вдавалося. І ось самі прийшли!

Круела: До чого ж ми везучі. Будите знати, як вештатись по суші.

Хлопець: Морські дурники. Тепер ми про вас подбаємо.

Круела: Ми завдяки вам станемо багатіями.

Усі разом: УРА! Ми багаті, ми багаті, ми багаті.

Художній номер ______________________________

Круела: Все ледацюги. Годі байдикувати. Ходімо на полювання, може спіймаємо ще когось.

Хлопець: Ти ж сама сказала, що в цьому лісі вже нікого не залишилося.

Хлопець 2: Ми всіх спіймали.

Круела: Припиніть розмови, краще перевірте клітки та мотузки. На полювання кроком руш.

Вирушають на полювання

Водяник: Начебто усі пішли, треба спробувати врятуватися. КРАБ, ти можеш перерізати мотузки?

Краб: Зараз спробую. (перерізає мотузки)

Восьминіг: Треба випустити усіх тварин на волю.

(відривають клітку, випускають тварин)

Художній номер____________________

Восьминіг: Годі веселитися, Круела та мисливці скоро повернуться.

Водяник: Треба щось зробити.

Восьминіг: Втекти.

Краб: Треба знову залізти у клітку та обмотатися мотузками. А потім зненацька напасти на бандитів та захопити їх. Бо інакше вони знову усіх звірят переловлять.

Водяник: А що ми з ними будемо робити?

Краб: Віддамо Діду Морозу. Ви ж чули, він лютий ворог Кругли.

Водяник: Зрозумів. За це Дід Мороз допоможе нам влаштувати свято Нового року. Чули. Усі по місцях. А ти Шут біжи до Діда, Кругла твоєї відсутності не помітить.

(Відправляють шута, усі займають свої позиції, муз. оформлення, повернення Круєли)

Повертаються мисливці і Круела.

Хлопець: Круела, скоріш сюди!

Круела: Що трапилося? Чого репетуєте!

Хлопець: Дивись яку незвичайну жабу ми спіймали.

Дівчина: І справді гарна, рідкісний екземпляр.

Круела: Посадіть на пеньок, я її роздивлюся.

Цирковий номер – Каучук, або інший концертний номер.

Дівчина: Та нам за таку красуню дадуть сто.

Круела: Та ні, двісті долярів. Кидайте її в клітку, та дивіться не пошкодьте шкірку, бо покупець може скинути ціну.

(звірі вискакують з кліток, морські мешканці скидають мотузки, усі разом захоплюють бандитів)

Звучить новорічна музика, Шут веде Діда Мороза через зал.

Дід Мороз: Добрий день шановні. Я дуже поспішав до вас! Але бачу, ви самі врятувалися та перемогли злодіїв. Молодці. Круела, вража жінка, знову ти капостиш (вередуєш) ніяк не вгамуєшся. Мабуть потрібно вас покарати. Перетворю-но я вас у крижані бурульки.

Звучить музика — заметіль. Дід Мороз «заморожує» поганців. Вони мерзнуть, тремтять.

Круела: Пробач мене, Діду Морозе!

Усі разом бандити плачуть: ПРОБАЧ!!!

Круела: Я більше не буду капостити.

Усі разом: І ми не будемо.

Круела: Я всіх тваринок полюблю!

Усі разом: І ми!

Круела: Усіх пташок годуватиму! Усіх звірів оберігатиму!

Усі разом: І ми.

Дід Мороз: Ні Круела, більше я тобі не вірю. Я заберу усіх на північ і триматиму вас за міцними крижаними гратами. Будете там виправляти свою поведінку і працювати.

Пакувати новорічні подарунки, розчищати снігові завали.

Усі разам: Ми згодні, згодні. Тільки не потрібно нас заморожувати!

Водяник: Шановний Діду Морозе, я Вас дуже прошу! Допоможіть нам зробити вперше справжнє новорічне свято на морському дні.

Дід Мороз: Водяник, я знаю твою проблему і готовий тобі допомогти. Адже ти шукав мене так довго і так наполегливо. Буде твоїй донечці справжнє новорічне свято.

Водяник: З ялинкою та подарунками?

Дід Мороз: А як же. З ялинкою і з подарунками. Усі на свято!

Усі разам бандити: А ми? Ми теж допоможемо.

Дід Мороз: А що, діти, візьмемо з собою Круелу та її друзів на свято? Можливо вони стануть добрими та порядними.

Діти відповідають.

Дід Мороз: Все ж таки треба їх взяти з собою, щоб пильно наглядати: чи справді вони виправляються?

Усі бандити: УРА!!

Водяник: Скоріш, вирушаємо до моря. Вперед!

Завіса закривається.

Казкарка: Ось на які героїчні дії здатні батьки заради щастя своїх дітей. Навіть готові життям ризикувати, як наш Водяник. Добре, що все так щасливо закінчилося. Нам з вами залишилося тільки побувати на цьому незвичайному – НОВОРІЧНОМУ СВЯТІ. А для цього, ми повертаємося до царства Водяника

КАРТИНА ІV

Водяне царство. Донька хвилюється за свого татуся ходячи то сцені.

Донька: Нема татуся. Але ж обіцяв і новий рік і подарунки і Діда Мороза.

Водяник із своїми друзями ідуть по залу.

Водяник: Я іду, доню! Готуйся зустрічати гостей!

Звучить музика. Все виходять на сцену.

Водяник: Дивись доню, твій татусь виконав свою обіцянку. Вперше в нашому підводному царстві відбудеться свято нового року. Всім увага, свято починається.

Концертний номер,пісня снігуроньки або танець із залом «Ха-фа-нана».

Дід Мороз:Всім привіт дорослі й діти

В цей святковий добрий час.

Довелось пливти, летіти

Щоб потрапити до Вас

Снігурка:З новим роком, любі друзі

Ми Вас всі вітаємо!

І найкращого у світі

Щиро побажаємо.

Дід Мороз: Під воду ялинка чарівна прийди

Вогні новорічні скоріш запали.

Танок сніжинок

Донька: Батечку мій любий, спасибі тобі велике за такий чудовий подарунок. Справжнє Новорічне свято. Я про таке навіть мріяти не могла.

Водяник: Я дуже радий донечко, що тобі сподобалося.

Донька: Але таточку, заради моєї примхи ти ризикував життям, пробач мені. Я більше ніколи не буду вередувати. Ти найкращий татусь у світі.

Водяник: Шановні гості, а зараз щасливі підводні мешканці подарують вам своє мистецтво.

Циркова студія:

Виходить Хлопець- Нового рік

Новий рік: Я тут, я Рік Новий

Я ще малий але зростати буду

Я щастя, радісне життя приніс

Всім добрим людям.

Так грими веселе свято,

Вийся масок шумний рій

Йду слідом за старшим братом

Я рік щасливий, рік Новий.

Усі разом: З Новим роком, з новим щастям

Фінальна пісня

Автор: Єрмоленко Ніна

Україна

Другий варіант сценарію за цією ж ідеєю (додані нові дійові особи, тексти) :  ВОДЯНИК – НЕВДАХА -2: Новорічне свято під водою. Сценарій новорічної вистави для дітей. 1, 2 картини.

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей. Фінал: 5,6 картини

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей

Початок: Магічне дзеркало. Початок: 1,2 картини

Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини

 

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей. Продовження: 5,6 картини

Картина V

Берег озера Світязь.

Герої виходять на сцену.

 

Іванко:              Спасибі Чарівній паличці. Мить...  І ми вже на березі озера Світязь.

Вовк:                 До речі, Світязь – найбільше і найглибше озеро України.

Це - справжня перлина нашого краю. Стійте!

Тут не має бути скель.

 

Оленка:           Але я бачу якусь кам’яну брилу.

Кролик на неї сідає.

Кролик:         Трошки відпочину. Ой, каміння рухається. (Відскакує, ховається за Вовка)

Чутно скрегіт.

Вовк:                Почекайте, я піду перший.

 

Скелегриз:       Краще зупиніться. А то буде вам непереливки.

 

Оленка:           Ой! Каміння розмовляє! Шановний? Ви хто?

 

Скелегриз:       Я - Скелегриз. Страшне створіння з каменю. Не наближайтеся до

мене, бо я за себе не відповідаю.

Скелегриз піднімається. Але він такий незграбний, що одразу падає. Всі сміються.

(може це повторюється кілька разів. Камнегриз намагається виглядати войовничо, б'є себе, як Кінг-Конг у груди. Але від цього тільки смішніш. Діти знущаються з нього, дратують, кричать з різних боків: «Я тут», «Злови мене». В кінці-кінців він роздратовано жбурляє у них чимось і остаточно падає.

 

Іванко:              Дивіться – це фартух нашого скульптора!

 

Оленка:           Він не Скелегриз! Ти наш друг – скульптор!

 

Скелегриз:      Не кажіть дурниць! Я- могутній Скелегриз і не знаю ніяких

скульпторів! І друзів в мене теж немає… Я – каміння.

 

Оленка:           Це тільки зовні ти кам'яний. А в середині в тебе щире любляче

серце.

Іванко:            Пам’ятаєш, які чудові скульптури ти робив?

Оленка:           Хіба істота з кам’яним серцем може створити щось прекрасне?

Кролик:           Дивись – це твої інструменти. (подає)

Іванко:             Пригадай, якою чудовою була твоя остання робота.

 

Звучить музика. Світло згасає. У промені світла з’являється Скульптура. (Цирковий номер «Каучук», або танець). Наприкінці номеру Скульптура підходить до Скелегриза, подає йому квітку, зникає)

 

Скелегриз:      Так! Я згадав! Я- художник, учень школи чарівників. Сьогодні я

зробив свою найкращу скульптуру!

Вовк:                Молодець! Недаремно кажуть «Краса врятує світ». Бачиш! До тебе

повернулась пам’ять!

 

Скелегриз:      Друзі! Дякую вам.

Іванко:             Нема за що. На те  ми і друзі!

 

Скелегриз:      Тільки кому потрібен такий друг, якщо він справжнісінький

                          камінь.

Вовк:               Не переймайся.  Головне,  ми разом!

Кролик:           І обов’язково подолаємо підступну Холоднечу, дзеркало

та їхні злії чари.

Іванко:             І ви станете колишніми Розумником і Скульптором –

учнями Школі чарівників.

Оленка:           Володіння Холоднечі зовсім близько. Не будемо зволікати.

Виходять зі сцени.

 

 Картина VІ

 

Володіння Холоднечі. Злодії святкують перемогу. Співають та танцюють. Складається враження, що і дзеркало підтанцьовує.

 Співають про те, що тепер закінчиться ера добра і тепла, в країні пануватимуть Зло і Холод.

 

Отримало поразку вже Добро

І навкруги настала холоднеча

Пройде по світу переможцем Зло

Страждатимуть дорослі і малеча…

 

З’являються наші герої.

 

Іванко:           Годі веселитися.

Оленка:         Холоднеча, ми прийшли Вас перемогти!

Холоднеча:    З’явилися – не запилилися, любчики. Нічого у вас не вийде. Вам ніколи

не перемогти мене. Бо зі мною сила магічного Дзеркала.

Кролик:         Вам це не допоможе! Бо нас багато і нами керує добро!

 

Холоднеча:    (Сміється) Ха-ха-ха… Бачу, з вами мої охоронці – Вовк і

Скелегриз. Ну-мо покажіть цим базікам, як сперечатися зі мною.

Великою Холоднечею!

Вовк:                Не сподівайтеся на нашу допомогу! Ми прийшли боротися з Вами.

Скелегриз:      І з Вашим злим світом.

Холоднеча:     Змова! Проти мене? Охорона! Покарайте цих зрадників!

 

Бій Сніговиків із Вовком та Скелегризом. Бій жорстокий, нерівний. Вовка і Скелегриза закидують у Дзеркало. У бій йдуть Кролик та Іванко. Іванкові каратистські здібності та спритність Кролика стають у пригоді.

Їм вдається перемогти  вже достатньо знесилених до того Сніговиків.

У результаті Сніговики теж зникають у Дзеркалі.

 

Холоднеча: Дзеркало! На допомогу!

Дзеркало «включається», але в цей час на сцену вибігає Снігуронька.

 

Снігуронька:  Нічого у Вас не вийде! І у Вашого дзеркала – теж! Дід Мороз не допустить  перемоги Зла.  Він вже поряд. Діти, покличемо разом Діда Мороза!

 

Всі разом: Дід Мороз! Дід Мороз! Дід Мороз!

 

Звучить музика. З’являється дід Мороз.

Дід Мороз:        Доброго дня, шановні. Так де тут головна злодійка?

 

Холоднеча:       Я тут. Але тебе, Діду Морозе, не боюся. Бо в мене є ось що:

Книга Добрих справ! А без неї ви безсилі!

Дід Мороз:        Дурниці! Для добрих справ потрібна не книга, а добре серце

і чисті наміри. Книга, звісно, може допомогти.

Але сила з’являється від самого бажання творити добро.

 

Холоднеча:   Не може такого бути! Це ми сильні! Ми підступні! Ми злі…

 

Дід Мороз:     А ми добрі, але теж сильні. Тому що ми –

 

Всі: разом!

 

Всі наступають на Холоднечу. Вона з криком «Дзеркало, рятуй», кидається в нього. Звучить музика. Дзеркало зловісно миготить.

 

Снігуронька:  Діду Морозе, треба щось з дзеркалом робити.

Там і друзі наші, і Холоднеча, і Сніговики. Треба всіх врятувати.

Дід Мороз:     Це – не просто! У дзеркалі з’єдналася сила багатьох магів та чаклунів

минулого. І не всі вони були білими і добрими.

Але я точно знаю, якщо ми всі об’єднаємося проти Зла, то обов’язково

переможемо. (До дітей). Треба разом промовити  чарівне

заклинання  – і сили Зла обов'язково відступлять, а саме

Зло – зникне назавжди. Повторюйте за мною:

 

Добро не пропадає, а зло вмирає.

Всі повторюють.

 

Звуки музики. З дзеркала по одному вискакують наші герої – всі у своєму первинному вигляді. Остання – Холоднеча із Книгою добрих справ. Потім дзеркало темніє, дрижить, згасає (або розбивається, або на нього знову накидують тканину з написом «Не чіпати»)

 

Всі кричать: Ура! Ми перемогли!

 

Холоднеча: (вручає Книгу добрих справ Діду Морозу) Вибачте мене, будь ласка ,

всі за мою поведінку.

Дід Мороз:   Ти не винна, Холоднеча, ти ж була під впливом могутнього

і  підступного Дзеркала.  

Холоднеча:  Але тепер я знаю, як це погано, коли в твоєму серці оселяеться

темрява, заздість і злість. Тоді душа стає чорною, а ти здатен на

найбридкіші вчинки.

 

Дід Мороз:      Сьогодні багато хто отримав корисний досвід.

Оленка:           Іванку, вибач мені, що я так погано ставилася до твого захоплення

боротьбою. Адже сьогодні сааме це нам допомогло.

Іванко:            Я теж багато зрозумів. Особливо про необхідність добре

вчитися. Сила м'язів має кордони, а сила розуму безмежна,

як і сила добра.

Розумник:       В украінській мові про це є прислів'я. Воно озвучить так:

«Сила та розум — краса людини».

Скульптор:      А ще про нашу історію можна сказати такими словами:

«Біда помучить і мудрості научить».

Кролик:           Це точно. Сьогодні я отримав важливий урок. З мене все почалося!

Вірніше, з моєї неслухняності.

Дід Мороз:      Нічого, Кролику. Адже твоя помилка дала всім зрозуміти, що таке

справжня дружба, довіра і єдність.

Снігуронька:  І всі побачили, що об'єднавшись, можна подолати будь-які,

навіть дуже небезпечні перешкоди.

Дід Мороз:      А головне, ми ще раз довели:

Добро сильніше Зла. І так буде завжди.

Всі:                   Добре діло твори сміло.

 

Всі аплодують. Кричать «Ура».

Звучить новорічна музика.

 

Дід Мороз:     

                          Коли перешкод вже для свята немає,

Нехай нам ялинка яскраво засяє!

 

Запалюються вогні на ялинці.

 

Всі: З Новим Роком! З Новим щастям!

 

Звучить фінальна пісня. Шарі-варі. Поклон.

Фінал

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей

Початок: Магічне дзеркало. Початок: 1,2 картини

Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини

Фінал: Магічне дзеркало.  Фінал: 5,6 картини

 

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей. Продовження: 3,4 картини

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей

Початок: Магічне дзеркало. Початок: 1,2 картини

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей. Продовження: 3,4 картини

Картина ІІІ

Школа Чарівників. Всі заклопотані - готуються до нового року. Снігуронька прикрашає ялинку, співає новорічну пісню. Скульптор закінчує виготовлення льодових скульптур та оживлює їх. Розумник в окулярах ходить з величезними зошитом (книгою) та олівцем.

 

Снігуронька:  Розумнику, ти встигаєш закінчити свій твір до свята?

Розумник:        Обов’язково, Снігуронько! Але це буде тільки перша книга. Бо наша

мова така багата та різнобарвна, що про неї можна писати книги все

життя. Ось цю книгу, наприклад, я присвятив українським прислів’ям.

Скульптор:      Почитай нам що-небуть новеньке.

Розумник:        Слухайте:

 

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається

Або таке: Грамоти вчиться — завжди пригодиться

Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.

Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!

Без вірного друга - велика туга.

А це мені більше за все подобається:

 

Добре діло твори сміло.

Добро не пропадає, а зло умирає.    

Снігуронька:  Так! Народні прислів’я завжди влучні та яскраві.                                              Кажуть, вони можуть мати і магічну силу.

Розумник:        Треба більше їх знати та частіше вживати у розмовах. Слово - це

велика сила. Недарма кажуть:

«Удар забувається, а слово пам'ятається»

Скульптор:      Снігуронько, Розумнику, подивіться на нову скульптуру.

Мабуть, це моя найкраща робота.

 

(всі підходять до скульптури. Вона оживає – номер каучук (фрагмент). Всі аплодують.

 

Снігуронька:  Браво, ти чудовий художник. Майже дорослий чаклун.

У найближчий час твоїми чарівними скульптурами будуть

милуватися у кожному куточку країни.

 

Розумник:       Твоє мистецтво робить серця людей добрішими.

Ми пишаємося тобою.

Снігуронька:  Які ви молодці. З вами так цікаво. Але треба бігти. Я ще не всі подарунки приготувала. А незабаром за ними Дід Мороз прийде…(виходить)

 

В цей час з'являються Оленка, Іванко та Холоднеча.

 

Іванко:             Бабусю, скоріш до книги.

 

Оленка:           Іванко, треба спитати дорослих. Нам ще не можна самостійно

користуватися Книгою.

 

Холоднеча:    Ой! Скоріше. Мені погано!

 

Іванко:           Бачиш! Треба поспішати. Бабуся, ось вона – Книга добрих справ.

Відкриємо її і вам одразу стане краще.

Холоднеча:    А мені вже краще. Ха-ха-ха. Довірливе нерозумне дитинча.

Привів мене до самісінької книги.

 

Оленка:           Я ж казала тобі!

 

Розумник:       Не чіпайте Книгу.

 

Діти намагаються кинутися до Холоднечі. Але вона зупиняє їх одним рухом.

 

Холоднеча:    Замріть негайно, і нехай тіла застигнуть у льодовому полоні.

 

Звуки музики. Діти завмирають, як льодові скульптури.

Холоднеча хапає Книгу.

 

Холоднеча:    Тепер все Добро у моїх руках. Магічне дзеркало буде задоволене

і я отримаю велику нагороду.

Я стану наймогутнішою! Найвеличнішою! Най… Най… Най…

Ой. Треба бігти та подумати про захист свого маєтку. А ви, льодові

бовдури, прихопіть із собою цих двох льодяників. Я зроблю з них

чудових охоронців для моїх володінь.

Цей, розумний,  (показує на Розумника) буде охороняти кам’яну

печеру у Карпатських горах. А цей любитель каменю стане мені в

пригоді на підступах до озера Світязь.

А вас, легковірні, залишу. Ви постраждали завдяки своїй доброті.

Тож знайте – доброта не завжди доводить до добра! Ха… Каламбур…

                         Все. Побігли.

 

Сніговики хапають Розумника і художника. Тікають.

Прибігає Кролик.

 

Кролик:          Не встиг. Яка біда. Всьому кінець!

Входить Снігуронька.

 

Снігуронька: Що тут трапилося? Я складаю подарунки, чую, якийсь ґвалт.

Нічого не розумію. Що це з дітьми?

І де Книга добрих справ? Кролику, а що ти

тут робиш? Ти ж допомагав моїй подрузі Холоднечі прибиратися до

свята.

 

Кролик:          Снігуронька! Все погано! Я такого наробив… Такого наробив…

 

Снігуронька: Тривай. Розповідай все спокійно. Я нічого не розумію.

 

Кролик:          Я дістав з комори магічне дзеркало. Воно перетворило Холоднечу на

жорстоку і підступну злодійку. А тепер Книга добрих справ у них, а

діти… ці - замерзлі, а Розумника і Скульптора забрали у полон…

Кролик бере книгу Розумника та інструменти Скульптора.

 

Снігуронька:  Зрозуміло. Треба виправляти ситуацію. Тільки спочатку розморозимо

Оленку та Іванка. Дихай на них разом зі мною. (Дихають).

Тепла нашого дихання не вистачає. Що ж робити? Діти, допоможіть,

будь ласка.

Кролик:          Діти, давайте разом зігріємо наших друзів.

 

Звучить музика. Діти в залі допомагають. Оленка і Іванко поступово відтаюють.

 

Снігуронька:  Ось що означає – робити справу разом. Тоді все виходить.

Спасибі, діти.

Іванко:            Треба скоріше наздогнати Холоднечу та відібрати в неї книгу.

Оленка:           Та хіба ми зможемо перемогти злодіїв? Ми тільки діти!

Іванко:             Треба перемогти. Вперед.

Кролик:          Спочатку треба врятувати вкрадених учнів.

Оленка:           Я чула, Холоднеча  Розумника забрала у Карпатські гори, а

Скульптора – до озера Світязь. Тільки як нам швидко туди потрапити?

Снігуронька:  Вам може допомогти Чарівна паличка. Хоча поки вам не можна

користуватися нею за межами Школи. Та сьогодні, зважаючи н

обставини, можна зробити виключення. Тримайте та поспішайте.

Іванко і Кролик протягують руки за паличкою.

 

Снігуронька:     Вибачте, хлопці. Паличку я можу довірити тільки Оленці.

Передає Чарівну паличку Олені.

                          А я покличу Діда Мороза. Він нам допоможе.

 

Іванко:             І тоді всі разом ми переможемо!

Кролик:           Вперед.

Всі виходять.

 

Картина ІV

Карпати. Печера. Виє вітер. До скелі прикутий Вовк. На ньому окуляри.

На сцену виходять Кролик, Іванко та Оленка.

 

Оленка:         Гори такі таємничі, загадкові.

                       Тільки зараз тут холодно і страшно.

Кролик:        Навкруги – жодної живої душі.

Іванко:          Ні, ми тут не самі.

 

Підходять до Вовка.

 

Іванко:             Ти хто?

Вовк:                Підійди до мене ближче і відразу зрозумієш, хто я!

Якщо живим залишишся… У-у-у-у…

 

Кролик:           Ой! Та це ж Вовк.

 

Вовк:                Так! Я Вовк. Я - Білий Клик. Тремтять усі, хто чув мій рик. Р-р-р-р…

 

Кролик:           Тікаймо звідси. Скоріш.

Оленка:           А чому Ви, шановний, такі злі? Вам холодно, напевно.

Вовк:                Холод для мене, як мед для бджіл… Я в холоді, як риба у воді.

Він мені сили надає.

Оленка:           Але бачу, цих сил недостатньо, щоб вибратися з неволі.

 

Вовк:                Хочеш волею мене спокусити, хитре дівчисько! Р-р-р-р…

Іванко:             Тихіше, Білий Клик. Не треба дівчину лякати. Краще про свою

свободу потурбуйся.

Вовк:                Ніщо мені не допоможе. Ще 200 років приречений я сидіти на цьому

місті.  Так наказала мені Холоднеча.  Нехай б вона замерзла!

Кролик:           Ви теж не любите Холоднечу?

Вовк:                Що значить теж? Це ж вона прикувала мене ланцюгами і наказала

охороняти свої володіння

Оленка: (підходить до Вовка. Жалісно). 200 років! Бідний Вовк. Ой, дивіться.

На ньому окуляри нашого Розумника. Розумнику, це ти?

Вовк:                Ніякий я не Розумник. Я страшний і жорстокий Білий клик. (Зітхає)

Іванко:             Розумнику! Це ти! Пам’ятаєш мене? Я Іванко! Твій друг!

Вовк:                У вовків не буває друзів!

Оленка:           Розумнику, пригадай! Ти – учень Школи чарівників!

Іванко:             Ти найрозумніший серед нас! Пам’я таєш, ти написав книгу!

Оленка:           Про народні прислів'я!

 

Вовк:                Вовки не пишуть книг.

Кролик:           Вовки не пишуть, а ти написав. Тому, що ти – не вовк. Дивись – ось

вона. (показує книгу). Давайте всі разом нагадаємо Розумнику

прислів’я з його книги. Тоді він точно все пригадає!

 

Читає з книжки Прислів'я. Він починає – всі закінчують ( і герої, і діти у залі). А Вовк – повторює за всіма. І з кожним прислів’ям з нього спадає один ланцюг.

 

Вовк:               Друзі, я все пригадав. Мій розум тільки на деякий час заснув від

холоду.

Іванко:            Ура! Тепер Розумник з нами.

Вовк:               Але у якому вигляді! Злого Вовка!

Оленка:           Нічого. Головне, ти з нами.

 

Кролик:           Ми знайдемо підступну Холоднечу, переможемо її і повернемо

твій справжній вигляд.

Вовк:                Тоді скоріше ходімо. Холоднеча звідси відправилася на озеро

Світязь. І забрала з собою нашого Скульптора. Одразу за озером

починаються її володіння.

Кролик:           Куди бігти?

Оленка:           Нікуди не треба бігти. У нас є Чарівна паличка. Ви що, забули?

 

Всі виходять.

Продовження - Фінал: Магічне дзеркало.  Фінал: 5,6 картини

 

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей

Початок: Магічне дзеркало. Початок: 1,2 картини

Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини

Фінал: Магічне дзеркало.  Фінал: 5,6 картини

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей. 1,2 картини

Магічне дзеркало

 

Сценарій новорічної вистави для дітей

Дійові особи:

Холоднеча

Кролик

Оленка

Іванко

Снігуронька

Розумник (Вовк Білий Клик)

Скульптор (Камнегриз)

Дід Мороз

Скульптура

Сніговик 1

Сніговик 2

Сніжинки, або клоуни

 

Картина І

 

Білосніжне північне володіння Зимової Феї – Холоднечі. На сцену виходить сама Холоднеча – весела, білосніжна дівчина, працює і співає пісню про себе та про свою дуже відповідальну місію – приготувати всю країну до Новорічних свят. Адже їй треба присипати сніжком поля, щоб був гарний врожай, вкрити сніжком дерева та галявини у лісі, щоб звірятам було веселіше, а деревам тепліше, прикрасити білим снігом міста і села, щоб на новорічні свята у людей був гарний зимовий настрій, а дітки мали змогу кататися на санчатах і гратися у сніжки. І нічого страшного, що звуть її Холоднеча і що взимку холоднувато..

  Холоднечі допомагають працювати її помічники – Сніговики- веселі та яскраві. Поряд з ними Кролик – веселий символ наступного 2011 року, він непосидючий розбишака, який всім заважає та провокує Сніговиків на веселощі. Під час пісні герої виходять до зали  та «присипають сніжком» глядачів.

  Наприкінці пісні веселий Кролик відволікає Сніговиків від роботи та влаштовує з ними веселу гру ( акробатичні стрибки, чехарда, жонглюють сніжками).

  Холоднеча помічає, погрожує пустунам пальчиком.

 

Холоднеча:  (доброзичливо)Тільки подивись на них. Взялися до гри!

А у нас ще стільки справ!

Ми повинні добре накрити всю землю чудовою сніговою ковдрою.

До Нового року залишилося зовсім мало часу, а у нас ще не всі

галявинки сніжком притрушені, не всі дерева білосніжними

шапками прикрашені, не всі річки та ставки гладеньким льодом

вкриті.

Кролику, пустун, сам не працюєш і помічників моїх відволікаєш!

Я, мабуть, тебе зараз насварю. А то й покараю!

 

Кролик:        Нічого Ви мені не зробите, шановна Холоднеча. По-перше,

Ви для цього занадто добра, а по-друге, Я Кролик – символ

наступного 2011–го року. І буду головним талісманом

цілісінький рік. Тож мене треба берегти і пестити, а не сварити.

Холоднеча: Якийсь ти хвалькуватий, Кролику. Ще й підлабузник.

Символу року треба бути більш відповідальним та серйозним.

Краще займися якоюсь корисною справою.

Щоб тобі такого доручити? Гідного Вашої Величності…

Кролик:    (трошки образився, відійшов, але миттю повернувся)

                      Слухайте, пані Холоднеча, я не стану на Вас ображатися. Навіть попрацювати готовий. Хоч працювати – не царська справа... Але заради Вашого спокою я згоден… Доручіть мені прибрати Чарівну комору. Я там стільки класних речей бачив.

 

Холоднеча:  Так, у коморі зберігається багато «класних» артефактів. Не просто цікавих, а магічних і чарівних. Там є речі великих магів та чаклунів усіх часів... Ну – добре. Прибери у коморі, зроби ласку. Тільки дивись, не чіпай нічого. Просто зітри пил. І все. Тільки не треба кататися на килимі-літаку та переміряти всі шапки-невидимки. Зрозуміло? Ваша Величність.

Кролик:       Та зрозумів вже!.. (швиденько побіг у комору)

Холоднеча: (кричить навздогін) І взагалі - навіть не торкайся речей, на яких є напис :

«Чіпати заборонено».

Бо можна таких справ наробити ненавмисно, навіть страшних і

непоправних. Сподіваюся, він мене почув…

Продовжимо нашу роботу. (Оглядає все навкруги) Ой! Бачу там вдалині

якусь чорну пляму! Неподобство! Треба негайно притрусити її сніжком.

Всі за мною! Та побільше снігу прихопіть…

Холоднеча і Сніговики виходять зі сцени. Чутно голос Кролика, потім він з’являеться, штовхає перед собою величезне дзеркало. Воно вкрите тканиною. Добре видно всім, крім самого Кролика, і великий напис «Небезпечно. Чіпати заборонено». Можливо, намальовані череп і кістки.

 

Кролик:        Яку кльову річ я знайшов! Величезне дзеркало! Холоднеча зрадіє  і

більш ніколи не буде до мене чіплятися. А то завела платівку: пустун,

пустун, Ваша Величність…

Їй сподобається! Адже всі жінки й дівчата полюбляють

милуватися собою. А це дзеркало таке величезне, що можна бачити

себе у повний зріст. Я - крутий!

Знімає з дзеркала тканину, розлітається срібний пил. Кролик чхає.

 

Кролик:        Яка пилюка. Треба витрусити її десь подалі, щоб Холоднеча знову не

насварила. (виходить)

Чутно зловісну музику. Світло згасає. Дзеркало миготить.

 

Дзеркало:     Нарешті я вільне. Тисячі років мене протримали у найдальшому кутку

комори. Боялися мене. І недарма. Я таки знищу все Добро в світі!

З’являються Холоднеча і Сніговики. Вони радіють виконанню справи.

 

Холоднеча:  Тепер все чудово. Все навкруги чистесеньке - білесеньке.

Ні однієї темної плями. (Бачить дзеркало). Ой!

От Кролик – розбишака, дістав-таки з комори Старовинне

магічне дзеркало! Адже воно вкрай небезпечне.

Його було заховано у найдальший кут комори саме тому, що воно

припинило слухатися магів і почало діяти самостійно.

Від нього можна очікувати чого завгодно!

Сподіваюся, воно ще не прокинулося.

Треба негайно його чимось накрити.

 

Шукають тканину.

Грає зловісна музика. В цей час дзеркало починає діяти. Воно світиться, миготить. Починає затягувати до себе Холоднечу. Вона опирається, кличе на допомогу.

 

Холоднеча:  Мене затягує! Рятуйте!

 

Страшні чорні руки затягують Холоднечу усередину. Сніговики кидаються до неї, але також потрапляють у полон до дзеркала.

 

Дзеркало:     Так! Я прокинулося. І за час бездіяльності накопичило стільки

злих сил через образу, що мене заховали.

Тепер ніхто мене не зупинить! Ніхто не переможе!

В цей час з дзеркала вивалюються Холоднеча та Сніговики. Вони змінилися. Якісь деталі спотворили раніше білосніжний яскравий одяг. Сніговики взагалі виглядають дуже войовничо.

 

Дзеркало:     Тепер вже я помщуся! А ви мені допоможете.

Холоднеча:  Що ми маємо робити, шановне дзеркало?

Дзеркало:     У школі чарівників зберігається Книга добрих справ. Принесіть мені її!

Тоді ніхто не зможе робити добрих вчинків і в усьому світі

запанує Зло! Вже нікому не буде весело і радісно!

Холоднеча:   Ми готові! Але у Школу чарівників можна потрапити тільки

по запрошенню.

 

Дзеркало:     Віднині ви наділені магічними силами та можливістю використання

людських недоліків собі на користь. Ідіть! І принесіть мені Книгу

швидко. Доки не настав Новий рік! Нехай першим буде зіпсовано

Новорічне свято!

Вибігає на сцену Кролик з тканиною.

 

Кролик:         Холоднеча! Ви вже бачили, яку чудову річ я знайшов?

Холоднеча:   (дуже грізно)  Ти до мене? Вухатий ледацюго!

На кролика також войовничо наближаються і штовхають його Сніговики.

Кролик:         Та що з Вами трапилося? Ви так змінилися!

 

Холоднеча:   Навіть не наближайся до мене. Хвостатий дурень. Бо перетворю тебе на

крижану бурульку! Ми тепер служимо Великому Дзеркалу.

І не заважай нам! Ми йдемо виконувати важливе завдання.

Кролик:         Нічого не розумію. Куди йдете? Яке завдання?

 

Холоднеча:   А таке, що багатьом не сподобається. З дороги, сірий нікчемо.

 

Сніговики оточують Кролика, хапають та кидають у сніговий замет

 

Кролик (нервує, бігає по сцені)  Що я наробив!  Як це сталося? (до дітей)

Дзеркало затягнуло Холоднечу? Воно змінило її?

Яке в неї завдання?

Вона хоче поцупити Книгу добрих справ.

Це я винен, що притягнув це магічне дзеркало з комори.

Казала Холоднеча, що нічого не можна чіпати! Не послухав…

Що робити? Що робити?..

Треба виправляти свою помилку. А де ж та книга знаходиться?

У школі чарівників? Де це? Там? Чи там? Добре… Бігаю я швидко

– спробую дістатися школи чарівників раніше злодіїв.

Вибігає зі сцени.

Картина ІІ

 

Стежина у лісі. З’являється Холоднеча та Сніговики. Оглядаються.

 

Холоднеча:   Школа чарівників вже близько. Треба придумати тільки, як до неї

потрапити. Бачу, хтось іде. Це учні, ось ними і скористаюся.

(До сніговиків) Ну-мо, швиденько перетворіться на снігові замети.

Сідає серед заметів, сама перетворюється на стареньку бабусю.

По стежині  до Школи Чарівників йдуть учні – Оленка та Іванко. Іванко робить каратистські рухи, кричить «Кія…». Оленка намагається не попасти в «зону дії» його рук та ніг. (Може, падає у сніг, піднімається.)

 

Оленка:          Знову ти зі своїм карате! Ну то йди до спортивної школи.

Що ти робиш у Школі чарівників?

 

Іванко:           Ти вважаєш, що чарівники не повинні бути сильними та спритними?

 

Оленка:          Чарівники повинні бути розумними та кмітливими. Тільки силою

добрих чарівних справ не зробиш!

Іванко:            Та я і не кажу – тільки силою…

 

Оленка:          Казати – не кажеш. А вчишся погано.

 

Іванко:            Не наговорюй на мене.

 

Оленка:          Я наговорюю? А хто на останньому уроці магічної хімії мав зробити

казковий феєрверк? А отримав величезний вибух. Трохи всю школу не

підірвав. А вже перелякав точно всіх.

 

Іванко:           З ким не буває. Трошки помилився.

Оленка:         Трошки. А на самостійній? Робив-робив чоботи-скороходи  для Кота,

а вони й велетню не підійшли. Такі величезні вийшли.

                                                   

Іванко: (сміється) Ці чоботи потім самі по всій школі за учнями бігали. Оце був крос!

 

Оленка:          Смішно тобі. А потім вся школа за твоїми чоботами ганялася.

Ледь-ледь впіймали.

Іванко:          Така була погоня! Супер! Ну то й що! Не всім бути

такими «заучками», як ти.

Оленка:          Я не «заучка», просто старанно вчуся. А не так, як де-хто.

 

Бачать Холоднечу.

 

Оленка:          Доброго дня!

Холоднеча:    Та який він добрий.

Іванко:            Щось трапилося, бабусю?

Оленка:          Вам допомогти?

Холоднеча:    Погано мені. Дуже я старенька стала, хвора. Хотіла до Книги добрих

справ звернутися. Кажуть, вона допоможе. Та до Казкової

школи дійти не можу. Ноги взагалі не йдуть. Гадала тут і замерзну.

 

Оленка:          Та що ви, бабусю. Ми вам обов’язково допоможемо.

Холоднеча:    Чула, цей хлопець справний чаклун.

Оленка:          Та ні. Іванко у нас хвалько. До чаклуна йому ще далеко.

Іванко:            Не слухайте її, бабуся. Я вас миттю вилікую.

Тільки у Школу потрапимо.

Піднімають Холоднечу. Ведуть. За ними «непомітно» рухаються Сніговички.

Іванко: (обернувся)Тут хтось є?

«Замети» застигають.

Холоднеча: (відволікає): Ой, мені погано

Виходять зі сцени.

Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини

 

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей

Початок: Магічне дзеркало. Початок: 1,2 картини

Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини

Фінал: Магічне дзеркало.  Фінал: 5,6 картини