Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей. Фінал: 5,6 картини

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей

Початок: Магічне дзеркало. Початок: 1,2 картини

Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини

 

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей. Продовження: 5,6 картини

Картина V

Берег озера Світязь.

Герої виходять на сцену.

 

Іванко:              Спасибі Чарівній паличці. Мить...  І ми вже на березі озера Світязь.

Вовк:                 До речі, Світязь – найбільше і найглибше озеро України.

Це - справжня перлина нашого краю. Стійте!

Тут не має бути скель.

 

Оленка:           Але я бачу якусь кам’яну брилу.

Кролик на неї сідає.

Кролик:         Трошки відпочину. Ой, каміння рухається. (Відскакує, ховається за Вовка)

Чутно скрегіт.

Вовк:                Почекайте, я піду перший.

 

Скелегриз:       Краще зупиніться. А то буде вам непереливки.

 

Оленка:           Ой! Каміння розмовляє! Шановний? Ви хто?

 

Скелегриз:       Я - Скелегриз. Страшне створіння з каменю. Не наближайтеся до

мене, бо я за себе не відповідаю.

Скелегриз піднімається. Але він такий незграбний, що одразу падає. Всі сміються.

(може це повторюється кілька разів. Камнегриз намагається виглядати войовничо, б'є себе, як Кінг-Конг у груди. Але від цього тільки смішніш. Діти знущаються з нього, дратують, кричать з різних боків: «Я тут», «Злови мене». В кінці-кінців він роздратовано жбурляє у них чимось і остаточно падає.

 

Іванко:              Дивіться – це фартух нашого скульптора!

 

Оленка:           Він не Скелегриз! Ти наш друг – скульптор!

 

Скелегриз:      Не кажіть дурниць! Я- могутній Скелегриз і не знаю ніяких

скульпторів! І друзів в мене теж немає… Я – каміння.

 

Оленка:           Це тільки зовні ти кам'яний. А в середині в тебе щире любляче

серце.

Іванко:            Пам’ятаєш, які чудові скульптури ти робив?

Оленка:           Хіба істота з кам’яним серцем може створити щось прекрасне?

Кролик:           Дивись – це твої інструменти. (подає)

Іванко:             Пригадай, якою чудовою була твоя остання робота.

 

Звучить музика. Світло згасає. У промені світла з’являється Скульптура. (Цирковий номер «Каучук», або танець). Наприкінці номеру Скульптура підходить до Скелегриза, подає йому квітку, зникає)

 

Скелегриз:      Так! Я згадав! Я- художник, учень школи чарівників. Сьогодні я

зробив свою найкращу скульптуру!

Вовк:                Молодець! Недаремно кажуть «Краса врятує світ». Бачиш! До тебе

повернулась пам’ять!

 

Скелегриз:      Друзі! Дякую вам.

Іванко:             Нема за що. На те  ми і друзі!

 

Скелегриз:      Тільки кому потрібен такий друг, якщо він справжнісінький

                          камінь.

Вовк:               Не переймайся.  Головне,  ми разом!

Кролик:           І обов’язково подолаємо підступну Холоднечу, дзеркало

та їхні злії чари.

Іванко:             І ви станете колишніми Розумником і Скульптором –

учнями Школі чарівників.

Оленка:           Володіння Холоднечі зовсім близько. Не будемо зволікати.

Виходять зі сцени.

 

 Картина VІ

 

Володіння Холоднечі. Злодії святкують перемогу. Співають та танцюють. Складається враження, що і дзеркало підтанцьовує.

 Співають про те, що тепер закінчиться ера добра і тепла, в країні пануватимуть Зло і Холод.

 

Отримало поразку вже Добро

І навкруги настала холоднеча

Пройде по світу переможцем Зло

Страждатимуть дорослі і малеча…

 

З’являються наші герої.

 

Іванко:           Годі веселитися.

Оленка:         Холоднеча, ми прийшли Вас перемогти!

Холоднеча:    З’явилися – не запилилися, любчики. Нічого у вас не вийде. Вам ніколи

не перемогти мене. Бо зі мною сила магічного Дзеркала.

Кролик:         Вам це не допоможе! Бо нас багато і нами керує добро!

 

Холоднеча:    (Сміється) Ха-ха-ха… Бачу, з вами мої охоронці – Вовк і

Скелегриз. Ну-мо покажіть цим базікам, як сперечатися зі мною.

Великою Холоднечею!

Вовк:                Не сподівайтеся на нашу допомогу! Ми прийшли боротися з Вами.

Скелегриз:      І з Вашим злим світом.

Холоднеча:     Змова! Проти мене? Охорона! Покарайте цих зрадників!

 

Бій Сніговиків із Вовком та Скелегризом. Бій жорстокий, нерівний. Вовка і Скелегриза закидують у Дзеркало. У бій йдуть Кролик та Іванко. Іванкові каратистські здібності та спритність Кролика стають у пригоді.

Їм вдається перемогти  вже достатньо знесилених до того Сніговиків.

У результаті Сніговики теж зникають у Дзеркалі.

 

Холоднеча: Дзеркало! На допомогу!

Дзеркало «включається», але в цей час на сцену вибігає Снігуронька.

 

Снігуронька:  Нічого у Вас не вийде! І у Вашого дзеркала – теж! Дід Мороз не допустить  перемоги Зла.  Він вже поряд. Діти, покличемо разом Діда Мороза!

 

Всі разом: Дід Мороз! Дід Мороз! Дід Мороз!

 

Звучить музика. З’являється дід Мороз.

Дід Мороз:        Доброго дня, шановні. Так де тут головна злодійка?

 

Холоднеча:       Я тут. Але тебе, Діду Морозе, не боюся. Бо в мене є ось що:

Книга Добрих справ! А без неї ви безсилі!

Дід Мороз:        Дурниці! Для добрих справ потрібна не книга, а добре серце

і чисті наміри. Книга, звісно, може допомогти.

Але сила з’являється від самого бажання творити добро.

 

Холоднеча:   Не може такого бути! Це ми сильні! Ми підступні! Ми злі…

 

Дід Мороз:     А ми добрі, але теж сильні. Тому що ми –

 

Всі: разом!

 

Всі наступають на Холоднечу. Вона з криком «Дзеркало, рятуй», кидається в нього. Звучить музика. Дзеркало зловісно миготить.

 

Снігуронька:  Діду Морозе, треба щось з дзеркалом робити.

Там і друзі наші, і Холоднеча, і Сніговики. Треба всіх врятувати.

Дід Мороз:     Це – не просто! У дзеркалі з’єдналася сила багатьох магів та чаклунів

минулого. І не всі вони були білими і добрими.

Але я точно знаю, якщо ми всі об’єднаємося проти Зла, то обов’язково

переможемо. (До дітей). Треба разом промовити  чарівне

заклинання  – і сили Зла обов'язково відступлять, а саме

Зло – зникне назавжди. Повторюйте за мною:

 

Добро не пропадає, а зло вмирає.

Всі повторюють.

 

Звуки музики. З дзеркала по одному вискакують наші герої – всі у своєму первинному вигляді. Остання – Холоднеча із Книгою добрих справ. Потім дзеркало темніє, дрижить, згасає (або розбивається, або на нього знову накидують тканину з написом «Не чіпати»)

 

Всі кричать: Ура! Ми перемогли!

 

Холоднеча: (вручає Книгу добрих справ Діду Морозу) Вибачте мене, будь ласка ,

всі за мою поведінку.

Дід Мороз:   Ти не винна, Холоднеча, ти ж була під впливом могутнього

і  підступного Дзеркала.  

Холоднеча:  Але тепер я знаю, як це погано, коли в твоєму серці оселяеться

темрява, заздість і злість. Тоді душа стає чорною, а ти здатен на

найбридкіші вчинки.

 

Дід Мороз:      Сьогодні багато хто отримав корисний досвід.

Оленка:           Іванку, вибач мені, що я так погано ставилася до твого захоплення

боротьбою. Адже сьогодні сааме це нам допомогло.

Іванко:            Я теж багато зрозумів. Особливо про необхідність добре

вчитися. Сила м'язів має кордони, а сила розуму безмежна,

як і сила добра.

Розумник:       В украінській мові про це є прислів'я. Воно озвучить так:

«Сила та розум — краса людини».

Скульптор:      А ще про нашу історію можна сказати такими словами:

«Біда помучить і мудрості научить».

Кролик:           Це точно. Сьогодні я отримав важливий урок. З мене все почалося!

Вірніше, з моєї неслухняності.

Дід Мороз:      Нічого, Кролику. Адже твоя помилка дала всім зрозуміти, що таке

справжня дружба, довіра і єдність.

Снігуронька:  І всі побачили, що об'єднавшись, можна подолати будь-які,

навіть дуже небезпечні перешкоди.

Дід Мороз:      А головне, ми ще раз довели:

Добро сильніше Зла. І так буде завжди.

Всі:                   Добре діло твори сміло.

 

Всі аплодують. Кричать «Ура».

Звучить новорічна музика.

 

Дід Мороз:     

                          Коли перешкод вже для свята немає,

Нехай нам ялинка яскраво засяє!

 

Запалюються вогні на ялинці.

 

Всі: З Новим Роком! З Новим щастям!

 

Звучить фінальна пісня. Шарі-варі. Поклон.

Фінал

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей

Початок: Магічне дзеркало. Початок: 1,2 картини

Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини

Фінал: Магічне дзеркало.  Фінал: 5,6 картини

 

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей. Продовження: 3,4 картини

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей

Початок: Магічне дзеркало. Початок: 1,2 картини

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей. Продовження: 3,4 картини

Картина ІІІ

Школа Чарівників. Всі заклопотані - готуються до нового року. Снігуронька прикрашає ялинку, співає новорічну пісню. Скульптор закінчує виготовлення льодових скульптур та оживлює їх. Розумник в окулярах ходить з величезними зошитом (книгою) та олівцем.

 

Снігуронька:  Розумнику, ти встигаєш закінчити свій твір до свята?

Розумник:        Обов’язково, Снігуронько! Але це буде тільки перша книга. Бо наша

мова така багата та різнобарвна, що про неї можна писати книги все

життя. Ось цю книгу, наприклад, я присвятив українським прислів’ям.

Скульптор:      Почитай нам що-небуть новеньке.

Розумник:        Слухайте:

 

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається

Або таке: Грамоти вчиться — завжди пригодиться

Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.

Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!

Без вірного друга - велика туга.

А це мені більше за все подобається:

 

Добре діло твори сміло.

Добро не пропадає, а зло умирає.    

Снігуронька:  Так! Народні прислів’я завжди влучні та яскраві.                                              Кажуть, вони можуть мати і магічну силу.

Розумник:        Треба більше їх знати та частіше вживати у розмовах. Слово - це

велика сила. Недарма кажуть:

«Удар забувається, а слово пам'ятається»

Скульптор:      Снігуронько, Розумнику, подивіться на нову скульптуру.

Мабуть, це моя найкраща робота.

 

(всі підходять до скульптури. Вона оживає – номер каучук (фрагмент). Всі аплодують.

 

Снігуронька:  Браво, ти чудовий художник. Майже дорослий чаклун.

У найближчий час твоїми чарівними скульптурами будуть

милуватися у кожному куточку країни.

 

Розумник:       Твоє мистецтво робить серця людей добрішими.

Ми пишаємося тобою.

Снігуронька:  Які ви молодці. З вами так цікаво. Але треба бігти. Я ще не всі подарунки приготувала. А незабаром за ними Дід Мороз прийде…(виходить)

 

В цей час з'являються Оленка, Іванко та Холоднеча.

 

Іванко:             Бабусю, скоріш до книги.

 

Оленка:           Іванко, треба спитати дорослих. Нам ще не можна самостійно

користуватися Книгою.

 

Холоднеча:    Ой! Скоріше. Мені погано!

 

Іванко:           Бачиш! Треба поспішати. Бабуся, ось вона – Книга добрих справ.

Відкриємо її і вам одразу стане краще.

Холоднеча:    А мені вже краще. Ха-ха-ха. Довірливе нерозумне дитинча.

Привів мене до самісінької книги.

 

Оленка:           Я ж казала тобі!

 

Розумник:       Не чіпайте Книгу.

 

Діти намагаються кинутися до Холоднечі. Але вона зупиняє їх одним рухом.

 

Холоднеча:    Замріть негайно, і нехай тіла застигнуть у льодовому полоні.

 

Звуки музики. Діти завмирають, як льодові скульптури.

Холоднеча хапає Книгу.

 

Холоднеча:    Тепер все Добро у моїх руках. Магічне дзеркало буде задоволене

і я отримаю велику нагороду.

Я стану наймогутнішою! Найвеличнішою! Най… Най… Най…

Ой. Треба бігти та подумати про захист свого маєтку. А ви, льодові

бовдури, прихопіть із собою цих двох льодяників. Я зроблю з них

чудових охоронців для моїх володінь.

Цей, розумний,  (показує на Розумника) буде охороняти кам’яну

печеру у Карпатських горах. А цей любитель каменю стане мені в

пригоді на підступах до озера Світязь.

А вас, легковірні, залишу. Ви постраждали завдяки своїй доброті.

Тож знайте – доброта не завжди доводить до добра! Ха… Каламбур…

                         Все. Побігли.

 

Сніговики хапають Розумника і художника. Тікають.

Прибігає Кролик.

 

Кролик:          Не встиг. Яка біда. Всьому кінець!

Входить Снігуронька.

 

Снігуронька: Що тут трапилося? Я складаю подарунки, чую, якийсь ґвалт.

Нічого не розумію. Що це з дітьми?

І де Книга добрих справ? Кролику, а що ти

тут робиш? Ти ж допомагав моїй подрузі Холоднечі прибиратися до

свята.

 

Кролик:          Снігуронька! Все погано! Я такого наробив… Такого наробив…

 

Снігуронька: Тривай. Розповідай все спокійно. Я нічого не розумію.

 

Кролик:          Я дістав з комори магічне дзеркало. Воно перетворило Холоднечу на

жорстоку і підступну злодійку. А тепер Книга добрих справ у них, а

діти… ці - замерзлі, а Розумника і Скульптора забрали у полон…

Кролик бере книгу Розумника та інструменти Скульптора.

 

Снігуронька:  Зрозуміло. Треба виправляти ситуацію. Тільки спочатку розморозимо

Оленку та Іванка. Дихай на них разом зі мною. (Дихають).

Тепла нашого дихання не вистачає. Що ж робити? Діти, допоможіть,

будь ласка.

Кролик:          Діти, давайте разом зігріємо наших друзів.

 

Звучить музика. Діти в залі допомагають. Оленка і Іванко поступово відтаюють.

 

Снігуронька:  Ось що означає – робити справу разом. Тоді все виходить.

Спасибі, діти.

Іванко:            Треба скоріше наздогнати Холоднечу та відібрати в неї книгу.

Оленка:           Та хіба ми зможемо перемогти злодіїв? Ми тільки діти!

Іванко:             Треба перемогти. Вперед.

Кролик:          Спочатку треба врятувати вкрадених учнів.

Оленка:           Я чула, Холоднеча  Розумника забрала у Карпатські гори, а

Скульптора – до озера Світязь. Тільки як нам швидко туди потрапити?

Снігуронька:  Вам може допомогти Чарівна паличка. Хоча поки вам не можна

користуватися нею за межами Школи. Та сьогодні, зважаючи н

обставини, можна зробити виключення. Тримайте та поспішайте.

Іванко і Кролик протягують руки за паличкою.

 

Снігуронька:     Вибачте, хлопці. Паличку я можу довірити тільки Оленці.

Передає Чарівну паличку Олені.

                          А я покличу Діда Мороза. Він нам допоможе.

 

Іванко:             І тоді всі разом ми переможемо!

Кролик:           Вперед.

Всі виходять.

 

Картина ІV

Карпати. Печера. Виє вітер. До скелі прикутий Вовк. На ньому окуляри.

На сцену виходять Кролик, Іванко та Оленка.

 

Оленка:         Гори такі таємничі, загадкові.

                       Тільки зараз тут холодно і страшно.

Кролик:        Навкруги – жодної живої душі.

Іванко:          Ні, ми тут не самі.

 

Підходять до Вовка.

 

Іванко:             Ти хто?

Вовк:                Підійди до мене ближче і відразу зрозумієш, хто я!

Якщо живим залишишся… У-у-у-у…

 

Кролик:           Ой! Та це ж Вовк.

 

Вовк:                Так! Я Вовк. Я - Білий Клик. Тремтять усі, хто чув мій рик. Р-р-р-р…

 

Кролик:           Тікаймо звідси. Скоріш.

Оленка:           А чому Ви, шановний, такі злі? Вам холодно, напевно.

Вовк:                Холод для мене, як мед для бджіл… Я в холоді, як риба у воді.

Він мені сили надає.

Оленка:           Але бачу, цих сил недостатньо, щоб вибратися з неволі.

 

Вовк:                Хочеш волею мене спокусити, хитре дівчисько! Р-р-р-р…

Іванко:             Тихіше, Білий Клик. Не треба дівчину лякати. Краще про свою

свободу потурбуйся.

Вовк:                Ніщо мені не допоможе. Ще 200 років приречений я сидіти на цьому

місті.  Так наказала мені Холоднеча.  Нехай б вона замерзла!

Кролик:           Ви теж не любите Холоднечу?

Вовк:                Що значить теж? Це ж вона прикувала мене ланцюгами і наказала

охороняти свої володіння

Оленка: (підходить до Вовка. Жалісно). 200 років! Бідний Вовк. Ой, дивіться.

На ньому окуляри нашого Розумника. Розумнику, це ти?

Вовк:                Ніякий я не Розумник. Я страшний і жорстокий Білий клик. (Зітхає)

Іванко:             Розумнику! Це ти! Пам’ятаєш мене? Я Іванко! Твій друг!

Вовк:                У вовків не буває друзів!

Оленка:           Розумнику, пригадай! Ти – учень Школи чарівників!

Іванко:             Ти найрозумніший серед нас! Пам’я таєш, ти написав книгу!

Оленка:           Про народні прислів'я!

 

Вовк:                Вовки не пишуть книг.

Кролик:           Вовки не пишуть, а ти написав. Тому, що ти – не вовк. Дивись – ось

вона. (показує книгу). Давайте всі разом нагадаємо Розумнику

прислів’я з його книги. Тоді він точно все пригадає!

 

Читає з книжки Прислів'я. Він починає – всі закінчують ( і герої, і діти у залі). А Вовк – повторює за всіма. І з кожним прислів’ям з нього спадає один ланцюг.

 

Вовк:               Друзі, я все пригадав. Мій розум тільки на деякий час заснув від

холоду.

Іванко:            Ура! Тепер Розумник з нами.

Вовк:               Але у якому вигляді! Злого Вовка!

Оленка:           Нічого. Головне, ти з нами.

 

Кролик:           Ми знайдемо підступну Холоднечу, переможемо її і повернемо

твій справжній вигляд.

Вовк:                Тоді скоріше ходімо. Холоднеча звідси відправилася на озеро

Світязь. І забрала з собою нашого Скульптора. Одразу за озером

починаються її володіння.

Кролик:           Куди бігти?

Оленка:           Нікуди не треба бігти. У нас є Чарівна паличка. Ви що, забули?

 

Всі виходять.

Продовження - Фінал: Магічне дзеркало.  Фінал: 5,6 картини

 

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей

Початок: Магічне дзеркало. Початок: 1,2 картини

Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини

Фінал: Магічне дзеркало.  Фінал: 5,6 картини

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей. 1,2 картини

Магічне дзеркало

 

Сценарій новорічної вистави для дітей

Дійові особи:

Холоднеча

Кролик

Оленка

Іванко

Снігуронька

Розумник (Вовк Білий Клик)

Скульптор (Камнегриз)

Дід Мороз

Скульптура

Сніговик 1

Сніговик 2

Сніжинки, або клоуни

 

Картина І

 

Білосніжне північне володіння Зимової Феї – Холоднечі. На сцену виходить сама Холоднеча – весела, білосніжна дівчина, працює і співає пісню про себе та про свою дуже відповідальну місію – приготувати всю країну до Новорічних свят. Адже їй треба присипати сніжком поля, щоб був гарний врожай, вкрити сніжком дерева та галявини у лісі, щоб звірятам було веселіше, а деревам тепліше, прикрасити білим снігом міста і села, щоб на новорічні свята у людей був гарний зимовий настрій, а дітки мали змогу кататися на санчатах і гратися у сніжки. І нічого страшного, що звуть її Холоднеча і що взимку холоднувато..

  Холоднечі допомагають працювати її помічники – Сніговики- веселі та яскраві. Поряд з ними Кролик – веселий символ наступного 2011 року, він непосидючий розбишака, який всім заважає та провокує Сніговиків на веселощі. Під час пісні герої виходять до зали  та «присипають сніжком» глядачів.

  Наприкінці пісні веселий Кролик відволікає Сніговиків від роботи та влаштовує з ними веселу гру ( акробатичні стрибки, чехарда, жонглюють сніжками).

  Холоднеча помічає, погрожує пустунам пальчиком.

 

Холоднеча:  (доброзичливо)Тільки подивись на них. Взялися до гри!

А у нас ще стільки справ!

Ми повинні добре накрити всю землю чудовою сніговою ковдрою.

До Нового року залишилося зовсім мало часу, а у нас ще не всі

галявинки сніжком притрушені, не всі дерева білосніжними

шапками прикрашені, не всі річки та ставки гладеньким льодом

вкриті.

Кролику, пустун, сам не працюєш і помічників моїх відволікаєш!

Я, мабуть, тебе зараз насварю. А то й покараю!

 

Кролик:        Нічого Ви мені не зробите, шановна Холоднеча. По-перше,

Ви для цього занадто добра, а по-друге, Я Кролик – символ

наступного 2011–го року. І буду головним талісманом

цілісінький рік. Тож мене треба берегти і пестити, а не сварити.

Холоднеча: Якийсь ти хвалькуватий, Кролику. Ще й підлабузник.

Символу року треба бути більш відповідальним та серйозним.

Краще займися якоюсь корисною справою.

Щоб тобі такого доручити? Гідного Вашої Величності…

Кролик:    (трошки образився, відійшов, але миттю повернувся)

                      Слухайте, пані Холоднеча, я не стану на Вас ображатися. Навіть попрацювати готовий. Хоч працювати – не царська справа... Але заради Вашого спокою я згоден… Доручіть мені прибрати Чарівну комору. Я там стільки класних речей бачив.

 

Холоднеча:  Так, у коморі зберігається багато «класних» артефактів. Не просто цікавих, а магічних і чарівних. Там є речі великих магів та чаклунів усіх часів... Ну – добре. Прибери у коморі, зроби ласку. Тільки дивись, не чіпай нічого. Просто зітри пил. І все. Тільки не треба кататися на килимі-літаку та переміряти всі шапки-невидимки. Зрозуміло? Ваша Величність.

Кролик:       Та зрозумів вже!.. (швиденько побіг у комору)

Холоднеча: (кричить навздогін) І взагалі - навіть не торкайся речей, на яких є напис :

«Чіпати заборонено».

Бо можна таких справ наробити ненавмисно, навіть страшних і

непоправних. Сподіваюся, він мене почув…

Продовжимо нашу роботу. (Оглядає все навкруги) Ой! Бачу там вдалині

якусь чорну пляму! Неподобство! Треба негайно притрусити її сніжком.

Всі за мною! Та побільше снігу прихопіть…

Холоднеча і Сніговики виходять зі сцени. Чутно голос Кролика, потім він з’являеться, штовхає перед собою величезне дзеркало. Воно вкрите тканиною. Добре видно всім, крім самого Кролика, і великий напис «Небезпечно. Чіпати заборонено». Можливо, намальовані череп і кістки.

 

Кролик:        Яку кльову річ я знайшов! Величезне дзеркало! Холоднеча зрадіє  і

більш ніколи не буде до мене чіплятися. А то завела платівку: пустун,

пустун, Ваша Величність…

Їй сподобається! Адже всі жінки й дівчата полюбляють

милуватися собою. А це дзеркало таке величезне, що можна бачити

себе у повний зріст. Я - крутий!

Знімає з дзеркала тканину, розлітається срібний пил. Кролик чхає.

 

Кролик:        Яка пилюка. Треба витрусити її десь подалі, щоб Холоднеча знову не

насварила. (виходить)

Чутно зловісну музику. Світло згасає. Дзеркало миготить.

 

Дзеркало:     Нарешті я вільне. Тисячі років мене протримали у найдальшому кутку

комори. Боялися мене. І недарма. Я таки знищу все Добро в світі!

З’являються Холоднеча і Сніговики. Вони радіють виконанню справи.

 

Холоднеча:  Тепер все чудово. Все навкруги чистесеньке - білесеньке.

Ні однієї темної плями. (Бачить дзеркало). Ой!

От Кролик – розбишака, дістав-таки з комори Старовинне

магічне дзеркало! Адже воно вкрай небезпечне.

Його було заховано у найдальший кут комори саме тому, що воно

припинило слухатися магів і почало діяти самостійно.

Від нього можна очікувати чого завгодно!

Сподіваюся, воно ще не прокинулося.

Треба негайно його чимось накрити.

 

Шукають тканину.

Грає зловісна музика. В цей час дзеркало починає діяти. Воно світиться, миготить. Починає затягувати до себе Холоднечу. Вона опирається, кличе на допомогу.

 

Холоднеча:  Мене затягує! Рятуйте!

 

Страшні чорні руки затягують Холоднечу усередину. Сніговики кидаються до неї, але також потрапляють у полон до дзеркала.

 

Дзеркало:     Так! Я прокинулося. І за час бездіяльності накопичило стільки

злих сил через образу, що мене заховали.

Тепер ніхто мене не зупинить! Ніхто не переможе!

В цей час з дзеркала вивалюються Холоднеча та Сніговики. Вони змінилися. Якісь деталі спотворили раніше білосніжний яскравий одяг. Сніговики взагалі виглядають дуже войовничо.

 

Дзеркало:     Тепер вже я помщуся! А ви мені допоможете.

Холоднеча:  Що ми маємо робити, шановне дзеркало?

Дзеркало:     У школі чарівників зберігається Книга добрих справ. Принесіть мені її!

Тоді ніхто не зможе робити добрих вчинків і в усьому світі

запанує Зло! Вже нікому не буде весело і радісно!

Холоднеча:   Ми готові! Але у Школу чарівників можна потрапити тільки

по запрошенню.

 

Дзеркало:     Віднині ви наділені магічними силами та можливістю використання

людських недоліків собі на користь. Ідіть! І принесіть мені Книгу

швидко. Доки не настав Новий рік! Нехай першим буде зіпсовано

Новорічне свято!

Вибігає на сцену Кролик з тканиною.

 

Кролик:         Холоднеча! Ви вже бачили, яку чудову річ я знайшов?

Холоднеча:   (дуже грізно)  Ти до мене? Вухатий ледацюго!

На кролика також войовничо наближаються і штовхають його Сніговики.

Кролик:         Та що з Вами трапилося? Ви так змінилися!

 

Холоднеча:   Навіть не наближайся до мене. Хвостатий дурень. Бо перетворю тебе на

крижану бурульку! Ми тепер служимо Великому Дзеркалу.

І не заважай нам! Ми йдемо виконувати важливе завдання.

Кролик:         Нічого не розумію. Куди йдете? Яке завдання?

 

Холоднеча:   А таке, що багатьом не сподобається. З дороги, сірий нікчемо.

 

Сніговики оточують Кролика, хапають та кидають у сніговий замет

 

Кролик (нервує, бігає по сцені)  Що я наробив!  Як це сталося? (до дітей)

Дзеркало затягнуло Холоднечу? Воно змінило її?

Яке в неї завдання?

Вона хоче поцупити Книгу добрих справ.

Це я винен, що притягнув це магічне дзеркало з комори.

Казала Холоднеча, що нічого не можна чіпати! Не послухав…

Що робити? Що робити?..

Треба виправляти свою помилку. А де ж та книга знаходиться?

У школі чарівників? Де це? Там? Чи там? Добре… Бігаю я швидко

– спробую дістатися школи чарівників раніше злодіїв.

Вибігає зі сцени.

Картина ІІ

 

Стежина у лісі. З’являється Холоднеча та Сніговики. Оглядаються.

 

Холоднеча:   Школа чарівників вже близько. Треба придумати тільки, як до неї

потрапити. Бачу, хтось іде. Це учні, ось ними і скористаюся.

(До сніговиків) Ну-мо, швиденько перетворіться на снігові замети.

Сідає серед заметів, сама перетворюється на стареньку бабусю.

По стежині  до Школи Чарівників йдуть учні – Оленка та Іванко. Іванко робить каратистські рухи, кричить «Кія…». Оленка намагається не попасти в «зону дії» його рук та ніг. (Може, падає у сніг, піднімається.)

 

Оленка:          Знову ти зі своїм карате! Ну то йди до спортивної школи.

Що ти робиш у Школі чарівників?

 

Іванко:           Ти вважаєш, що чарівники не повинні бути сильними та спритними?

 

Оленка:          Чарівники повинні бути розумними та кмітливими. Тільки силою

добрих чарівних справ не зробиш!

Іванко:            Та я і не кажу – тільки силою…

 

Оленка:          Казати – не кажеш. А вчишся погано.

 

Іванко:            Не наговорюй на мене.

 

Оленка:          Я наговорюю? А хто на останньому уроці магічної хімії мав зробити

казковий феєрверк? А отримав величезний вибух. Трохи всю школу не

підірвав. А вже перелякав точно всіх.

 

Іванко:           З ким не буває. Трошки помилився.

Оленка:         Трошки. А на самостійній? Робив-робив чоботи-скороходи  для Кота,

а вони й велетню не підійшли. Такі величезні вийшли.

                                                   

Іванко: (сміється) Ці чоботи потім самі по всій школі за учнями бігали. Оце був крос!

 

Оленка:          Смішно тобі. А потім вся школа за твоїми чоботами ганялася.

Ледь-ледь впіймали.

Іванко:          Така була погоня! Супер! Ну то й що! Не всім бути

такими «заучками», як ти.

Оленка:          Я не «заучка», просто старанно вчуся. А не так, як де-хто.

 

Бачать Холоднечу.

 

Оленка:          Доброго дня!

Холоднеча:    Та який він добрий.

Іванко:            Щось трапилося, бабусю?

Оленка:          Вам допомогти?

Холоднеча:    Погано мені. Дуже я старенька стала, хвора. Хотіла до Книги добрих

справ звернутися. Кажуть, вона допоможе. Та до Казкової

школи дійти не можу. Ноги взагалі не йдуть. Гадала тут і замерзну.

 

Оленка:          Та що ви, бабусю. Ми вам обов’язково допоможемо.

Холоднеча:    Чула, цей хлопець справний чаклун.

Оленка:          Та ні. Іванко у нас хвалько. До чаклуна йому ще далеко.

Іванко:            Не слухайте її, бабуся. Я вас миттю вилікую.

Тільки у Школу потрапимо.

Піднімають Холоднечу. Ведуть. За ними «непомітно» рухаються Сніговички.

Іванко: (обернувся)Тут хтось є?

«Замети» застигають.

Холоднеча: (відволікає): Ой, мені погано

Виходять зі сцени.

Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини

 

Магічне дзеркало. Сценарій новорічної вистави для дітей

Початок: Магічне дзеркало. Початок: 1,2 картини

Продовження: Магічне дзеркало. Продовження: 3,4 картини

Фінал: Магічне дзеркало.  Фінал: 5,6 картини

Дизайн диплома: Вчимося створювати оригінальний Диплом фестивалю або конкурсу

У статті Якій бути нагороді? Виготовлення диплома для нагородження учасників і переможців фестивалів та конкурсів ми розпочали розмову про створення оригінального Диплома. Тепер прийшов час навчитися самим створювати дипломи та грамоти: ви зможете завантажити шаблон диплома та отримати покрокову інструкцію по роботі з ним.

Ось наш зразок — Диплом учасника міжнародного циркового фестивалю  «Арена дружби».

Диплом зроблений в програмі Фотошоп. Використано фотографії з фестивалю.

Шаблон диплома в форматі PSD (всі верстви відключені) можна завантажити за посиланням:

http://design.veselun.info/files/Diplom_cirk.rar

Порядок роботи з шаблоном:
1. Завантажити шаблон: Файл PSD-архів RAR. 12,6 Mb
2. Розархівувати архів в окрему папку.
3. Відкрити файл у програмі Фотошоп (Photoshop) або Гімпу (Gimp)
4. Зробити видимими всі шари (Вікно-шари): клікаєте в віконце зліва від кожного шару (з’являється піктограма «око»)
5. Редагуєте кожен шар, вписуючи свої дані. Виділяйте кожен шар, що містить інформацію, і вносите зміни (вставляйте свої дані). Двічі клікнув на шарі з текстом (у панелі «шари»), ви відразу активуєте можливість його редагування. При цьому редагований текст виділяється темним кольором. Просто зітріть колишній текст і впишіть новий). Для Вашої зручності КОЖНИЙ рядок тексту вписаний ОКРЕМИМ ШАРОМ. Зайві шари можна видалити відразу.
6. Шари з фотографіями і гербом можна замінити своїми фото, малюнками на тему чи просто видалити. Тут все залежить від Вашої фантазії.
7. Друкуєте на кольоровому принтері або зберігаєте у форматі JPEG (файл-зберегти як-тип файлу — JPEG) і несете в найближчу фото-лабораторію.
Якщо потрібен Диплом для іншого заходу — замінюєте підкладку (напівпрозоровий шар з маленькими клоунами на іншу або взагалі видаляєте)
Все! Диплом для БУДЬ-ЯКОГО дитячого (а може і не дуже дитячого) заходу готовий.

  Якщо у вас Фотошоп російською мовою, наводимо інструкцію російською:

Порядок работы с шаблоном:

1. Скачать шаблон: Файл PSD -архив RAR. 12,6Mb

2. Разархивировать архив в отдельную папку.

3. Открыть файл в программе Фотошоп (Photoshop) или Гимп (Gimp)

4. Сделать видимыми все слои (Окно-слои): кликаете в окошко слева от каждого слоя (появляется пиктограмма «глаз»)

5. Редактируете каждый слой, вписывая свои данные. Выделяйте каждый слой, содержащий информацию, и вносите изменения (вставляйте свои данные). Дважды кликнув на слое с текстом (в панели «слои»), вы сразу активируете возможность его редактирования. При этом редактируемый текст выделяется тёмным цветом. Просто сотрите прежний текст и впишите новый). Для Вашего удобства КАЖДАЯ строчка текста вписана ОТДЕЛЬНЫМ СЛОЕМ. Лишние слои можно удалить сразу.

6. Слои с фотографиями и гербом можно заменить своими фото, рисунками по теме или просто удалить. Здесь всё зависит от Вашей фантазии.

7. Печатаете на цветном принтере или сохраняете в формате JPEG (файл-сохранить как- тип файла – JPEG) и несёте в ближайшую фото-лабораторию.

Если нужен Диплом для другого мероприятия – заменяете подложку (полупрозрвчный слой с маленькими клоунами на другую или вообще удаляете)

Всё! Диплом для ЛЮБОГО детского (а может и не очень детского) мероприятия готов.

Якій бути нагороді? Виготовлення диплома для нагородження учасників і переможців фестивалів та конкурсів

Україно-німецький фестиваль «Арена дружби», для якого був зроблений цей диплом-приклад, відбувся в липні 2009 року в м. Обухові (Україна, Київська область). За посиланням Ви можете подивитися фоторепортаж про фестиваль : http://my-rainbowworld.blogspot.com/2009/07/blog-post_11.html

Серед моїх друзів багато талановитих дітей і дорослих, які досить часто беруть участь у фестивалях і конкурсах різного рівня. І ось що я помітила: як правило, організатори фестивалів взагалі не заморочуються з приводу дизайну дипломів. Користуються застарілими бланками, знаходять в інтернеті зразки і іноді друкують їх навіть на чорно-білому! принтері. Я не жартую! Так і є. В наше століття компів і принтерів заповнюють дипломи від руки!
Але ж для того, щоб отримати диплом, учасники конкурсів місяцями, а то й роками готуються. Та й потім Диплом або Грамота зберігаються з благоговінням і гордістю багато років. Чи треба говорити, що і виглядати ця нагорода повинна відповідно і для її створення потрібен дизайнер, який зробить диплом оригінальним, привабливим, не схожим на інші нагороди.
Можуть допомогти у створенні диплома професійний дизайнер або дизайн-студія. Все залежить від бюджету фестивалю.
Якщо ж бюджет маленький, то можна пошукати в інтернеті шаблони дипломів і хоча б трохи їх видозмінити, зробити оригінальними, неповторними, придумати логотіп, прикрасити декоративними елементами.
Найпростіший спосіб — вставити оригінальні фото. Це можуть бути фото міста, де проводиться конкурс, або фотографії учасників конкурсу, як у нашому прикладі.
Представлений Диплом зроблений в програмі Фотошоп з використанням Герба міста-організатора і фотографій учасників. Фестиваль тривав цілий тиждень і тому організатори встигли зробити фото.
Думаю, навіть через багато років дорослі вже учасники з задоволенням будуть дивитися на ці Дипломи і згадувати дитинство. Адже це не просто казенний папірець, а справжній душевний спогад про міжнародну зустріч і дитячої дружбу.

Майстер-клас: Дизайн диплома: Вчимося створювати оригінальний Диплом фестивалю або конкурсу

Валентинки власноруч. Відеоурок від Левко TV

У цьому ролику весело і невимушено дві смішні ляльки-рукавички дуже наочно і зрозуміло показують весь процес виготовлення власноруч валентинки з сердечком усередині.

Гумористична сценка «Інтернет – це сила!»

Сценка присвячена святу сільської бібліотеки. Але з успіхом може послужити цікавою ідеєю для створення сценки про інтернет або елементу конферансу будь-якого свята. Зверніть увагу на оригінальний спосіб представлення виступаючого

"Соколята". Співає Діма Омельченко. Відео

Dmitry Omelchenko. Song "Sokolyata". Ukraine.

Дмитро Омельченко. Пісня "Соколята". Дмитро - молодий український виконавець, Лауреат фестивалів та конкурсів вокального мистецтва. Автор пісні "Соколята" В'ячеслав Хурсенко.

Диплом ювіляру. Як зробити ювілейний диплом своїми руками

Як приємно в свій ювілей отримати такий чудовий індивідуальний подарунок - ювілейний диплом.

Зробити цей диплом дуже просто. Ось кілька вариантів.

Варіант 1. Найпростіший. Не вимагає знання фотошопу! Дивіться малюнок нижче:

 

 

 

Відкрийте за посиланням і завантажте готову заготовку Диплома-"пустушки". Роздрукуйте на кольоровому принтері, а потім напишіть ім'я ювіляра, особисті побажання і підпис. Можна закачати картинку на флешку і віднести в найближчу фотолабораторію. Там вам її ще й підпишуть на комп'ютері, якщо захочете.

Посилання для скачування Диплома-пустушки: http://veselun.info/wp-content/uploads/2011/03/diplom_yubiley_pust.jpg

(Файл в форматі JPEG, розмір 1200 х 1800, 2,31 Мб)

Якість карітінкі дозволить вам надрукувати диплом розміром А4, А3 і А3 +

Варіант 2. Диплом з редакцією тексту. Для тих, хто знайомий з фотошопом. Досить початкового рівня. Див. малюнок нижче:

Завантажте файл формату PSD і відредагуйте його в програмі Фотошоп.

Посилання для закачування: http://veselun.info/design/diplom_yubiley1_imya.psd

(Файл у форматі psd, розмір: 5,90 Мб, дозвіл 300, розмір А3 +. Всі шари окремо (всі елементи тексту в тому числі) і відключені).

Після закачування відкрити файл у програмі фотошоп, включити (зробити видимими) всі шари. Відредагувати кожен шар: замінити текст (ім'я ювіляра, вірші, підпис ...).

Можна при бажанні замінити фон на власний. Для цього підійдуть будь-які красиві листівки і малюнки (наприклад, гумористичні або тематичні), знайдені в інтернеті в хорошій якості.

Бажаємо успіху і гарних ювілеїв!

P.S. Диплом-зразок дійсно був зроблений для вручення на 90-річному ювілеї Когут Антоніни Артемівни - ветерана війни і праці, моєї сусідки.

Всеукраїнський день бібліотек. Сценарій свята

Всеукраїнський день бібліотек

Сценарій уклала Халупник С.Г. заввідділом обслуговування Сокальської ЦРБ,
використані вірші Марії Павлової, завфілією с. Хлівчани Сокальськогого р-ну.

Ведуча 1: Доброго дня, шановні працівники бібліотек та гості нашого свята! Сьогодні ми зібрались у цій святковій залі з нагоди професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек.

Сьогодні свято храму книг,
Бібліотеки славне свято.
Зібрались ми у залі цім,
Щоб теплих слів сказать багато.

Щоб возвеличить до кінця
І щоб віддати щиру шану
Усім, усім працівникам
Що відкривають двері храму.

Що в наш такий нелегкий час,
Знайшли до кожного стежину
І зацікавили дитину,
Яка пішла у перший клас.

Ви віддаєтесь до кінця
За це Вам дуже вдячні люди.
Без книги, без бібліотек
У нас майбутнього не буде!

Ведуча 2: Ріднити людей з книгою, відкривати їм красу і силу слова, – що може бути достойнішим? Бабине літо і свято великого, духовного багатого колективу бібліотечних працівників!
Скільки в стінах бібліотек переплелось людських долонь, скільки збережено і упорядковано книг!

Ведуча 3: Хтось із мудрих сказав: „Бібліотекар – це не професія, а стан душі”.
Для кожної освіченої людини, бібліотекар – це насамперед творча особистість, яка безкорисливо, щедро з повною віддачею служить суспільству, читачеві.

Ми служимо людям у світському храмі
І совість століття пронизує нас.
а мудрість і правда розтоплять і камінь
Все – людям, життю, і ніщо про запас!

Ведуча 1: І сьогоднішнє свято – День бібліотек – довгоочікувана данина великому внеску бібліотек у культуру та науку нашої країни.
Держава належним чином оцінює значення бібліотек. Сьогодні державна районна адміністрація вітає бібліотекарів району.
Слово для привітання надається _______________________________________
Бібліотека… Тиша.. Століття…
Тут книги розумні спокійно живуть
У тихій величній світлиці,
А двері широко відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці.
Герої романів, легенд, повістей,
Тут радо говорять із нами.
В книжках – відкриття всіх великих людей,
Думки, що хвилюють віками.

Слово для привітання надається начальнику районного відділу культури Фарин Ларисі Петрівні.

Ведуча 2: Давним давно людина почала збирати книги. Багаті правителі вважали за свій обов’язок та честь мати при своїх палацах бібліотеки. Ще і слова такого не було „Бібліотека”, а зібрання книг уже існувало. Послухайте, як вони називалися „Пристанище мудрості”, „Аптека для душі”, „Дім порад і наставлень”.

Ведуча 3: Бібліотека – древня і вічно юна оселя людського розуму. Все життя всесвіту зосереджено у цьому магічному кристалі, що називається – бібліотека.

Ведуча 2: З книгою ми пов’язали своє життя, з нею ми працюємо і відпочиваємо, їй ми безмежно віддані.

Для мене книга – світло дня,
Для мене книга – зорі ночі…
Моя сім’я, моя рідня,
мій розум, серце, мої очі…

Без книги я не проживу,
Вже як без вирію лелека…
Я і крізь вічність оживу
В отім святім – бібліотека.

Ведуча 1: Невеликою частиною бібліотек України є книгозбірні нашого району, в яких працюють самовіддані люди. Всі вона вважають свою професію не просто роботою, а своєю місією на землі, покликанням своєї душі. Це люди, які допомагають творити свято, цим дихають і живуть.

Я люблю бібліотеку
Зберігаю все тут до ладу
Кожну книжку з вигляду впізнаю,
Легко за роздільником знайду.

Так люблю, коли вони рівненько
У рядах на кожнім стелажі
Не тому, що я тут господиня –
Акуратні в мене читачі.

Тут книжки художні й наукові,
Для дітей є віршики й казки.
А крім того – аура спокою
В храмі книги затишно завжди.

Цей вірш, такий щирий, безпосередній склала бібліотекар с. Хлівчани Марія Павлова, для якої кожна книжка – то жива душа.
Марія Павлова пише вірші на різноманітні теми, вони друкуються на сторінках часопису „Голос з-над Бугу”.

Запрошуємо Вас на сцену п. Маріє. І подаруйте нам свою поезію.

Запрошуємо на сцену зав. філією с. Гута Михальчук Марію – читає власну поезію

Сумувати їй по штату не дозволено
Зам порогом смуток залишає
Навіть якщо серце розтривожено,
Іншим всім упевненість вселяє.

А зараз слово має натхненниця всіх наших починань, душа нашої бібліотечної сім’ї, директор ЦБС Лобода Тетяна Петрівна

Ведуча 1: Особливим багатством бібліотек завжди були і будуть її кадри – талановиті, досвідчені, кваліфіковані спеціалісти, безмежно віддані своїй справі. І сьогодні ми проводимо нагородження найкращих бібліотекарів району у 10-ти номінаціях.

Відкрийте нас, Ми – книги
Залюбки, впишіть між нашими
Частинами і главами
Нові якнайтепліші сторінки
Про цих людей, яких сьогодні славимо.

Виходять ще дві ведучі

Ведуча 2: В першій номінації „Кращий бібліотекар року” ми врахували професійність, ініціативність, енергійність працівника, а ще його людські якості, адже бібліотекар не тільки книгар, він і душ людських лікар. І такі люди є серед нас. Це зав. філією с. Боб’ятин Ковальчук Любов Михайлівна та бібліотекар Угнівської міської бібліотеки Горяча Ганна Михайлівна.
Ведуча 3: В номінації „Думаємо, шукаємо, втілюємо” розглядалися претенденти, багатогранні за своєю вдачею, талантами, здібностями, справами. Перевагу віддали прекрасним бібліотекарям: зав. філіями с. Завишень Коваль Ганні Іванівні та с. Сілець №1 Сковрон Наталії Петрівні.
Ведуча 1: Всі бібліотеки віддані обраній справі, але особлива вдячність тим, хто працює з читачами дітьми. В спеціальній номінації „Я душу кладу на долоні” нагороду отримають колектив районної бібліотеки для дітей та провідний спеціаліст Белзької міської бібліотеки для дітей Коляда Надія Олександрівна

Ведуча 2: В нашій номінації „Талант дарують людям” нагороду отримають автори багатьох оригінальних сценаріїв, ентузіасти, захоплені люди з творчою вдачею зав. відділом обслуговування центральної районної бібліотеки Халупник Світлана Геннадіївна і зав. філією с. Хлівчани Павлова Марія Василівна

Ведуча 3: Є в нас бібліотеки, в яких завжди затишно, чисто, особливу увагу привертають книжкові виставки, а працівник огорнутий аурою добра, душевного тепла. В номінації „Особливий клімат бібліотеки” нагороди отримують бібліотекар філії с. Шарпанці та зав. Філією с. Савчин Луцик Леся Михайлівна

Ведуча 1: Інколи в житті кожного із нас бувають хвилини зневіри в те, чому присвятив своє життя! Невелика зарплата, бракує коштів на літературу. Але коли роздумуєш то розумієш, – ні одне багатство в світі не зрівняється з книгою. В номінації „Господиня книжкових полиць” нагороди отримують зав. філією с. Волиця-Комарево Галушка Ярослава Йосипівна та зав. філією с. Низи Шило Марія Богданівна

Ведуча 2: В наших бібліотеках зустрічаються цілі покоління : діти, батьки, дідусі і бабусі. Тут народжуються вчені і навіть кохання приходить сюди. В номінації по керівництву сімейним читанням „Разом весело читати” нагороду отримує зав. філією с. Войславичі Кулинич Любов Богданівна

Ведуча 3: Бібліотечне покликання… Це коли частиною твого життя стають люди та книги. Коли радо зустрічаєш читача, пропонуєш йому літературу, просто поговориш, вислухаєш людину і …пам’ятаєш своїх читачів. В номінації „Життя бібліотеки – її читачі” нагороди отримують бібліотекар Белзької міської бібліотеки для дорослих Ференц Марія Миколаївна та зав. філією с. Карів Білоцеркович Надія Миколаївна

Ведучі 1: Про те, як ці бібліотекарі вирішують фінансові питання, як шукають спонсорів, можна написати роман, але чого не зробиш заради читачів. Адже як сказав академік Ліхачов, що якщо бібліотеки не заливаються водою і мають гарне приміщення, багатий книжковий фонд, очолюються не випадковими людьми, а професіоналами – культура не загине в такій країні. В номінації „Відданість своїй справі” нагороджуються зав. філією с. Комарів Поспіх Марія Володимирівна та колектив Жвирківської селищної бібліотеки.

Ведуча 2: Ви знаєте, що Ніка – богиня Перемоги, а значить ще символ сьогоднішнього бібліотекаря, адже в наших рядах тільки ті, хто отримав перемогу над суспільним уявленням „про сіру мишку” та перемогу над собою, бо залишився вірним своїй роботі. В номінації „Вибір на все життя” нагороду отримують зав. філією с. Хоробрів Матвіїв Ганна Федорівна і зав. філією с. Войславичі Глушко Ярослава Іванівна

Ведуча 3: А щоб усі Ви, наші любі, з набуттям досвіду не втратили веселу вдачу, гарний настрій жіночий ансамбль „Любисток” дарує пісню

Пісня

Виходить тільки ведуча 1

Ведуча 1: Ми хочемо вшанувати тих, хто присвятив бібліотечній справі усе своє життя, хто багато років тому переступив поріг бібліотеки і залишився в ній назавжди, для кого бібліотечна справа стала покликанням, хто своєю справою підвищував і підвищує престиж цієї професії. Це – наші ветерани.
Прийміть шановні, ці квіти та слова вдячності з побажанням здоров’я, щастя, довгих років життя.

Музичне вітання

Ведуча 1 виходить, заходять Ведуча 2 і 3.

Ведуча 2: Дві сили найбільш успішно сприяють вихованню культурної людини: мистецтво і наука. Обидві ці сили поєднані в книзі.

Ведуча 3: У книгах закладена мудрість –
писали ж бо їх віками.
То ж гімн наш сьогодні – книгам
І людям, які їх читають.

Ведуча 2: Перша прочитана книжка – це перше знайомство з чарівним світом. Добре і щедре серце, а ще уміння, бажання, винахідливість потрібно мати бібліотечним працівникам, які працюють з дітьми. Це так важливо – підібрати ключик до дитячих сердець, зробити так, щоб кожне відвідування в бібліотеку стало мандрівкою в казку, в далекі, таємничі світи. Саме такі люди працюють і творять в Сокальській районній бібліотеці для дітей. Сьогодні їхні маленькі читачі вітають нас.

Вітання

Виходить Ведуча 1

Ведуча 1: Чим більше людям віддаєш ти,
Тим більше лишається тобі.
І так буде завжди.
Тож плекаймо вміння
Віддавати любов, тепло,
Зустрічний крок
І завжди будемо багаті
В щедрості серця і думок.

Скажіть, шановні бібліотекарі, а що ми варті без нашого читача, шанувальника нашої книги? Ми працюємо з людьми різними за віком, смаками, уподобаннями, але всіх їх об’єднує книга. Велика дяка Вам, дорогі наші читачі.
Окремо хочеться сказати про людей, які є не тільки нашими читачами, вони – члени бібліотечної ради, наші однодумці, друзі, співавтори багатьох наших імпрез.
Оксана Орестівна Васьків – учитель Сокальської гімназії
та
Олена Олександрівна Назарова – викладач Сокальського ліцею.
Вам слово, шановні.

Вітання

Ведуча 1: Давно сказано: хороша робота два століття живе. Живе і більше, нерідко багато тисячоліть. Якщо не в матеріальному своєму вираженні, то в людській подяці, пам’яті. За всіх часів в усіх народів понад усе цінувалися вміння, професійна майстерність. Хороший бібліотекар має бути компетентним і в книжках і в людях. Головне, щоб наші читачі не покидали бібліотеку з почуттями розчарування чи невдоволення. Тому що без читача немислима професія бібліотекаря. І сьогодні нас вітають наші читачі ___________________________________________________________________________________

Виходять ведучі 2 і 3

Ведуча 2: Вже декілька років в Сокальській центральній районній бібліотеці діє акція „Подаруй бібліотеці книгу”. Користуючись нагодою, ми називаємо прізвища людей, які із року в рік дарують нам книги ____________________________________________________________________________________

Щира подяка Вам, шановні, за вашу щирість, розуміння.

Ведуча 3: Книги… Вони такі різні, різнокольорові, невеличкі і об’ємні, а інколи і просто тоненькі.
Деякі несуть запах морської хвилі, інші пахнуть живицею карпатських смерек, інші медами степової пшениці, яблуками українських садів. Так оспівують книжки поети і письменники.

Ведуча 2: Давно і плідно співпрацюємо з нашими „колосками”, як ми їх називаємо, поетами і письменниками Сокальщини. Слідкуємо за їхньою творчістю, організовуємо з ними зустрічі і презентації. І напевно настав час надати їм слово. _____________________________________________________________________________________

Ведуча 3: Тісна дружба пов’язує нас із працівниками Сокальського радіо журналістами часопису „Голос з-над Бугу”, вчителями, Сокальським осередком „Союзу Українок”, працівниками слідчих органів, бізнесменами.
Це не байдужі люди, їх хвилюють різні життєві позиції нашого сьогодення, це люди, які навчились працювати з своїм серцем і розумом, яким є про що розказати, поділитись, повчити. Ми завжди раді зустрічі з ними і розраховуємо на їхню допомогу і розуміння.

Вітання

Ведучі залишають сцену, виходить ведуча 1

Ведуча 1: Роботи є на світі різні,
То знає кожен працівник
А ми – приходимо
В князівство світлих книг
Де думам вільно
Серцю в грудях тісно.
Це тут живе Остапа Вишні сміх
І на вустах бринить Тичини пісня.

Шлях від училища до пенсії
З великим стосом книг
Звичайно жіноча професія,
Хоч часто не чуєш ніг.

І часом зітхнеш крадькома
Пишучи з ранку і до темна
Бо як і всім – бібліотекарю
Зарплата, ой – як потрібна!

Вони ж й розумниці і скромниці
Їм все на світі треба знати.
Бібліотечні працівниці
Блоху зуміють підкувати.

І в цьому ви зараз переконаєтесь. Адже бібліотекарі – не тільки майстри своєї справи, а й люди з різнобічними інтересами, талантами. Серед наших колег – прекрасні майстрині народної вишивки, в’язання, аматорського живопису. Вони люблять співати, жартувати. Зустрічайте і вітайте наших артистів.
_______________________________________________________________________________

Виходять усі ведучі

Ведуча 1: А все ж так чудова наша професія. Послухайте як гордо звучать ці рядки

Так, я книгар. Не лікар, не аптекар,
Не інженер, не вчитель, не банкір…
Я – більше: я Книгар! Бібліотекар!
Потрібен я – всьому наперекір.

Тож ще оаз щиро вітаємо Вас дорогі друзі, колеги з професійним святом, яке разом з нами відзначає весь український народ. Бажаємо творчості і натхнення, щастя, добробуту та любові вам і вашим родинам. Наше свято співпадає з християнським святом Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Тож Віри Вам у власні сили, Надії на те, що наша праця буде достойно визнана, Любові наших користувачів і Мудрості у здійсненні великих планів.

Ведуча 2: А Вас, шановні наші читачі ми завжди з радістю чекаємо:

Не оминайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки.
Нема прекрасніших доріг,
Ніж, в цей вселюдський храм науки.

Ведуча 3: А щоб наш сьогоднішній захід залишився в Вашій пам’яті не тільки цікавим, а ще і смачним, просимо пригощатись. Це вироби наших бібліотечних працівників.
До нових зустрічей!

Сценарій уклала Халупник С.Г. заввідділом обслуговування Сокальської ЦРБ, використані вірші Марії Павлової, завфілією с. Хлівчани.

Джерело: www.library.sokal.lviv.ua

В гостях у тітоньки Дарини. Сценарій театралізованої програми для дітей на Новий рік та інші свята

В гостях у тітоньки Дарини

Театралізована програма для дітей з елементами гри.

Програма за такою ідеєю буде доречною не тільки на Новий рік, а й на будь-яке свято. Особливостю сценарію є можливість зробити цілу серію програм за участю головної героїні — тітки Дарини. Програма розрахована на будь-яку кількість дітей. Включені до неї ігри можна змінювати в залежності від кількості та віку дітей. Важливо під час проведення заходу використовувати інтерактивні засоби: ігри і танці за участю глядачів, відповіді на загадки, «колективне цаклунство»: «Абра, швабра, кадабра…», інше…

Сценарний план допоможе провести дитяче свято на будь-якому майданчику: у дворі, в дитячому садочку, у класі, в Будинку культури, інше… Якщо дозволяють можливості, бажано використовувати світлові ефекти, дим-машину, музичні та звукові ефекти.

Звучить увертюра. Завіса відкривається. На сцені-казкова хатина. В ній живе та зберігає казки тітка Дарина. Посередині хатини – велика діжка. Дарина розказує дітям про те, як вона зберігає казки у цій великій діжці, та коли треба,чаклує над нею і звідти виходять казкові герої та розходяться по світу розважати дітей на Новорічне, або будь-яке інше свято.

Дарина: Діти, якщо ви мені допоможете, сьогодні до нас на свято прийдуть ваші улюблені казкові герої. Ось моя чарівна діжка,покладемо до неї важливі казкові речі і скажемо всі разом» АБРА, ШВАБРА, КАДАБРА».

З діжки здіймається дим, миготить світло.

Звучить пісня Айболіта. Він з являється з мавпами та іншими звірятами.

Дарина: Добрий день, лікарю. Як ваші справи?

Айболіть: Здравствуйте, мальчики и девочки, Добрьій день, Тетушка Дарина. Я только что вернулся из Африки, где 10 ночей и дней лечил больных зверят и посмотрите, они себя теперь прекрасно чувствуют!

Пісня мавпи, танець звірят або цирковий номер.

Дарина: Ви чудовий лікар,це знають всі.

Айболіьт: А я хочу проверить детей на сообразительность.ьДети, отгадайте загадки про моих пациентов – зверей. Отгадки нужно говорить всем вместе, хором. (Читает загадки с отгадками в рифму)

Молодцы, дети. А как увас дела со здоровьем.? Все ли дети в зале здоровы? Ну-ка я послушаю. (спускается в зал, слушает детей по очереди). Дышите, не дышите, дышите, не дышите… Никто ли не кашляет в зале? Давайте дышать все вместе, чтобы я всех послушал сразу. Дышите, не дышите, дышите, не дышите…

(все дети в зале громко дышат)

Ай-яй-яй… Слышу хрипы… А у кое-кого насморк. Что? И чихаете? БЕЗОБРАЗИЕ. Сейчас я выпишу вам рецепт и вы, если будете соблюдать все мои указания – всегда будете здоровы.

Виписує рецепт, подає Дариі: «Ось рецепт, а мені треба поспішати далі,стільки роботи, стільки роботи.»

Дарина: Подивимося,що нам лікар порадив.»Рецепт: Щоб ніколи нічим не хворіти,треба зранку зарядку робити». Всі піднялися – робимо зарядку!…

Звучить музика для зарядки. Всі виконують зарядку.

Дарина:

Нумо, любії малятка,

Всі готуйтесь до зарядки.

Станьмо ширше на площадці,

Хай баян заграє наш,

Всі на місці дружно-марш..

Раз , два, три чотири,

Раз , два, три, чотири,

Ноги вище, глибже вдих.

Це стосується усіх…

Всі присіли,

Піднялись,

Знову сіли,

Підвелись.

Перейдемо до підскоків,

Не низьких бо, а високих.

Раз, два , три, чотири.

Ну, а зараз зупинились .

Ви, малята, не втомились?

Час в дорогу нам рушати.

Ви поможете, малята?

Ану, діти, побігли всі на місці!

Побігли, побігли, все швидше і швидше…(музика прискорює темп)

Молодці, діти. Всі поаплодуємо нам – чудовим спортсменам.

Дарина: Молодці! А тепер всі сідайте і ми спробуємо запросити до нас у гості ще когось казкового. Цікаво, хто з явиться, якщо кинути у діжку цей ковпачок та дзвіночок. Бачу, бачу якусь чарівну дівчину а з нею сім її маленьких

друзів. Діти,як ви гадаєте, хто це?

Кажемо всі разом:АБРА, ШВАБРА, КАДАБРА. (всі кричать-чаклують).

З являється Білосніжка. Розказує про школу гномів, представляє своїх наймолодших учнів. Танець гномів, або інший номер.

Дарина: Спасибі тобі, Білосніжка. Залишайся з нами на святі.

Білосніжка: Я би з радістю, та я обіцяла Попелюшці, що на свята буду ходити тільки з нею.

Дарина: Щож, давайте запросимо до нас і Попелюшку. Діти її дуже люблять. Вона мабуть зараз на королівському балі, танцює з принцем. АБРА…

(Всі кричать-чаклують)

Виконується танець, або іншій номер, який імітує королівський бал.

Дарина: Щось я не бачу Попелюшку. Де вона може бути?

З’являється Попелюшка. Бальне плаття у неї в руках, вона розказує, що загубився її чарівний чобіток. Питає дітей, чи не бачили, кличе Білосніжку на пошуки чобітка.

Попелюшка і Білосніжка виходять.

Дарина: Кого би ми з вами ще запросили до нас на свято? Я знаю! Героя всіх зимових казок – Сніговика. Треба для цього вкинути у діжку мітлу, моркву… Чаклуємо разом: АБРА…

Звучить музика Баби – Яги. Виходить Б-Яга, співає. У неї у руках – чобіток.

Дарина: Це якась помилка, шановна, ми вас не чекали.

Б.-Яга: Не чекали, як завжди. Всі святкують, танцюють, їдять солодощі, а я ? Не вийде. Або запрошуйте мене на свято, або я вам його зіпсую.

Дарина: Бабуся-Ягуся, що це у вас таке гарне блищить у руці.

Б-Яга: Де? Це? Чи Це?

Дарина: Це часом не чобіток нашої Попелюшки? Вона тільки що пішла шукати його, бо не може без нього піти на бал .Віддайте його нам.

Б-Яга: Як би не так. Вашій Попелюшці свято зіпсувала і вам зіпсую…Не дам. Дарина: Бабусю, а що нам зробити, щоб ви нам чобіток віддали?

Б-Яга: А…Перше: запросіть мене на свято, друге- навчить мене танцювати.

Дарина: Діти, давайте затанцюємо для бабусі-Ягусі, може вона не буде нам більше перешкоджати.

Всі діти танцюють, а з ними і Баба- Яга. Як варіант для малюків – танець каченят або українська полечка.

Б-Яга: Ой, як гарно, я хоч і втомилася, але яке задоволення…Що ж не буду вам перешкоджати, буду з вами святкувати. І передайте Попелюшці черевичок, нехай теж іде на свято…

Дарина: Дякуємо, Бабуся-Ягуся. Не така вже ви й зла! Зараз я покличу Кота в чоботях, він швидко бігає, знайде нашу Попелюшку і віддасть їй черевичок. Котику,чекаємо тебе. Бачу,бачу,та він не один а з чудовою кицюнею. Діти,кажемо разом: АБРА…

Звучить музика.Танець «Кицюня», або іншій номер у виконанні Кота у чоботях.

Дарина: Котик та Кицюня, ви чудові. Ми дуже просимо вас знайти Попелюшку та Білосніжку та віддати їм цей черевичок.

Герої уходять. Стукіт у двері.

Дарина: Хто там?..Не чує…Діти,скажемо разом: Хто там? (всі діти говорять Хто там?).

Виходить Почтальон (Листоноша) Печкін з листом та посилкою. Вітається з дітьми. Не віддає Дарині посилку.

Печкін: Я вам ее не дам, у вас документа нету, что ви сказочница Дарина

Дарина: Які-такі документи. Ось мої документи! Це – казкова діжка, в ній живуть казки.

Печкін: Докажите!

Дарина: Дивись, Фома невіруючий. Кого ти хочеш побачити?

Пекчін: 3мію. 3акінчився рік Змії. Вот нехай вона з нами и попрощається. (Печкін загадує будь-якого героя, який може виконати концертний номер)

Дарина чаклує з дітьми: «АБРА…».

Концертний номер.

Пекін: Ну что ж – доказалі. Держите вашу посылку.

Дарина: Це ж від Старого Хоттабича. Він мій друг і чаклун зі сходу. Тут якась старовинна пляшка. Діти, що з нею робити? Що кажете? Потерти?

Так?

Тре пляшку. Дим, музика, з’являється Старий Хоттабич.

С.Х: О, достопочтенная тетушка Дарина. Я рад приветствовать вас и ваших

многочисленных друзей. Как ви догадались потерть бутылку?

Дарина: Це діти мені підказали, шановний Хоттабич. Вони у нас такі розумні.

С.Х: О,мудрейшие из мудрейших. Вижу, Дарина, ви умеете воспитывать

детей. У меня тоже есть ученики и если ви позволите,они покажут вам своё

искусство.

Східний танець або номер.

Дарина: Чудові у вас арптисти, шановний Хоттабич, залишайтеся разом з нами на Новорічне свято.

С.Х. Спасибо вам, о, свет очей моих, тетушка Дарина.

Пекчін: У мене ще є одна посилка, только я вам ее не дам. На ней написано: Для Детей. А у детей -то документов уж точно нету.

Дарина: Ну ти, Пекчін, зовсім з глузду з їхав. Навіщо дітям документи, їх і так ні з ким не можна сплутати.

Пекін: А що ваші діти вміють.

Дарина: Та все : Танцювати, співати, навіть в циркових номерах беруть участь. Дивись.

Діти показують номери.

Пекчін: Гарні артисты. Ладно, отдам вам посилку. А що мені в квитанцію написати, яке імя?

Дарина: Ну не знаю, напиши Маша, Петя, Женя. Або, ні.Сідай, Пекчін, пиши: ми тобі зараз всі імена назвемо. Діти, давайте всі разом голосно назвіть, як вас звуть Діти кричать свої імена. Печкін закриває вуха та убігає.

Дарина: Добре, діти, подивимося,що тут нам надіслали. Тут є лист!

«Дорогі діти. Трошки затримуюсь на ваше свято. Якщо ви любите мультфільми, подивіться цей. (Або: нехай вас поки розважать мої друзі – артисти). Скоро буду. Дід Мороз»

Мультфільм або концертний номер.

Дарина: Я чую, до нас іде Дід Мороз з Хлопчиком новим Роком.

Вихід Діда Мороза, вітання-вірши.

Дарина: Я вітаю вас з Новим Роком, любі діти, будьте здорові та щасливі.

Пісня Снігуроньки.

Фінал.

Пісні для використання у програмі знайдете у публікаціях:

Песни для сказок, представлений и спектаклей або http://veselun.info/category/pesni-i-muzyka

Оптична ілюзія дракона. Зроби подарунок власноруч

У новому 2012 році головним символом буде Дракон. Фантастична істота буде супроводжувати і охороняти нас, сприяти нашим успіхам та досягненням. Тому цілком логічно, що головними героями новорічних свят будуть дракони і дракончики різних розмірів і кольорів. Кращим подарунком теж будуть фігурки драконів. Звісно, в магазинах драконів вже повно. Тут і сувеніри, і ялинкові іграшки, і карнавальні маски ...

Але ми сьогодні пропонуємо вам власними руками зробити чудову ілюзію дракона, яку і для себе зробити приємно і цікаво, і друзям у якості новорічного сувеніра подарувати.

Якщо ви ще не знаєте, що таке ілюзія дракон, пропонуємо подивитися це відео.



Якщо вам сподобалося, то ви з легкістю зробите таку забавку.

Чіткі інструкції і фото кожної операції знайдете у публікації

Дракон. Оптична ілюзія. Майстер-клас, фото – інструкція

Різдвяний вінок власноруч

Різдвяний вінок - одна з головних прикрас новорічних свят. Вінок може прикрашати вхідні двері будинку, внутрішні двері приміщень або стати частиною настінної новорічної композиції.

Зробити різдвяний вінок легко. Основою для нього можуть бути будь-які зелені гілки хвойних дерев. Або, якщо ви хочете, щоб вінок прослужив довго, зробіть його їх пухнастого зеленого дощику.

Прикрасити вінок можна іграшками, квітами, стрічками, бантиками і ... всім, що ви придумаєте.
Не стримуйте свою фантазію, дозвольте пофантазувати дітям та зробіть різдвяний вінок абсолютно оригінальним. Використовуйте для його прикраси ДВД-диски або дитячі іграшки, вовняні нитки або плетені з них прикраси, саморобні іграшки з фольги або сніжинки.

У цьому фото-фільмі знайдете підказки для створення креативного різдвяного вінка.




Відео-уроки: як зробити різдвяний вінок своїми руками






Веселих свят!

Гумореска Павла Глазового "Кухлик". Відео-мультик

Чудовий відеоролик-мультфільм авторів каналу YouTube "Націоналіст України". Ця гумореска завжди була дуже популярна, а зараз, коли в Україні вирують пристрасті з приводу нового Закону про мову, вірш Павла Глазового звучить акуально і дуже сучасно.

Гумореска Павла Глазового "Кухлик" з відео-ілюстрацією.

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю.
Продавщиця: - Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.
І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
(с) Павло Глазовий

Сценарій до 8 березня "День матері — України"

Сценарій до 8 березня
«День матері — України»

Святково прибраний актовий зал школи. На стінах вишиті рушники, квіти, столи накриті вишитими скатертинами. Звучить українська пісня «Чорнобривці», до залу заходять діти з квітами в руках, в українських костюмах.

1-а ведуча:

Шановні гості, любі діти!

Дозвольте Вас оповістити,

Що готувались ми завзято

Провести свято «День матері — України» (хором)

2-а ведуча:

Мати — найрідніша і найближча кожному з нас. Від неї ми одержуємо життя. Вона вчить нас людських правил, оживляє наш розум, вкладає в наші душі добрі слова.

Хором:

Ми є діти українські -

Хлопці та дівчата,

Рідний край наш — Україна,

Красна і багата.

Рідне небо, красне сонце,

Місяць, зорі срібні,

Рідний народ — українці,

Всі до нас подібні.

1-а ведуча:

Мама… Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина.

Матір у всі віки шанували, любили, звеличували, бо протягом багатьох років супроводжують нас у житті її ласка і турбота.

1.Як добре нам жити і знати,

І вірити, друзі, весь час,

Що кращого слова, ніж мати

Немає у світі для нас!

2.Воно ніби сонця усмішка,

Неначе дитинства привіт,

Де рідна домівка і книжка

З якої побачили світ.

3.Кому ж ми заграєм, кому заспіваєм

Знають це дитячі чистії серденька.

Нині вам подяка, любі наші мами,

Хай благословенна буде кожна ненька!

Пісня «Мати наша, мати!» на слова М. Підгірянки.

1.Мати, наша мати,

Як голубка сива,

Любові крильцями

Усіх нас накрила.

2. Мати, наша мати,

Як сонечко ясне,

Цілий день нам світить

І в нічку не гасне.

3. Мати, наша мати,

Як той янгол з неба,

Вдень і вночі знає,

Чого дітям треба.

4. Мати, наша мати,

Мати-українка,

Хай в щасті минає

Тобі кожна днинка.

2-а ведуча:

Мати-берегиня роду людського, її святою завжди називали. Мати народжувала дитину, співала їй колискові пісні, вчила добра і любові, навчала охайності, працьовитості. Недарма в народі кажуть: «Яка мама, така й доня».

Споконвіку славились українські дівчата і жінки — чепурні, роботящі, добрі, привітні.

Звучить пісня у виконанні вчителів «Мамина вишня».

1-а ведуча:

Сьогодні на нашому святі хочеться згадати таких видатних українських жінок, як Леся Українка — видатна поетеса України.

Катерина Білокур — талановита українська художниця, яка не знала ні шкіл, ні академії, самотужки навчилася малювати. З її волі зацвітали півонії та чорнобривці, півники та жоржини.

Ніна Матвієнко — відома співачка України. Її пісні, як діти, народжуються від великої любові. Вона прагне щастя для кожного: для себе, для інших, для власних трьох дітей, для всієї України.

Сьогодні на святі присутні наші бабусі і матусі. Давайте привітаємо наших гостей. (Діти дарують квіти).

За старим і гарним звичаєм хлібом святим зустрічають гостей.

2-а ведуча:

Виріс в полі на добрій землі.

Місце краще знайшов на столі.

(Діти заносять хліб-сіль).

1.Мама! Немає милішого слова —

Ти ж бо життя і творіння основа,

Пензель, перо надихались тобою,

Вічна ти в пісні — з болем, любов’ю.

2. О матері! Це ж ви нам, ви вручали

Замріяну і ніжну віть…

Навчали з піснями по землі ходить!

Чесними очима

У майбуття зоріть!

3.Кожна моя дорога —

Зморшка нова у нені,

Кожна моя тривога —

Пасемце сиве у неї —

О мамо, рідненька!

Пресвяті твої сльози,

Піт і труд, спів і сміх.

4. Руки ласкаві цілую —

Скільки в них випито сили:

Жали вони і косили,

Прали вони і місили…

Скільки в них випито сили!

Руки красиві — цілую…

5.Здолала усе

Й заспівала дзвінко

Лиш ти, рідна мамо,

Вкраїнська жінко.

Зажинки святкуєш,

Сієш барвінки.

Лиш ти, рідна мамо,

Вкраїнська жінко!

6.Ти — вся в майбутнім,

Не прагнеш спочинку

Лиш ти, рідна мамо,

Вкраїнська жінко!

Звучить пісня А.Демиденко «Українка».

Музичні виступи учнів, які відвідують музичну школу.

1-а ведуча:

Любов до рідного краю починається з дитячої колиски, з маминої пісні.

У колискових піснях — ніжність і простота.

2-а ведуча:

Пісня колискова -

То найперша мамина розмова,

Пахне вона м’ятою і літом,

Чебрецевим і суничним цвітом.

1-а ведуча:

Пісня в мандрівку нас закликає.

Чуєте десь колискова лунає.

Маминій пісні низенько вклоніться.

Одна мама виконує колискову пісню.

Учень і учениця читають вірш.

Матері:

Я твій портрет фіалками вберу —

Ти любиш голубі фіалки.

Мене ти учиш правді і добру.

Мене до праці ти привчаєш змалку…

Я доторкнуся до твого чола,

На ньому зморшки — й ті такі ласкаві…

Ти все дала й нічого не взяла:

Ні крихти хліба, ні спасибі навіть.

В. Підпалий

Мені все говорить щовечора ненька,

Що я українка, мов квітка пишненька.

І ось я віночок сплела в цю хвилину,

Щоб ним уквітчати матір і Вкраїну.

Мамо рідна! Хай славиться твоє ім’я!

Україно! Я краплина маленька твоя!

Всі квути обом вам складаю до ніг,

Хай скроні не сріблить завчасно вам сніг,

Хай вас обминають печаль і журба

І довгими будуть щасливі літа.

(За бажанням учні ще читають вірші про маму)

2-а ведуча:

Милі бабусі! Ви — сама казка! Ваші лагідні, ніжні слова голублять, пестять душі і серця онучат.

1-а ведуча:

Зараз наші бабусі дають інтерв’ю.

1.Найщасливіший день, який Вам запам’ятався у житті?

2.Чим найбільше радують Вас онуки?

Інсценізація вірша Г.Вієру «Мамо, чому?»

Син:

Чом у тебе у косі

Забіліла раптом сивина?

Мати:

Від любові, від тривог, надій:

Ти ж у мене один, сину мій.

Син:

А в бабусі голова біліш -

То ж мене бабуся любить більш?

Мати:

В неї діти — доньки і сини -

Додають, сердешній, сивини.

Син:

Чом же тьотя біла, як зима -

В неї ж діток не було й нема?

Мати:

Так синочку, біла геть вона.

Бо нудьгує цілий вік одна.

Інсценізація вірша А.Костецького «Домашній твір».

Автор:

Вітько — бідак страждає так,

Аж здригає ногами!

Він — за столом, він пише твір:

«Я помагаю мамі».

Старанно олівець гризе

Та супить брови грізно,

Але нічого — хоч умри! —

До голови не лізе…

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

Мама:

Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

Син:

Ідея!

Автор:

Вигукнув синок мамі…

Син:

Ну й морока!

Сама іди! Я твір пишу —

Роблю важкі уроки.

Автор:

І мама вийшла…А Вітько

Швиденько пише в зошит.

Син:(пише)

» Я в магазин завжди ходжу,

Коли мене попросять…»

Автор:

Хвилин за десять мама знов

З’являється у дверях.

Мама:

Вітюнь, картопельки начисть,

А я зварю вечерю.

Син:

Сама начисть!

Автор:

Кричить Вітько.

Так, що ледь не лопне.

Син:

Я твір пишу! Я- зайнятий!

Сама вари картоплю!

Автор:

Виходить мама, а синок писати знов сідає.

Син (пише):

«Я мамі сам варю обід,

Вечерю і сніданок…»

Автор:

Радіє син.

Син:

Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна!

Автор:
І геть не думає про те,

Що він радіє марно.

1-а ведуча:

На закінчення нашого свята згадайте прислів’я про маму.

Діти говорять прислів’я.

- Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

- Нема того краму, щоб купити маму.

- Матері ні купити, ні заслужити.

- Материн гнів, як весняний сніг, рясно впаде, та скоро розтане.

- Добре й неньці, як дитина в славі.

- Мама одною рукою б’є, а другою гладить.

- Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

- Нема цвіту білішого, як цвіт на калині. Нема в світі ріднішого, як мати дитині.

- На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.

2-а ведуча:

На закінчення нашого свята хочеться згадати слова В.Сухомлинського: » Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти», — говорить українська мудрість.

Старість неминуча, смерть невблаганна — перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей».

Тож завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів.

________________________________________

Любі жінки! Милі, ніжні і прекрасні!

Прийміть мої щирі, теплі і сердечні вітання з нагоди найсвітлішого свята весни — дня 8 Березня. Нехай у вас не буде образ і негараздів, хай збудуться великі і маленькі мрії, а всі ваші проблеми вирішаться легко і просто. І якщо на ваших очах раптом з’являться сльози, то нехай це будуть сльози щастя.

Ми приходимо у цей світ завдяки Жінці, і все найсвітліше, що є у нашому житті, пов’язане з вами — життя, любов. Ваші посмішки, слова підтримки і допомоги, дотик теплої долоні до щоки допомагають нам чоловікам боротися і перемагати. Без вас всі багатства світу нічого не варті.

У цей день я бажаю вам, щоб поряд з кожною з вас був справжній чоловік, який зніме з вас тягар життєвих проблем. Я бажаю вам взаєморозуміння з близькими людьми, сімейного затишку, здорових і благополучних дітей.

Нехай ваші посмішки частіше зігрівають нас!

________________________________________

Нехай ця весна принесе Вам, дорогі жінки, радість життя, відчуття оновленності, оптимізму та впевненості у прийдешньому дні. Нехай єднає вона всіх у добрих починаннях, у спільній праці, у сімейному порозумунні задля вашого жіночого щастя, задля кращого майбутнього, на яке ви працюєте вже сьогодні!

Прийміть найщіріші вітання з нагоди 8 Березня — свята світлого й трепетного з тонким весняним ароматом пролісків. Бажаємо Вам щастя, міцного здоров’я, привітної долі, миру і злагоди у Вашій оселі!

Джерело: http://kr.cen.library.kr.ua/