Артисти-невдахи або Врятоване свято. Сценарій новорічної програми

В цей сценарій - доволі кумедний, але й повчальний, - легко впишуться концертні номери. Його можна поставити в різних умовах (у школі, палаці культури, клубі, навіть у дитячому садку). Програма легко адаптується для глядачів будь-якого віку - від малюків до дорослих - заміною концертних номерів.
На сайті http://veselun.info/ можна знайти фонограми для цієї вистави (пісні казкових героїв та новорічні пісні), фотографії з вистави, фото та опис костюмів.

Артисти-невдахи або Врятоване свято

Сценарій новорічної програми

Звучать фанфари. Світло в залі згасає. Завіса відкривається.

КАРТИНА 1
Гниле болото або лісова хаща. Виходить Лісовик. Кує зозуля.

Лісовик: Отакої, знов я повинен чекати цих нездар. Водяник, ти де?

Водяник(вилізає з болота): На місці я, Лісовик, не галасуй. І Страшко давно тебе чекає.

Страшко: Ага…(злізає з дерева)

Лісовик: Так, що ми сьогодні зробили. Перший я. На лося дерево

Звалив? Звалив. Дітей в темний ліс заманив? Заманив. Ще гриби

у кошику Червоній Шапочці підмінив на мухомори…

Страшко: Супер…

Водяник: Я, я, зараз я!! Човен з рибалками перевернув, пловцям п’ятки

лоскотав. Вони трохи не втопилися! Сомів та щук посварив. Така

велетенська бійка була! Сила!

Лісовик: А ти, Страшко?

Страшко: А я, а я…А я як вийшов …Всі одразу впали…Мабуть злякалися.

Лісовик: Де там наша Кікімора ходить. Постійно запізнюється на збори.

Водяник: Та вона, мабуть на черговому кастингу. Все хоче у зірки потрапити.

Лісовик: Уявляю: наша Кіка у «Шансі» — ой, не можу…

Страшко: Ні! Ні! Нехай краще її візьмуть у якийсь серіал. Наприклад : Моя

прекрасна няня»

Лісовик: Та ні! «Не родися красивою»

Водяник : А родися Кікіморою…

Всі сміються.

Прибігає Кікімора. Всі замовкають і вишукуються.

Кіка: Хі-хі. Привіт,хлопчики. Що ви тут

робите? Хвастаєтеся один перед одним. Пустуни та ледацюги.

Водяник: Та я тобі за такі слова .

Кіка: Ой-ой, злякав. Одна я, бідненька працюю. І день і ніч, і день і ніч. І

навіть зараз іду з роботи по лісі та як зарегочу. Ось так –

(дурно сміється)- всі білки з дерев впали — думали землетрус.

Лісовик: Ой, Кікочка, ти у нас професіонал! Не те що ці…телепні.(замахується).

Кіка: А яка, хлопці у нас програма на Новорічне свято? Я собі зробила новий

прикід : плаття з яскравого шмаття, прикрашене сушеними

гусеницями, зачіска зі свіженької соломи…(крутиться)

Лісовик: Красунечко наша.

Страшко Супер…

Водяник: Кікімора, вона і є Кікімора…

Кіка: Що ти сказав. Та я тобі …( Починається бійка)

Лісовик: (розкидає всіх) Ну ти, Водяник, прямий, як свинячий хвіст. Хто ж це жінкам правду каже? Кікочка, ти його не слухай. Ти у нас найчарівніша Кікімора в усьому Гнилому болоті. У тебе такі гарні противні маленькі очі, такий миленький мініатюрний носик та і вся ти у нас просто диво…Правда Страшко?

Страшко: Ага, Кіка, ти навіть красивіша за мене…

Кіка: Так ось, пустуни. Ви, мабуть, знов, як завжди будете в новорічне свято

на галявині лежати та своїми капостями хизуватися. А ось я чула, що в Палаці культури (клубі, школі) діти готують Новорічний концерт та розваги, вони будуть танцювати, співати, жартувати, кажуть, а і ялинка там буде і подарунки всім роздаватимуть…

Лісовик: Мабуть буде весело.

Страшко: (мрійно) Супер…

Водяник : А ми знову будемо нудьгувати.

Кіка : Так я вам і пропоную! Треба якось їм свято зіпсувати, а собі зробити!

Ліший : Молодець, Кіка. Щоб таке вдіяти, поганеньке-поганеньке.

Страшко: А давайте їх з’їмо…

Кіка: Подавишся, дурний ненажеро.

Водяник: Може заллємо все водою, тоді їх чудові новорічні костюми

зіпсуються.

Лісовик: Я придумав краще! Ми костюми концертні у дітей поцупимо і все

інше, що вони до свята приготували і собі на

Гнилому болоті таке свято влаштуємо для всієї Нечистої Сили.

Ну як?

Страшко: Супер…

Водяник: Ти мене вже дістав. Весь час одне і теж: СУПЕР, СУПЕР. Ти ще хоч одне слово знаєш?

Страшко: Ага. Знаю. “Кльово”. Так зараз уся молодь говорить, а я у неї вчуся.

Кіка: Вчився би чомусь корисному.

Лісовик: Годі сперечатися. Якщо ви згодні з моїм планом, треба швидко

переходити до його виконання. Ти, Кіка, як найспритніша, відповідаєш за крадіжку костюмів і реквізиту. Ти — Водяник,

поцупиш фонограми з музичним оформленням. Ти, Страшко…

Щоб тобі доручити таке посильне…

Страшко: Я можу піти в буфет і з’їсти у них всі пиріжки…

Лісовик: Ні, тупачок, ти поцупиш якийсь реквізит, одним словом, все, що у них буде погано лежати.

Кіка: Кажуть, у них завжди погано лежать мікрофони.

Страшко: Супер. Ой, кльово.

Лісовик: А я вкраду найголовніше — СЦЕНАРІЙ і стану режисером нашого свята.

Страшко: Сценарій –це така булочка? Чи пампушка? (Облизується)

Кіка: «Кльовий» ти мій! Сценарій – це важливий документ свята! У кого

сценарій — той на святі — головний! Не побоюся цього слова – головний режисер!

Всі (в захваті): Кльово! Круто! Класно! Яка ти, Кікімора, розумна…

Кіка: Вперед, до справи!!!

Всі кричать і убігають.

ЗАВІСА ЗАКРИВАЄТЬСЯ.

КАРТИНА 2

Світло згасає. Концертний зал. Генеральна репетиція. На авансцену виходить Режисер (Неуважлива людина, яка завжди все губить, трошки капризна та нервова, як і більшість творчих людей). За ним (або нею) бігають завжди дві помічниці (1,2)

Реж: Увага! Увага! Починаємо репетицію Новорічного концерту. Де мій сценарій? (Подають) Так. Мікрофон? Дякую. Окуляри? Де я подів мої окуляри.

(Всі шукають навкруги, потім помічають, що окуляри на голові у режисера)

Реж: Ось вони!

Режисер: Освітлювач! Світло готове?

Голос: Ми готові. (Миготить світлом). Перша пушка? Друга пушка? (включають пушки)

Реж: Декорації готові?

Художник: (Виглядає є з куліс) Робимо останні штрихи.

Реж: Звукорежисер? Звукорежисер.

Реж: Знов запізнюється.

Біжить звукорежисер: Все в порядку. Я на місці. А у мене ще немає сценарію.

Реж: (до помічниць) Яке безладдя!!! (Побігли віддавати)

Всі на сцену, готуємося до генеральної репетиції.

КАРТИНА 3

Завіса відкривається. Юні артисти (танцюристи, співаки, циркачі) займаються під команди своїх керівників. Посередині сцени — ялинка, красива, але ще вогники не горять. Художник дописує щось, Машиніст сцени лаштує декорації, час від часу вибігає костюмер, приміряє костюми, обміряє дітей-робоча обстановка. Як тільки завіса повністю відкривається, всі вибігають зі сцени.

Реж: Увага! Починаємо генеральну репетицію!

Один за одним на фоні всієї цієї метушні проходять концертні номери (як на генеральному прогоні, може щось не до кінця, може з зупинками по команді керівника і з його поправками. Режисер у мікрофон запрошує артистів на сцені – практично веде концерт.

В цій частині концерту виконуються номери, переважно з використанням реквізиту, який у подальшому буде вкрадений поганими героями и з використанням якого вони будуть намагатися відтворити виступи дітей — артистів.

Реж: (Плескає в долоні) Всім дякую. 10 хвилин перерва, потім продовжуємо генеральну репетицію.

Всі вибігають зі сцени. Звучить музика. З’являються бандити, крадуть все, що бачать ( пошепки коментують : Бери, бери костюми. А це що таке? Це мікрофон. А де сценарій? Ось він! Тримай, Кікочка…) і вибігають зі сцени.

На сцену виходить режисер з помічницями.

Реж: Увага. Всі готові? Подовжуємо Генеральну репетицію. Де мій

сценарій? А мікрофон? (Шукають)

Голос звукооператора: У мене пропали всі фонограми!!!

Реж: Де я поклав свої окуляри? Невже і вони пропали?

Вбігає костюмер: Пропали всі костюми. Що робити?

Режисер бігає по сцені: Все пропало! Все пропало. Нас обікрали.

Всі в розпачі.

Реж: Свято відміняється, поки не знайдемо грабіжників.

Завіса закривається

КАРТИНА 4

Реж: (До дітей в зал ) Діти, ви не бачили, які злодії нас обікрали. Бачили? Хто? Лісовик? Страшко? Водяник? Кікімора? Ай-яй-яй. Якщо ми не знайдемо викрадачів, свято не відбудеться…

З залу вибігає найменший Козак (хлопчик у українському вбранні).

Козак 1: Я бачив, вони побігли до Гнилого болота, щоб там влаштувати своє свято.

Режисер: Що ж робити? Як врятувати наше свято? Ми ж діти, хіба ми зможемо перемогти ворогів, навіть якщо знайдемо?

Козак 1: Обов’язково переможемо.

Режисер: (іронічно) Хто? Ти? Теж мені Василь Вірастюк!

Козак: Не я, а ми! Українські козаки. Ми хоч і не дорослі, але дуже сильні.

Бо ми займаємося спортом, багато працюємо і незабаром обов’язково станемо такими ж могутніми, як найсильніша людина світу — українець Василь Вірастюк!

Хлопці, виходьте сюди.

Звучить музика, виходять “козаки”, роблять кілька вправ (якісь силові, або гімнастичні), стають струнко.

Козак 2: Ми готові вирушити в дорогу, знайти та покарати грабіжників.

Козак 3: Не хвилюйтеся, ми цих неуків обов’язково переможемо… (граються м’язами)

Козак 1: (знизу дивиться на великих) Або перехитруємо!

Режисер: Спасибі, хлопці, бажаємо вам удачі!!!

Звучить музика. Гладіатори виходять через зал, всі їх проводжають.



КАРТИНА 5

Завіса відкривається.

Гниле болото. Злодії зібрали всіх своїх помічників і роблять спробу зробити концерт. (Пародія на проведення репетиції, пародії на номери танцювального та циркового колективів .Все це виходить кумедно та незграбно, злодії всі пересварилися. Лісовик – режисер, хоч і у викрадених окулярах і зі сценарієм, але не може нічого путнього вдіяти зі своїми “артистами”.

У номерах – пародіях можна комічно відтворити всім знайомі образи: «Танці з зірками» — Могілевська – Яма, «Шанс» — Кузьма, Герой «Караоке на майдані» — Можна поспівати та походити з шапками по колу і т.п.)

Всі номери об’являють, наприклад: Найкращі танцюристи у світі- Кіка і Лісовик. Або: У перше на сцені, смертельний номер: Водяник-акробат…

Водяний: Клянуся своїм улюбленим болотом, ти, Кіка, чудово танцюєш.

Кіка: Але ти, Водяник, мені всі ноги відтоптав.

Страшко: Отримав, Водяник?

Лісовик: Нездари, ви нічого не вмієте. Теж мені,”артисти”. Всі геть!

Гонить всіх зі сцени. Вони ховаються від нього.

Кікімора: Слухай, лісовичок. А може повернемо ці кляті костюми справжнім артистам і попросимо, щоб вони нас хоч чомусь навчили.

Водяник: Краще давайте утопимо ці костюми в болоті.

Страшко: Бо ніякі ми не артисти.

Кікімора: Ми нездари і невдахи.

Лісовик: Що нам біднім робити…

Всі збираються посередині сцени, плачуть.

В цей час з’являються козаки, налаштовані по –бойовому.

Козаки: Ось вони. Хапай їх. Оточуй!

Козак1: Стійте, хлопці! Тут вже нема кого хапати!

Підходять до «артистів».

Козак: Шановні, у вас щось трапилося?

Лісовик: Хотіли стати артистами…

Водяник: Зробити собі свято…

Кікімора: А я хотіла стати суперзіркою…

Страшко: І нічого не вийшло!

Козак1: А тому нічого не вийшло, що, замість крадіжок та капостів, краще

чомусь доброму навчилися.

Лісовик: Хто ж нас буде вчити?

Страшко: Нас всі не люблять…

Знову плачуть.

Козак 2: А за що вас любити?

Коли повернете вкрадене, попросите пробачення.

Може ставлення до вас і зміниться…

Кікімора: Ні нас не пробачать.

Водяник: Ми заслуговуємо покарання.

Козак: Та ви вже самі себе покарали.

Лісовик: Це правда…

Кікімора: Візьміть нас у артисти. Ну будь ласка…

Козак 1: Щоб стати артистами, панове, треба багато працювати, робити

зарядку, ходити на репетиції …

Водяник: І тоді ми станемо справжніми артистами?

Страшко: І нас запросять на справжню сцену?

Козак 1: На справжню сцену і на справжній концерт.

Страшко: Супер!

Кіка: Це ти будеш “супер”, а я буду супер-пупер, тьфу, суперстар, тобто суперзірка.

Козак 2: Скоріш збирайте речі і пішли!

«Артисти»: Ура! Вперед!

Збирають речі.

Всі виходять. ЗАВІСА ЗАКРИВАЄТЬСЯ,

КАРТИНА 6

На авансцені зажурений режисер з Помічницями.

Реж: Яка ганьба. Підвести стільки глядачів.

А через півгодини з’явиться Дід

Мороз та Снігуронька. Що ми їм покажемо?

І козаки не з’являються, невже злодії їх перемогли.

Звучить музика. Через зал козаки ведуть горе-артистів, які несуть вкрадені речі.

Режисер: Ось вони.

Ми врятовані.

Свято відбудеться.

Які ж ви сміливі, шановні козаки. Перемогли таких страшних крадіїв.

(Помічниці забирають реквізит, уносять)

Козак : Не такі вони вже й страшні. Скоріш кумедні.

Козак2: А на крадіжку зважилися,

бо дуже мріють стати артистами.

Реж: (підходить до Лішого) Будь ласка, віддайте мені мій сценарій та

мікрофон. (забирає). Пробачте, а це не мої

окуляри? (забирає, надягає, розглядає крадіїв)

А ви справжній Лісовик?

Лісовик: Так. А ти сумніваєшся? (насувається на нього)

Реж: (не помічаючи ворожості) А хто ця мила дама?

Кіка : (у захваті) Я — мила. Чули? Я — справжнісінька болотяна Кікімора.

А це — мої друзі — Водяник та Страшко.

Реж: Яка удача. Я так давно мріяв написати сценарій про життя

Нечистої Сили. Прошу вас, будьте моїми консультантами.

Лісовик: Але ми хочемо бути і артистами.

Реж: Про таке я і мріяти не міг. Я запрошую вас на головні ролі майбутньої

вистави.

Всі? Ура.

Страшко: Супер.

Реж: А зараз до роботи. Всі готові?

Всі служби: Готові.

Реж: Чудово! Встигли! Бо саме зараз до нас з’явиться найголовніша дійова особа Новорічного свята. Хто це, діти? Правильно! Дід Мороз.

Звучить новорічна мелодія. Виходить Дід Мороз. Вітає дітей.

Дід Мороз: Доброго дня, любі хлопці й дівчата.

Всіх вас я радо вітаю зі святом!

Бачу, які ви гарненькі, чудові.

Будьте щасливі завжди і здорові.

Снігуронька:

Це свято радісне й веселе, і душу людям зігріва,
Стає тепліше у оселі, хоча надворі і зима.
Його не можна не чекати, воно приходить на поріг –
Це світле і щасливе свято, що має назву НОВИЙ РІК (всі разом)

Дід Мороз: Які ж ви всі гарні, святкові, видно, що дуже ретельно

готувалися до свята.

Снігуронька: Дивись, Дідусю! Яка тут чудова ялинка! Тільки на ній ще не

палають новорічні вогні.

Дід Мороз: А ми, онученько, це зараз швидко виправимо!

Хай пісня святкова над нами лунає,

А чудо-ялинка вогнями засяє!

Звучить музика. Запалюється ялинка.

Звучить пісня про Новий рік.

Режисер: Шановний, Дідусю Морозе! Дякуємо Вам за вітання і дуже

просимо бути гостем на нашому Новорічному концерті. Адже діти – артисти так готувалися до свята.

Дід Мороз: Я із задоволенням залишуся та подивлюся ваш концерт.

Д.М. виходить у зал.

Режисер: Починаємо Новорічний концерт.

Концертна програма. Її ведуть режисер та наші «нові» артисти. Кожен їхній вихід – кумедний та веселий, вони можуть забувати слова, виштовхувати один одного на сцену, не справлятися з мікрофонами, можуть, навіть, звалитися зі сцені…

Останній номер – пісня Снігуроньки.

У фіналі пісні всі учасники програми виходять на сцену.

Режисер представляє учасників концерту.

Фінал.

Автор : Єрмоленко Ніна

Карлсон — найкращий друг дітей. Сценарій ігрової програми біля ялинки

Карлсон — найкращий друг дітей

Сценарій ігрової програми біля ялинки

(Для молодших класів, дошкільнят, сімейного свята. Ідея і порядок проведення можуть бути використані для проведення ігрової програми до будь-якого свята)

У святковій залі збираються всі учасники свята – діти у новорічних костюмах, батьки, вихователі…

Виходить ведуча свята – Снігуронька, або…

Снігуронька : Добрий день, любі діти та дорослі. Щось я погано почула, може ви сьогодні не снідали? Снідали? Тоді давайте вітатися ще раз. Доброго дня! (всі відповідають). Молодці! А щось я не почула батьків? Доброго дня, батьки! (батьки відповідають). Давайте ми з вами познайомимося. Ви мене впізнали? Так! Молодці! Я – Снігуронька! Онучка знаменитого діда — Діда Мороза.
А як Вас звуть? Давайте всі разом скажемо свої імена. Три-чотири! (діти разом кричать, якщо тихо – «Ой, не почула. Ще раз»). Бачу. Які ви сьогодні красиві, у яскравих костюмах. Тут у нас є і сніжинки, давайте їм поаплодуємо, і зайчики, і … ( Всім аплодують)
А чи знаєте Ви, діти, чому ми зібралися сьогодні всі разом , та ще й у святкових костюмах, у такій святковій залі? Тому що сьогодні свято. Яке? Правильно – Новий рік. Це найулюбленіше свято всіх дітей, та й дорослих. Тому що до свята у кожному домі наряджають зелену яскраву?… Правильно, ялинку… І у гості ми всі чекаємо дуже доброго діда, мого діда. Як його звуть? Правильно, Дід Мороз! А у нього є великий мішок, а в ньому, що? Подарунки! Давайте його покличемо. Дід Мороз!

Всі кричать, чутно стукіт, виходить – Карлсон (або…)

Карлсон : Привіт! Не чекали? Навіть не сподівалися? А я прийшов! Ні, прилетів! Сам!

Сніг: Вибач, Карлсоне. Ми тебе не чекали і не звали. Ми чекали Діда Мороза.
Правда, діти?

Карлсон: Не чекали? Не кликали? Хотіли святкувати Новий рік без мене? Найкращого друга всіх дітей! Найкращого новорічного жартівника і веселуна? Все, я образився.

Сніг: Не ображайся і не вихваляйся. Це – погані риси. Так діти? Краще залишайся на нашому святі, з нами і танцюй, і співай, і доведи , що ти найкращий!

Карлсон: Всі знають, який я веселий та винахідливий! Я люблю і співати, і танцювати, а скільки я загадок знаю…

Сніг: Залишимо, діти, Карлсона на нашому святі?

Діти відповідають.

Карлсон: Дякую вам, добрі діти та дорослі. Ви не пожалкуєте, що запросили мене.

Снігуронька: Так що ти, Карлсон, казав про розваги? Де твої загадки?

Карлсон: А ось вони. (загадує загадки)

Карлсон: Які ж ви молодці, всі загадки відгадали.

Снігуронька: Наші діти не тільки загадки відгадують, вони і співають , і танцюють добре.

Карлсон: Танцюють. Може скажеш, краще за мене? Але всі знають, що я найкращий танцівник у світі!

Снігуронька: Діти, покажемо Карлсону, як ми танцюємо. Щоб він не хвалився більше, що «Він найкращий танцівник»

«Танець маленьких каченят», або інший…

Всі танцюють, можна і батьків запросити у коло.

Снігуронька: Молодці. Всі гарно танцювали! Але час погратися у новорічні ігри.

Ігри. (Командні, або загальні)

Карлсон: А які ви сьогодні гарненькі , і дівчатка , і хлопчики. Та ще й у карнавальних костюмах… Дітки, а ви підготувалися до свята?

Сніг: Так, Карлсоне, дітки і танці, і пісні, і віршики вивчили!

Зараз ми тобі маленький концерт влаштуємо.

У коло виходять діти у карнавальних костюмах, читають вірші, танцюють, співають.

Сніг: Карлсоне! Ти завжди такий гарний, рум’яний та здоровий! Майже, як наші дітки!

Карлсон: А як же! Я самий здоровий та рум’яний у світі.

Сніг: Карлсоне! Знов хвалишся! Просто розкажи, що ти робиш, що бути здоровим і ніколи не хворіти. Особливо грипом та нежиттю.

Карлсон: Щоб бути в гарній формі і ніколи не хворіти, треба тепло вдягатися на вулицю, їсти вітаміни, фрукти, часто мити руки з милом. А ще!

Кожного дня робити зарядку.

Сніг: Діти! Ви робите зарядку вранці

Карлсон: Кожного ранку?

Кожного-кожного. Не вірю…

Сніг: Бачиш? Діти роблять зарядку і зараз ми тобі це доведемо! Так, діти?

Зараз ми тобі покажемо, як ми робимо зарядку.

Починаємо, любі друзі.

Раз, два, три, чотири,

Лапи вище, глибше вдих, вухо вліво, хвіст направо.

Почнемо спочатку вправу. Раз, два, три…

Карлсон: Що ти робиш? Який хвіст, ти подивись, у нас на святі діти, а не звірята.

Сніг: Ой, ой, пробачте. Це я почала зарядку для звірят, ми такі вправи у лісі робимо. Виправляюся! Приготувалися! Робимо вправи разом зі мною. Музика!

Нумо, любії малятка,

Всі готуйтесь до зарядки.

Станьмо ширше на площадці,

Хай баян заграє наш,

Всі на місці дружно-марш..

Раз , два, три чотири,

Раз , два, три, чотири,

Ноги вище, глибше вдих.

Це стосується усіх…

Всі присіли,

Піднялися,

Знову сіли,

Підвелися.

Перейдемо до підскоків,

Не низьких, а високих.

Раз, два , три, чотири.

Ну, а зараз зупинились .

Ви, малята, не втомились?

Час в дорогу нам рушати.

Ви поможете, малята?

Ану, діти, побігли всі на місці!

Побігли, побігли, все швидше і швидше…(музика прискорює темп)

Молодці, діти. Всі поаплодуємо нашим чудовим спортсменам.

Снігуронька: Тепер, коли ми зігрілися і розім’ялися, самий час нам станцювати веселий український танець. Карлсоне, І тебе ми навчимо. Ставай з нами у коло.

Гей-но, любії малята,

Потанцюємо завзято.

Щічки ваші аж палають,

Оченята так і сяють.

Хто танцює і співає,

Хай до танку завітає!

Діти танцюють український танець. Снігуронька показує рухи, діти повторюють. Якщо є діти в українських костюмах, вони танцюють у центрі кола.

Снігуронька: Молодці, Діти. І ти, Карлсон, чудово танцював.

Карлсон: Так, я знаю. Але тепер я всіх дітей і у інших країнах зможу навчити українського танцю.

Снігуронька: Які ви всі молодці! Тепер я запрошую всіх вас у велике коло на новорічний хоровод.

Всі співають новорічну пісню і водять хоровод.

Діти залишаються у колі.

Карлсон: І я дуже щасливий, що мені вдалося так чудово святкувати з вами. Ви мене ще запросите на ваші свята?

Діти: Так!

Карлсон: Молодці, діти. Ви мене дуже втішили. Ви і добрі, і красиві, і розумні… А такі гарні діти можуть бути тільки у найкращих батьків. Давайте, всі разом привітаємо батьків. Скажемо їм: З Новим Роком.

Сніг: А тепер привітаємо вчителів: скажемо їм : ДЯКУЄМО! А тепер: З НОВИМ РОКОМ!

Карлсон: А тепер настав час всім дітям отримати від мене чудові новорічні солодощі. (роздає цукерки)

Сніг: Тож, дорогі дітки, ми вітаємо вас з Новим роком, та бажаємо Вам і вашим дітям щастя, здоров’я і всього найкращого.

А Дідусь Мороз приготував для вас ще один подарунок – цікаву новорічну казку.

Звучить музика. Карлсон та Снігуронькі заводять дітей до святкової зали на новорічну виставу.

1. Гра в колі:

Зараз підемо наліво — раз, два, три…

Потім підемо направо — раз, два, три…

Зберемося всі у коло — раз, два, три…

Та розійдемося з кола — раз, два, три…

Покружляємо на місці — раз, два, три…

Та поляскаєм в долоні — раз, два, три…

Один одному посміхнемося…

І завзято всі розсміємося…

2. З м’ячем (велика кількість дітей, ділимо на дві команди)

1. Передаємо м’яча, яка команда скоріше:
- просто руками
- руками зверху
- між ногами

3. Передаємо по колу капелюха. Той, на кому закінчиться музика, виконує завдання, яке дістане з капелюха.

Рухливі ігри:

1.Перетягування канату.

2.Боротьба на колоді (бійка подушками. Замість колоди може бути використана низенька лавка).

3.Сніговий баскетбол (попадання у кошик “сніжками”. Сніжки виготовлені з штучного хутра або це маленькі м’ячи.)

Автор: Єрмоленко Ніна. Україна, Київ. 2009

Сценарій свята для малюків до Дня Всіх Закоханих

 14 лютого — День Святого Валентина, або День Всіх Закоханих. Це свято давно вже стали із задоволенням святкувати всі — і дорослі, і діти. Адже ЛЮБОВ не знає вікових меж і почуття любові є найкращим з усього, що дано нам у житті. Коли йдеться про дитяче свято, треба зробити наголос на любов до батьків та рідних, до рідної Батьківщини, до молодших, до тваринок та природи . Тож поле для творчості — величезне.

Ось вам приклад сценарія цього свята для дитячих садочків та початкових класів школи. Його написали мої друзі — автори чудового дитячого сайту Левко, завітати до якого я запрошую всіх : дітей, батьків, вихователів. Там кожен знайде для себе і цікаве, і корисне.

День всіх закоханих

Сценарій свята чи ранку для садочків та молодших класів шкіл

Лунає музика (за тематикою казкова або лірична). На сцені сидить одна дівчинка і плаче.

До неї підходять друзі.

Друзі: Що сталося?

Дівчинка: Нічого. (витирає сльози)

Друзі: Ось тобі валентинка, не плач. (дають дівчинці валентинку, та починає плакати ще більше). Та що ж сталося?!!!

Дівчинка: Мої батьки забули, що сьогодні свято Валентина і не привітали одне одного.

Друзі: То чому ти їм не нагадала?

Дівчинка: Тому що я прокинулась, коли вони вже пішли на роботу. А бабуся мені сказала, що вони е вітали одне одного. Ані квітів, ані цукерок, ані валентинок… Нічого.

Друзі: Ми тобі допоможемо!

Дівчинка: Як?

Друзі: Які в кого є пропозиції?

Друг №1: Давайте нарвемо їм квітів і подаруємо від нас!!!

Дівчинка: Але ж зараз зима… Хіба що ялинки нарвати… Так і те, Новий Рік вже був…

Друг №2: А давайте підемо купимо їм коробку цукерок!

Дівчинка: У кого гроші є?

Друг №2: В мене є.

Дівчинка: Скільки?

Друг №2: 2 гривні!!!

Дівчинка: То цього вистачить хіба що на коробку, але без цукерок.

Друг №3: В мене є ідея!

Дівчинка: (з іронією) Купити їм мерседес і ключі від квартири?

Друг №3: Ні! Давайте зробимо їм велику валентинку! Таку велику, щоб вони на все життя запам’ятали що таке свято Святого Валентина!!!

Дівчинка: Давайте!!!!

Всі беруть ватман (на ньому заздалегідь намальовано контур великого серця), який лежить десь поруч, фломастери і фарби. Розгортають ватман і сідають його розмальовувати на підлозі всім гуртом. В цей час звучить весела, жвава музика.

Коли вони закінчили, два учасники беруть валентинку за два краї і показують її глядачам.

Дівчинка: Ура!!! Дякую! Яка гарна валентинка!!!

З-за куліс чується сміх.

Друзі: Хто це там сміється?

З-за куліс виходить хлопчик в костюмі купідона шибеника. Він сміється і підходить до друзів.

Амурчик: Що це? (показує на валентинку)

Дівчинка: Що це? (питає у друзів і показує на Амурчика)

Амурчик: Я – Амур – янгол-помічник Святого Валентина!

Дівчинка: А це наша валентинка батькам.

Амурчик: Але ж вона не має магії серця!!!

Друзі: Якої магії?… Чого не має?

Амурчик: Кожна валентинка має бути зачарована моїм поцілунком, щоб мати справжню силу кохання.

Дівчинка: (дістає з кишені валентинку, яку їй подарували друзі на початку вистави) А ця вже зачарована?

Амурчик: Нумо, дай подивитись… (бере валентинку) Так. Ця зачарована.

Друзі: Коли ми її робили для нашої подруги, ми тебе не бачили! То як це вона зачарована?

Амурчик: А мене просто так ніхто не бачить. Я як Святий Миколай, який непомітно розкладає подарунки, я непомітно задаровую кожну валентинку.

Друзі: То зачаруй і нашу!!!

Амурчик: А для кого вона? Я щось не бачу підпису….

Дівчинка: То для батьків.

Амурчик: То підпишіть спершу, а потім я зачарую.

Дівчинка бере маркер і пише: «ДЛЯ ВСІХ БАТЬКІВ».

Амурчик: Ось це інша справа. Тепер я зачарую. І ви приєднуйтесь! Давайте всі станемо півколом і пошлемо на валентинку повітряний поцілунок.

Всі стають півколом, починається ніжна, чарівна музика, всі посилають убік валентинки повітряні поцілунки.

Амурчик: Тепер вона зачарована і повна вашим коханням!

Дівчинка: Давайте подаруємо її всім батькам!!!

Друзі: Давайте!!!

Всі вишиковуються півколом. Центральні тримають валентинку. На центр виходить янгол-Амурчик.

Амурчик: Дорогі батьки! Ми вас дуже любимо! І особливо у цей день хочемо ще раз на цьому наголосити!

Амурчик починає вірш, а потім всі по черзі його продовжують:

Амурчик: Нагадай батькам, дитино:
День Святого Валентина
Незабаром наступає,
Всіх закоханих вітає.
Всі по черзі (по рядочку):
Мама дуже любить тата.
Хай спече йому до свята
Торт у вигляді сердечка –
Буде смачно і доречно.
Тато маму теж кохає
Радо з святом привітає:
Принесе букет духмяний –
Як приємно буде мамі!
Валентинки, подарунки,
Привітання, поцілунки…
Ти, коли дорослим станеш
Теж кохану привітаєш!
Ми Святого Валентина
Всі шануємо, дитино!
Нашим дав батькам зустрітись,
Щоб змогли ми народитись!
Далі діти дарують валентинку батькам.

Автор: Ганна Шевченко та Наталія Козленко
Дитячий сайт Левко

Сценарій свята «Ой маю я три матері»

Сценарій свята «Ой маю я три матері»

І. Слово вчителя про свято Матері.

Дорогі наші мами, дорогі діти! Сьогодні ми зібралися, щоб відзначити одне з найбільших свят – свято Матері. Вперше це свято відзначалося у Філадельфії в 1910 році. Пізніше його святкували в Англії, Німеччині та інших країнах Європи. В Україні вперше організували це свято у 1927 році, а в 1929 році воно поширилося по всій Галичині. Десять років з 1929 по 1939р.р. це свято було найсвітлішим, найрадіснішим, а потім його незаслужено занедбали, притоптали. Сьогодні ми разом з вами відроджуємо це всім дороге і світле свято. То ж з святом Вас, дорогі матері!

Ведучий 1. Травень розкинув квіти в діброві Килими стелять трави шовкові. То не пташата щебечуть в гаю, Хлопці й дівчата пісні співають. Хлопці й дівчата прийшли з квітками Пошанувати три наші мами. Що першу нашу – матінку рідну, Добру, мов сонце, щиру, погідну. Другу – Вкраїну, тугу, надію, Третю – на небі Діву Марію.

Вірш « Мамина наука».

Любий сину, – каже мати, Мусиш добре пам’ятати, Що три правди є на світі, Знати їх повинні діти. Перша правда – якомога Пам’ятати все про Бога. Всюди і на кожнім кроці Мати Бога все на оці. Друга правда — чесно жити, Рідний нарід свій любити, Рідний нарід і край рідний Все любові твої гідний. Третя правда – працювати, Своїм ближнім помагати, Як тим правдам будеш вірний – Українець ти примірний.

Ведучий 2. Ой маю я три матері, Та всі три хороші. Три матері, як три квітки, Як три красні рожі! Перша мати — Непорочна, Як лілея біла, Із дитятком Немовлятком Пречистая Діва.

І частини свята

Молитва «Богородице Діво, радуйся!» Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з тобою, Благословенна ти між жінками і благословенний плід утроби твоєї, бо ти народила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

Пісня «Вихваляйте доли, гори». Вихваляйте доли, гори, Луги, цвіти, ліси, бори, Найкраснішу над всі діви Чудо дивне божой сили. Всі скажіть їй : « O Маріє, О пречудна ти леліє! Най же буде честь і слава У Творцю твому, о ласкава ! 2р.

О Пречудна Діво Мати,

Не давай нам загибати.

Для любові Сина свого

Хорони нас від злого. 2р.

Іч. Ген до неба наші очі,

Серця й руки піднесім.

І Марії радо, щиро

Вірну службу присвятім.

2ч. Бо Марія — Божа Мати,

Не дасть дітям погибати.

Поведе до щастя всіх.

3ч. Вселаскава, в кожну хвилю

Вислухать готова нас.

Всемогутня, лиху долю

Відвернути може в час.

Пісня «Пренебесна, пречудесна».

Пренебесна, пречудесна, Діво Маріє!

Ти нам Мати всім єдина,

Наймиліша в свого Сина,

Мати Божа, Маріє!

Найчесніша, найславніша, Діво Маріє!

Херувими, серафими

Величають Тя з святими,

Мати Божа, Маріє

Зоре ясна і прекрасна, Діво Маріє!

Ти надія наша в небі

І заступниця в потребі,

Мати Божа, Маріє!

4 ч. Лугами піснь звучна несесь,

З дзвіниці грає дзвін ,

До тебе йдуть всі діти днесь

Віддати честь, поклін.

5 ч. І хто ж, як ти, так любить нас,

Голубить, дарить все.

Дівочих мрій солодкий час

У серця дітям шле?

6 ч. І хто ж, як ти, і вдень, і вніч

Від зла нас береже

І не спускає з своїх віч,

З собою все веде?

7 ч. Лиш ти одна, тому тобі,

О Мати всіх дітей,

Поклін і честь в кожній порі

З сердець вірних дітей.

Пісня «О вспомагай нас, Діво Маріє»

О вспомагай нас, Діво Маріє,

В гірких терпіннях цих життя,

А в хвилях смерті – наша надія,

Наша ти поміч, о Всеблага.

Приспів:

Прийми, о люба ненько,

Цей віри наш серця дар.

Ми хочем Бога, він наш батько,

Ми хочем Бога, він наш цар. 2р.

Ми хочем Бога у нашій оселі,

Щоб він навчав наших синів,

Свойого права, своєї волі

Під благим сяйвом Хреста лучів.

Приспів.

8 ч. О Маріє, Мати Божа,

Зглянься ти над нами.

Ми до тебе прибігаем

З сльозами, мольбами.

9 ч. Ми до тебе прибігаем

І серця приносим,

А у тебе заступництва

Молимо і просим.

10 ч. Заступайся в Сина свого

За нами синами,

Свої мольби неси йому

З нашими сльозами.

11 ч. Щоб ми жили, як Бог хоче,

В щасті чи в недолі,

Та все вірні, все згідливі

З судом Божой волі.

12 ч. О Маріє, Мати Божа,

Встався ти за нами.

Ти навіки будеш Мати,

Ми тобі – синами.

13 ч. Українці, в кожний час

Ласкаво Господь дивиться на нас,

Все дивиться з заквітчаних ікон,

Як встаємо й лягаємо на сон.

В здоров’ї тата й маму зберігай,

Сестричці й братчикові щастя дай,

Зроби, щоб всі вдоволені були,

На лихо-горе раду щоб знайшли.

14 ч. Благослови наш любий рідний дім

І всіх — усіх, що проживають в нім,

І неньку нашу, і садок – розмай,

І нарід рідний наш, і рідний край.

І ті могили, що в полях стоять,

І тих героїв, що в могилах сплять,

Під пишним кровом квітів і трави.

На віки вічні, Боже прослави.

Пісня «О Мати Божа, о райський цвіте,,. »

3 куплет.

О, Мати Божа, неба княгине,

Хай наша пісня до тебе лине,

В тій пісні просьба покірна, щира,

Дай нам діждатись щастя і мира. 2р.

15 ч. У нашій світлиці

Навпроти віконця,

Пречистої образ

Сяє в блиску сонця.

Щоранку тут мати стає разом з нами

Проводить молитву перед образами.

- Пречистая Мати- ( всі разом).

16 ч. Просять діти вірні,

Сповни наші просьби,

Сердечні, покірні.

17 ч. Зволь нам, Мати Божа,

Силу й долю дати,

Для рідного краю

Жити й працювати.

18 ч. Дай, щоб ми сповнили

Заповіт Шевченка,

Щоб цвіла у щасті

Україна – ненька.

19 ч. Зволь над нашим краєм

Зіркою ясніти -

Просять тебе нині

Українські діти.

20 ч. Дай, щоб ми невинні

У мирі зростали,

Тебе й твого сина

Завжди прославляли.

Пісня «Согласно заспіваймо».

Согласно заспіваймо,

Веселімся разом днесь.

Ісуса прославляймо,

Він бо із мертвих воскрес!

Приспів:

Христос воскрес із мертвих.

Смертю смерть подолав 2р.

І тим, що гробах

Життя дарував.

Согласно заспіваймо,

Воскреслого вітаймо.

Радуймося нині всі,

Як ангели в небесі.

Приспів.

Молитва «Мати Божа»

Мати Божа, Пречиста Діво Маріє, Ти під Хрестом свого сина, Ісуса Христа, стала нашою матір’ю . Я люблю Тебе і прошу: « Будь завжди при мені. І якщо я впаду в гріх, Ти упаси мене з упадку, врятуй в небезпеці і напасті, допоможи осягнути вічне щастя. Амінь »

Ведуча 2

Ой маю я три матері, та всі три хороші,

Три матері, як три квітки

Як три красні рожі.

Друга мати – це найкраща на світі країна,

Земля наша, наша славна, ненька Україна.

ІІ частина свята.

Пісня «Чом, чом , земле моя…» Сл. Віри Лебедової

Чом, чом, чом, земле моя,

Так люба ти мені, так люба ти мені,

Чом, чом, чом, земле моя,

Чарує так мене краса твоя?

Чим, чим, чим манить мене

Пташні твоєї спів, душистий цвіт лісів?

Чим, чим, чим манить мене

Водиця струй твоїх, що тут пливе?

Тим, тим, тим, дитино, знай,

Що тут ти вперше світ уздріла з ярих літ.

Тим, тим, тим, дитино знай,

Що води і ліси – твій рідний край.

Вірш ”Я є українець»

Я є українець, — всім говорю сміло.

Любити свій нарід – то велике діло.

Лиш по-українськи буду говорити,

І по-українськи Господа молити.

Може чужі мови буду колись знати,

Та рідну найбільше буду шанувати.

І мову, і віру, і різні звичаї ,

Все те, що нам рідне серденько кохає.

Вірш «Українка я маленька»

Українка я маленька, Україна – моя ненька.

В неї щира я дитина, добра, люба та єдина.

Вірна я дочка народу, бо з козацького я роду.

Щиро я свій рід кохаю, роду іншого не знаю.

Так я завжди буду жити, рідний край буду любити,

Українцям помагати, Україна – моя мати.

Пісня – хоровод «Українка я маленька», сл. Марійки Підгірянки

Українка я маленька,

Українці батько й ненька,

І сестричка й братик милий

На Вкраїні народились.

А як виросту велика,

Не злякаюсь труда й лиха.

Буду браттям помагати,

Славу й долю здобувати.

Вірш «Україні» Марка Лукинюка.

Від душі всієї, від всього серденька

Люблю тебе, рідна Україно – ненько.

Люблю і вас, ниви буйні, колосисті,

І степи, як море синє – розложисті.

Люблю і садочки вишневі, цвітучі,

І ріки могутні та бистротекучі,

І ті стародавні високі могили,

Що прадідів кості собою покрили.

Люблю й ті високі піднебесні гори,

І гаї зелені, і ліси, і бори.

Люблю й соловейка, що в гаю співає,

Що радощі сіє, тугу розганяє.

Але над все люблю я мій нарід рідний,

Який вже на волі, а такий ще бідний.

Люблю тебе щиро, люблю до загину,

Рідна Україно, ненечко єдина!

Ліна Костенко «… історії ж бо пишуть на столі,

Ми пишем кров’ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем,

Могилами у полі без імен,

Дорогою до Києва з Лубен.

Не можна не згадати сьогодні гордість неньки України – Запорізьку Січ, першу демократичну державу, славних гетьманів України, відважних козаків – запорожців. Їм ми присвячуємо пісню «Ой на горі жито».

Пісня «Ой на горі жито».

Ой на горі жито

Копитами збито.

Під білою березою

Козаченька вбито. 2р.

Ой убито, вбито,

Затягнено в жито.

Червоною китайкою

Личенько накрито. 2р.

Ой як вийшла мила,

Голубонька сива,

Як підняла китаєчку,

Та й заголосила. 2р.

Ой прийшла другая,

Та вже не такая,

Як підняла китаєчку

Та й поцілувала. 2р.

Ой як вийшла третя

З-під білої хати

Не тра було, вражий сину,

Нас аж трьох кохати.

В історії матері України яскраве місце займають Січові Стрільці – цвіт українського народу, борці за волю України, за її кращу долю.

Пісня «О Україно»

О Україно, о люба ненько,

Тобі вірненько присягнем.

Серця кров і любов ,–

Все тобі віддати в боротьбі.

За Україну, за її волю,

За честь і славу, за народ.

Тюремні пута ми вже пірвали,

І зруйнували царський трон,

З-під ярем і тюрем, де був гніт,

Ідем на вольний світ.

За Україну, за її волю,

За честь і славу, за народ.

Вірш «Люби!» Іларіона Грабовича.

Люби, мій брате, край свій рідний,

Широкий, пишний, гарний край,

Бо він любові тої гідний,

Бо в нім лиш знайдеш щастя май…

Люби і слово те рідненьке,

Що ненька вчила тя колись…

Воно таке звучне, миленьке,–

Люби його і ним гордись!

Люби велику всю родину –

Народ відважний, рідний свій

В останню життєву годину,

Чи в добрій долі, чи лихій.

Люби всім серцем і душею,

В любові ціль свою найдеш,

Придбаєш другим щастя нею,

В любові й сам тоді спічнеш…

«Рідний край»

Тут, де ми живемо,

Наш рідненький край.

Боже! Україні щастя – долю дай!

Тут, де ми живемо,

Вся рідня брати –

Боже! Луч любові в серцях засвіти!

Тут батьки за волю

Лили свою кров.

Боже! Хай воскресне наша слава знов!

Гімн « Ще не вмерла України»

сл. П. Чубинського, муз. М. Вербицького

Ще не вмерла України,

Ні слава, ні воля.

Ще нам , браття молодії,

Усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки,

Як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття,

У своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми , браття, козацького роду.

Ведуча: Ой маю я три матері,

Та всі три хороші, –

Три матері, як три квітки,

Як три красні рожі.

Третя мати – що ж про неї гарного сказати!

Це ласкава, й люба, мила, рідна , моя мати.

III частина свята.

Мати й діти.

Хто Вас, діти, міцно любить,

Хто ласкаво так голубить,

Не стуля вночі очей,

Дбає все про Вас, дітей?

Мама дорогенька! ( всі ).

Хто колиску Вам гойдає,

Хто Вам пісеньки співає,

Хто Вам казочку розкаже,

Забавочками розважить ?

– Мама золотенька! ( всі )

Як Ви, діточки, ліниві,

Неслухняні та пестливі,

Як буває іноді,

Хто ж то сльози ллє тоді ?

– Все вона, рідненька! ( всі )

Пісня «Сонечко засяяло»

Сонечко засяяло

Золотими барвами,

Коли про матусеньку

Пісню заспівали ми.

Приспів:

Пісеньку такую- ля – ля- ля,

Пісеньку простую – ля- ля- ля! 2р.

Закивали проліски

В лісі на галявині,

Коли про матусеньку

Пісню заспівали ми.

Приспів.

Вірш «Мама»

Ма – ма, ма – ма!

Мама, мама, мама, ма!

Вимовляти, чи писати,

Чи читати, чи співати, -

Слова кращого нема!

Чи сюди, чи туди,

Чи то хліба, чи води,

Чи сорочку, чи штанята,

Все до мами – не до тата,

Там безпечно від біди.

Мамо, на, мамо, дай!

Бо ти мама на те , знай.

Заталапав чоботята:

Щоб сховатися від тата,-

Ти до мами утікай!

Посварить, покричить,

Поцілує та й мовчить,

А як може трошки часом

По штанятах вдарить пасом,

То не дуже це болить.

Той щасливий, той жиє,

В кого мати рідна є,

Той біди вже не зазнає,

Бо про нього мати дбає-

З всього світу він смієсь!

Вірш «Мої бажання»

Моя нене, найдорожча,

Наймиліша в світі!

Прийми нині в своє свято

Від доні ці квіти.

Кожна квітка тобі скаже,

Як Тебе кохаю,

Кожна шепче, чого щиро

Я Тобі бажаю.

Ця фіалка Тобі скаже,

Що моє серденько

Б’ється щирою любов’ю,

Все до Тебе, ненько.

А та рута заговорить

В день свята Твойого,

Що Тобі бажаю щастя

Із серця цілого.

( Дівчина дарує квіти своїй матусі).

Пісня «Колискова».

Колисанки вечорами

Нам співали наші мами,

А тепер пора і нам

Заспівать для наших мам.

Приспів:

Як зростем великі,

Мамі станем зміною.

Гордимося мамою,

Мамою єдиною!

Десь далеко за віконцем

Знову спати ляже сонце.

Тільки мамі не до сну

В нічку зоряну ясну.

Приспів.

Хай минають дні за днями,

Хай радіють наші мами.

Ми співаємо для них,

Наших рідних, дорогих.
Приспів

«Мати і дитина».

Блимає каганчик посеред кімнати,

Пильно припадає до колиски мати,

А знадвору рвуться реви – бурі,

Стогнуть за віконцем дерева похмурі.

З колиски матуся очей не зриває

Колишучи, журно пісеньку співає!

“Перестаньте вітри! Не шуміть ялини,

Не лякайте нагло сонної дитини!

Не зворушуй, грозо, милого спокою,

Розійдись, негодо, хмарою швидкою!

Спи, моє золото! Любо скрізь та тихо,

Бороню я сну твого, – не підступить лихо.

«Колискова пісня».

Спи, дитино, спи, очка зажмури,

Можеш, рибко, тихо спати,

Над тобою Твоя мати шепче молитви,

Спи, дитинко, спи! 2р.

Уляна Кравченко «Дитині».

Ти питаєшся, дитино,

Що треба любити –

Полюби ту міць, що каже,

Сонечку світити.

А відтак вітця і неньку

Любити потреба –

Бо вони тобі опіка,

Придане із неба.

Полюби людину бідну,

Наче свого брата –

Най будуть тобі ще милі

Край рідний і хата.

Полюби в природі квіти,

Всю красу, всі дива –

Серцем обійми вселенну,

І будеш щаслива.

Танець «Гопак».

Ми танцюємо для Вас, наші дорогі мами, «Гопак».

Хочеться згадати сьогодні святі слова нашого Тараса Шевченка.

Вірш «Учітеся, брати мої».

Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь!

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Чужі люди цураються,

В хату не пускають,

Свої діти – мов чужії,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Пісня «Виростеш ти, сину…»”

Виростеш ти, сину,

Вирушиш в дорогу,

Вирушать з тобою

Приспані тривоги.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата. 2р.

А якщо впадеш ти

На чужому полі,

Прийдуть з України

Верби і тополі.

Стануть над тобою листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть. 2р.

Виростеш ти, сину,

Вирушиш в дорогу,

Вирушать з тобою

Приспані тривоги.

Можна все на світі вибирати , сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину. 2р.

12. Вірш «Мати – Українка» Роляника

Нема в цілім світі, всім вам признаюся,

Кращої матусі, як моя матуся.

Я свою матусю так щиро кохаю,

Що й розказати не вмію, не знаю.

Як я у колисці лежала маленька,

Ночей недоспала, моя люба ненька,

Як я нездорова, смутна, немоторна,

Усе забуваю, як мати пригорне.

Вона мені купить плаття, черевички,

На зиму до школи теплі рукавички.

Все мені говорить матусенька – душка,

Що я України мала щебетушка.

Не раз біля мене сяде моя мати,

Про славне минуле мені розказати,

І слухаю радо довгенькі години,

Про князів, гетьманів, вождів Украіни.

І про тих героїв, що за її волю

Голови поклали у чистому полі.

«Вірш Мамі»

Квіточок дамо багато

Матінці на любе свято,

З квіточками у долоні

Приступім сини і доні.

Поцілунками вітаймо,

Многа літа заспіваймо!

Киньмо квіточки під нозі,

Щастя попросім у бозі.

Хай в житті Вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт!

Дай же, Бозю, нашим ненькам,

Многих, добрих, щасних літ!

Многая літа.

Многая літа, многая літа ,

Многая літа, многая,

Многая, многая літа…

Жий нам, матінко рідненька,

На многа, многа літ,

І розцвітай, і розцвітай,

Як у полі, в полі цвіт.

І розцвітай, як у полі цвіт!

Многая літа, многая літа,

Многая літа, многая літа.

Многая літа, в щасті і в здоров’ї

Многая, многая, многая літа!

Матеріали підібрала і упорядкувала Марія Галік, Ірина Бейтрішвілі.
Джерело:  http://duda.org.ua/

МИ ІДЕМ ВЕСЕЛІ, МИ ІДЕМ ЩАСЛИВІ, МИ НЕСЕМ МАТУСІ КВІТИ ЗАПАШНІ. Сценарій шкільного свята

МИ ІДЕМ ВЕСЕЛІ, МИ ІДЕМ ЩАСЛИВІ,
МИ НЕСЕМ МАТУСІ КВІТИ ЗАПАШНІ

Сценарій шкільного свята

Мета:

Формувати в учнів такі духовні якості, як усвідомлення свого обов’язку перед батьками, а особливо перед матір’ю; показати велич жінки-матері, її роль в житті кожного з нас; розвивати творчі та акторські здібности учнів.

Обладнання: Ікона Матері Божої, вишиті рушники, малюнки учнів, квіти.

Епіграф:

Сьогодні, нене, знову днина,

в котрій так кожная дитина

матусі своїй дорогій -

таки зо самого же рання,

складає щирії бажання,

які містить в душі своїй.

П.КУЛІШ

Ведуча:

День Матері відзначається у травні, бо це є місяць Пречистої Діви Марії. У травні, коли природа-мати одягає землю у пишне зелене вбрання, люди

висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.

У цього свята давня і цікава історія. Пов’язана вона з долею американки Анни Джервіс. Дівчинка рано втратила найдорожчу у світі людину — МАМУ. На її клопотання 1914 року Конгрес США встановив нове державне свято — День Матері. 1929-го року з ініціативи Союзу українок започатковано цей урочистий день на Галичині. Відтоді у другу неділю травня День Матері відзначається дуже широко.

Звучить «Пісня про рушник» на слова А.Малишка.

Учень:

Мати… Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. Це слово

повторює людина в хвилини страждань і горя.

Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

День, коли мене родила мати

Для життя, для щастя, для біди.

День, копи мої маленькі губи

Вперше груди мамині знайшли,

День, що мене вперше приголубив

Паскою проміння із імли.

Як мені даровано багато,

Скільки в мене щастя, чорт візьми! -

На землі сміятись і страждати,

Жити і любить поміж людьми!

В. СИМОНЕНКО

Ведуча:

З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів. В тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них.

Учень:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Буває іноді дивлюся,

Дивуюсь дивом, і печаль

Охватить душу; стане жаль

Мені її, і зажурюся,

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї Матері святої,

Що в мир наш Бога принесла…

Т. ШЕВЧЕНКО

Ведуча:

Всім своїм життям і працею, прикладом і вихованням наші мами утверджують в нас кращі риси людяности і добра.

Учень:

Мати

Я прокидаюся рано -

Й зразу, хоч ще не встаю,

тільки спросоння погляну,

бачу матусю свою.

Мати — досвітня пташина,

З досвітку віч не зімкне,

ходить по хаті навшпиньки,

щоб не збудити мене.

Мати — то сонечко рідне,

сонечко ясне, земне,

слово її заповітне

гріє і живить мене.

І. ГНАТЮК

Ведуча:

Очі матері всебачучі. Це вони відкривають дитині світ. Серце матерів — доброта і мудрість. Це вони вчать любити людей. Руки матері невтомні. Це вони дають перші уроки праці.

Учень:

… Ти стежив за матір’ю, як вона ступає по підлозі, як осміхається, як тримає

вже посічену сивиною голову. Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки не залишалися в абсолютному спокої, вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії. І невсипно працювали. Жодної хвильки не відпочиваючи, материні руки знаходили роботу.

Не було, либонь, такого, чого б вони не вміли!

Увесь весь світ постійно потребував уваги й роботи материних рук. І, мабуть, уві сні руки теж не вспокоювались ні на мить, а мали й тоді щось таки робити.

І завжди пахли чимось… чи свіжовипраною й щойно випрасуваною білизною, або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то кропом і петрушкою, або яблуками, грушами і медом у Спасівку…

А ще її очі… Вони, постійно освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, були

наче видимим, предметним вираженням її душі. Це погляд самої щирости, самого добра.

(За Б. Гуцалом)

Ведуча:

Імення Матері святилося відколи на світі ця земля названа Україною, цей народ виборов собі власне ім’я — українці.

Звучить пісня на слова А.Демиденка, музика Г.Татарченка «Україночка».

Учень:

Три матусі

Є у кожної дитини,

навіть сиротини,

наша мати солов’їна -

рідна Україна.

Є у кожної дитини

матінка єдина,

та, що любить нас і дбає,

розуму навчає.

І у кожному серденьку

є і буде жити

Божа Мати — наша Ненька, -

Мати всього світу.

Л. ПОЛТАВА

Ведуча:

Матері… Все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. Стоять і дивляться. І бажають нам добра і щастя. Сподіваються від своїх дітей найвищих

духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб діти їхні жили гідно

серед людей і творили добро на своїй землі.

Звучить пісня на слова Д.Павличка «Два кольори».

Учень:

Матері

В хаті сонячний промінь косо

На долівку ляга з вікна…

Твої чорні шовкові коси

Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили -

Це життя трудового плід.

Але в кожному русі — сила.

В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,

Образ в серці такий несу -

Материнську любов гарячу

І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти прожити,

Щоб не тліти, а завжди горіть,

Щоб уміти, як ти, любити,

Ненавидіть, як ти, уміть.

В. СИМОНЕНКО

Ведуча:

Мати… Матуся… Ненька. З цим іменем у нас асоціюється все добре, щире,

людське. Це людина, перед якою ми будемо завжди в боргу, будемо вічно цілувати їхні руки, які підтримували нас у години радости і печалі. Мати — це берегиня домашнього тепла і затишку.

Учень:

Сива ластівка

Мамо, вечір догоря,

Вигляда тебе роса,

Тільки ти, немов зоря,

Даленієш в небеса,

Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими

Затуляла нас крильми,

Прихилялася

Теплим леготом.

Задивлялася білим лебедем,

Дивом-казкою

За віконечком, -

Сива ластівко,

Сиве сонечко.

Б. ОЛІЙНИК

Ведуча:

Пройдуть роки. Ви розлетитесь з рідного гнізда. Та де б ви не були, завжди

пам’ятайте про те місце, де ви народилися і виросли,про найдорожчу людину, яка чекає вас вдень і вночі — рідну матір свою.

Учень:

Моїй матері

Приснилося, що я вернувся додому…

Іду, дивлюся: мій край, моя земля,

Сміються в сонці золотому

Річки, і села, і поля.

Ось-ось прийду до хатоньки моєї,

Де мати жде мене й не жде.

Я скрикну «Матінко» до неї,

Вона на груди упаде.

І будуть литись теплих сліз потоки,

І в них бринітимуть слова:

«Я ждала, ждала цілі роки

І в’яла, сохла, як трава…»

Іду зеленою межею,

Кругом хвилюються жита,

І в’ється щастя над душею -

І на плечі нема хреста…

О. ОЛЕСЬ

Звучить вальс композитора Е. Доги з кінофільму «Мой ласковый й нежный зверь», група учнів виконують танець.

Ведуча:

Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь. Рідна Мати і рідна

Україна — два крила любові, два крила несуть українську душу через віки і не

в’януть у вічному польоті, бо тримає їх на світі материнська любов.

Станемо на коліна перед Матір’ю-Україною і помолимось, як Матері Божій.

Станемо на коліна перед Матір’ю і душею засвітимось праведно, як на сповіді.

Прийми, Боже, молитву своїх дітей, бо ми просимо за Україну, за рідну Матір,

і молитва наша праведна, як і любов. Під звуки вальсу вручаються квіти

матерям, вчителям, гостям свята.

Підготувала Вікторія ОНОПРІЄНКО,

вчителька української мови та літератури угорської гімназії

м.Берегово Закарпатської обл.

Джерело: http://abetka.ukrlife.org/

ВОДЯНИК – НЕВДАХА -2: Новорічне свято під водою. Сценарій новорічної вистави для дітей. Продовження -3, 4 картини

Продовження

Початок: 1, 2 картини - ВОДЯНИК – НЕВДАХА -2: Новорічне свято під водою. Сценарій новорічної вистави для дітей. 1, 2 картини.



КАРТИНА ІІІ

На авансцені Зимова Фея.

Зимова Фея: Я дійсно дуже переживаю, щоб наші герої подолали всі перешкоди своєї казкової подорожі. Особливо мене непокоїть Відьмине болото. Сподіваюся, вони будуть у дорозі дуже уважними та обережними. Було б добре, щоб Відьма та її помічниці взагалі не помітили наших мандрівників.

Відкривається завіса. Відьмине болото – темне, зелене, страшнувате…

Відьма та її помічниці співають пісню та танцюють.

Відьма: Так, так,так… Щоб мені такого капосного вигадати? Щоб всіх так здивувати і всім свято зіпсувати. А… ми вже мішок з подарунками у Діда Мороза викрадали?

Всі: Викрадали!.. (позіхають)

Відьма: А Снігуроньці білу шубку на чорну підмінювали?

Всі: Підмінювали…

Відьма: Так… Придумала! Зловимо хлопчика — Нового Рока і посадимо його в печеру. Ось Новий рік і взагалі не наступить!..

Всі: Та це вже у минулому році було!

Відьма: Було… Було… Де я вам нових капостів напридумую, як все вже було…

Так… Нехай нас жаба поки розважить… А всім думати! І придумати щось поганеньке-поганеьке!..

Цирковий номер «Каучук» — Жабка

Відьма: Придумала! Сама придумала! Треба у Діда Мороза поцупити його чарівний посох! Тоді він нічого зробити не зможе: ялинку не запалить, до дітей не потрапить!.. І взагалі – свято буде повністю зіпсоване. А я… я…, якщо посох буде у мене – я стану наймогутнішою, найкрутішою… Так?

Всі: Так! Так! Це чудова ідея!

Відьма: Хто найкращий винахідник?

Всі: Ти, Відьма, ти.

Відьма:  Хто найпідступніша відьма у світі?

Всі: Ти, Відьма, ти.

Відьма:  Так! Я… Все!.. Вирішено! Будемо чаклувати!. Треба так зробити, щоб я за мить до Діда Мороза злітала, посох поцупила і миттю назад до болота повернулася. Тут багато чаклунських сил треба. Потрібна буде ваша допомога.

Приготувалися до чаклунства. Ну, Діду Морозе! Тримайся!..

Танець чаклунок. Наприкінці танцю відьма «улітає» нагору, а вже за мить з’являється у залі з посохом у руках.

Звучить музика.

Відьма: Ха-ха-ха… У мене все вийшло! Дід навіть отямитися не встиг. Я, як блискавка, прилетіла, посох вхопила і…миттєво зникла.

Виходить на сцену. Оглядає посох.

Відьма: Хочу перевірити, як він працює!.. Треба когось заморозити для початку.(Оглядається у пошуках жертви)

Відьмочки: (розбігаються) Тільки не мене!  Тільки не мене!

Відьмочки: Зараз перевіриш!

Відьмочки: До нашого болота наближується якась чудернацька компанія.

                      Там всі такі смішні…

Самі до нас у пастку ідуть. Своїми ногами!..

Відьма: Де? І справді. Хтось іде до нас! Всі заховалися! Треба захопити цих мандрівників зненацька!

Відьми ховаються. На сцену виходять морські мешканці.

Відьма: Хапай їх. Та тримайте вже! Зв’яжи їх.

Відьми нападають на Водяника і друзів, скручують мотузкою.

Тільки маленький Гном втікає та біжіть через зал.

Гном: Треба скоріш покликати Діда Мороза!

Відьмочки не можуть його наздогнати.

Відьма: Та облиште того малюка. Він сам заблукає у нашому болоті!

Ну що, подивимося, хто тут потрапив до нашого полону. Невже сам морський цар – Водяник? Оце удача! А це хто – такі смішні, незграбні – Краб, Восьминіг… Чудово. І чого Вас понесло на землю?

Водяник: Ми шукали Діда Мороза, щоб запросити його до нас на новорічне свято.
Відьма: От дурники! Та хіба  буває Новий рік під водою? Та цей старий нікчема Дід Мороз, ніколи не піде під воду. Хоча, якби пішов, я б зраділа. Бо цей дідуган — мій лютий ворог. Але вам не пощастило, Діда Мороза тут немає. А я – Відьма, є. А у мене є… ось що! Чарівний посох! І зараз я на вас випробую його дію.

Водяник і друзі:  Не треба, відпусти нас! Будь ласка! Ми ж вам нічого поганого не зробили!

Відьма:  «Нічого не зробили»… Замовкніть. Зараз я буду робити випробування – наприклад, я вас заморожу! Ну, що, приготувалися? Перетворіться на крижані скелі!

Звучить музика, світло миготить, але… нічого не виходить.

Відьма: Нічого не виходить! Ах ти, дурна палиця! Повторюю: хочу, щоб ці водяники стали льодяниками!

Знову — світло, музика – чаклунство не вийшло.

Відьма: Не вийшло знову! Мабуть, я поцупила несправжній посох…

Звучить новорічна музика, Гномик  веде Діда Мороза через зал.

Дід Мороз: Відьмо, не ховайся, це ти мій посох вкрала?

Відьма: А я і не ховаюся! Я тепер тебе не боюся. У мене ось що! І я сильніша за тебе! (показує посох). Тільки твоя палиця несправна!

Дід Мороз: Ні, Відьмо. Посох повністю справний! Тільки тобі він не допоможе! Посох мій і слухається тільки мене! Посох! До мене!…

Звучить музика, посох виривається з рук Відьми. Вона кричить:

«Тримай його!». Всі відьми спочатку кидаються за ним, але потім відступають і намагаються сховатися. Посох літає, б’є відьом, а потім повільно прилітає  Діду Морозу до самісіньких рук.

Дід Мороз: Ну що, отримали! Коли ти, Відьмо, вже вгамуєшься? Ось тепер я вас дійсно на крижані бурульки перетворю! Щоб більше ніколи не заважали святкувати Новий Рік.

Виє вітер, дзвін льоду, відьми мерзнуть і застигають льодовими скульптурами.

Відьма: Будь ласка, Діду Морозе, не заморожуй нас!

Я гину! Замерзаю! Рятуйте!

Дід Мороз: Злякалися?

Відьми: Злякалися!..

Відьма: Пробач мене, Діду Морозе!

Усі разом відьми плачуть: ПРОБАЧ!!!

Відьма: Я більше не буду капостити.

Усі разом: І ми не будемо.

 

Дід Мороз: Може і справді вибачити вас заради свята?

Відьми: Вибач! Вибач! Ми більше не будемо! Ніколи!

Дід Мороз: Добре! А допомагати будете?

Відьми: Так! Будемо! Будемо! Завжди!

Дід Мороз: Ну добре! Будемо вважати, що ви засвоїли урок гарної поведінки і я вибачаю вам. Зігрівайтеся потроху. Я заберу усіх  на північ і триматиму вас під наглядом. Будете там виправляти свою поведінку і працювати.

Пакувати новорічні подарунки, розчищати снігові завали…

Усі разам: Ми згодні, згодні. Тільки не потрібно нас заморожувати!

Водяник:   Шановний  Діду Морозе, я Вас дуже прошу! Допоможіть нам зробити  вперше справжнє новорічне свято на морському дні.

Дід Мороз: Водяник, я знаю твою проблему і готовий тобі допомогти. Адже ти шукав мене так довго і так наполегливо. Буде твоїй донечці справжнє новорічне свято.

Водяник:   З ялинкою та подарунками?

Дід Мороз: А як же. З ялинкою і з подарунками. Усі на свято!

Усі разом: УРА!!

Водяник:   Скоріш, вирушаємо до моря. Вперед!

Завіса закривається.

Зимова Фея: Ось на які героїчні дії здатні батьки заради щастя своїх дітей. Навіть готові життям ризикувати, як наш Водяник. Добре, що все так щасливо закінчилося. Нам з вами залишилося тільки побувати на цьому незвичайному – НОВОРІЧНОМУ підводному СВЯТІ. А для цього треба добре підготуватися- вивчити хоча б один морський танець.

Всі підвелися! Всі-всі підвелися – повторюємо за мною.

 В залі з’являються помічниці. Діти піднімаються. Звучить музика. Всі вивчають «морські» танцювальні рухи.

З цього місця свято продовжується «нон-стоп». Ні на хвилину не припиняється музика.

 

Зимова Фея: Молодці! Тепер ми готові! Новорічне свято на морському дні починається! Зустрічаємо наших героїв!

КАРТИНА ІV

Відкривається завіса. Водяне царство. На сцені – Донька та її друзі.

Звучить музика. В залі по черзі – групами з різних дверей -  з’являються герої казки.

Вони танцюють, а разом з ними і всі діти у залі.

Зимова Фея: Танцюємо, танцюємо всі разом!

Зимова Фея: До нас на свято завітали Дід Мороз, Снігуронька, Хлопчик-Новий рік.

Останніми до залу, пританцьовуючи, входять Дід Мороз, Снігуронька, Хлопчик- Новий рік.

Водяник: Дивись доню, твій татусь виконав свою обіцянку. Вперше в нашому підводному царстві відбувається свято Нового Року.

 Дід Мороз: Всіх вітаю, люди добрі.

В цей святковий гарний час.

На морському дні, шановні,

Радий бачити я вас!

Снігурка: З новим роком, любі друзі

Ми Вас всіх вітаємо!

І найкращого у світі

Щиро побажаємо.

Дід Мороз: Під воду ялинка чарівна  прийди

Вогні новорічні скоріш запали.

  Звучить новорічна музика. Дійсно зверху на морське дно опускається чудова новорічна ялинка. На ній запалюються новорічні вогні.

Звучить музика. Всі танцюють веселий танець (Ха-фа-на-на)

Донька: Батечку мій любий, спасибі тобі велике за такий чудовий подарунок — справжнє Новорічне свято. Я про таке навіть мріяти не могла.

Водяник:  Я дуже радий донечко, що тобі сподобалося.

Донька:  Але таточку, заради моєї примхи ти ризикував життям, пробач мені. Я більше ніколи не буду вередувати. Ти найкращий  татусь у світі.

 Водяник: Шановні гості, а зараз щасливі підводні мешканці подарують вам своє мистецтво.

Циркова студія: Шарі-варі

 На сцену виходить Хлопчик — Нового рік

Новий рік:

А ось і я! Я  - Рік Новий

Сьогодні хлопчик я малий.

Та завтра трохи підросту

І всім вам щастя принесу.

Бажаю вам веселих свят,

Вітаю хлопчиків, дівчат.

Вітаю і дорослих всіх,

Хай навкруги панує сміх.

Всі учасники: З Новим роком!

З Новим щастям!

Фінальна пісня

Завіса закривається.

Автор: Єрмоленко Ніна. http://veselun.info/

Україна, 2010

                                                             

ВОДЯНИК – НЕВДАХА -2: Новорічне свято під водою. Сценарій новорічної вистави для дітей. 1, 2 картини.

Цей сценарій є новим варіантом раніше опублікованого сценарію:

«ВОДЯНИК – НЕВДАХА». Сценарій новорічної казки-вистави для дітей українською мовою . Ідея казки залишилася колишньою, повторюються лише 1-а і 2-я картини, в інших картинах - нові тексти. Також може бути прикладом переробки сценарію для конкретної постановки.

(сценарій був перероблений для постановки на конкретній сцені з урахуванням нових можливостей).

Новорічне свято під водою

Сценарій новорічної вистави для дітей.

                                                         КАРТИНА  І.

  Завіса закрита. Світло поступово згасає. Звучить увертюра. На сцені з’являється Зимова Фея.

 

  Зимова Фея:  Добрий день, любі друзі. Я — Зимова Фея — дуже рада вас бачити на нашому новорічному святі.

Новий рік — найулюбленіше свято дітвори. Яскрава ялинка, чарівна Снігуронька, добрий Дід Мороз та безліч чудових подарунків. Що може бути краще. Навіть не уявляю, щоб ми з вами робили, коли б свято Нового року у нас не було?

А ще на Новий рік трапляються надзвичайні казкові історії. Одну із таких історій я хочу Вам сьогодні розповісти.

На самісінькій глибині океану розташувалося казкове Царство. Керував Підводною країною звичайний морський Цар-Водяник.

 

Завіса відкривається.

На сцені — царство Водяника. Звучить музика. Пливають медузи, рибки. В центрі  на троні сидить Водяник. Біля нього донечка – Водянушка, слуги — морські рибки, пірати, русалки, всіляка підводна братія. Всі зайняті своїми справами. Золоті рибки виконують цирковий номер (повітряні гімнасти). Іділія…

Донька (Водянушка): істерично кричить, розганяючи усіх навколо.

Все! Все! Все! Бачити вас не можу (на сцені паніка). Як ви мені всі набридли!

Водяник: Донечко моя! Дитинко! Що  з тобою, моє серденько, моя красуня! У нас все так добре. Креветки  стрибають, медузи пливають, корали блищать. Водичка така мокра, така зелена…

Донька: Нудьга у нас зелена, а не водичка. Живемо тут на самісінькому дні, в багнюці борсаємося… Нудота! Цілими днями  одні і ті ж мовчазні рибні фізіономії…

Водяник: Русалонька моя золотенька, не сумуй. Зараз ми тебе розважимо. Гей, ледацюги, годі байдикувати. Розвеселіть мою красунечку-водянулечку, поки я з вас консервів не наробив!

Цирковий номер, бажано веселий

Донька:  (тупотить і кричить) Досить, я це вже сто разів бачила!.. Геть звідси, бридкі п’явки!

Пісня Водяника.

Водяник: Дитятко моє дорогеньке. Що хочеш для тебе зроблю. Все своє багатство готовий віддати, тільки щоб ти, моя крихітка,  весела була та щаслива.

Донька розлючена відходить від тата.

Водяник: Як мені мою донечку розвеселити? Перлини з усіх морів їй подарував – не подобаються, корали – і білі, і червоні приніс – не хоче. Що мені, бідному, робити? Піду втоплюся!… Ой, що я несу! Адже я і так під водою…

До Водяника біжать навипередки два «морських шута»

1. Ваше  Водянушество! Я знаю.

2. Ні, я знаю!

1. Я придумав!!!

2. Ні, я придумав!

Водяник:  Припиніть! Кільки в томаті! Говоріть так, щоб я зрозумів!

1. Треба запросити краба!


2. Краб у Чорному гроті живе.


3. Йому триста років! Він все бачив! Все знає!


4. Він на суші був!


5. Людей бачив!

Водяник: ТИХО! Я придумав!

Усі: ЩО?

Водяник: Треба запросити краба!

Усі: Чудова ідея.

1. Як ви здорово придумали, Ваше Водянушество!

Водяник: Гей! Ледацюги, швидко біжіть за Крабом. За це отримаєте  по парі жирних хробаків.

Шути вибігають та приводять  Краба.

Водяник: Краб, ти все бачив, все знаєш! Підкажи, як розвеселити мою донечку, мою Водянушечку.

Краб: Знаю, що треба твоїй дочці!

Водяник: Що? Кажи скоріше!

Краб: Їй  потрібне СВЯТО!

1. 1.     Свято? Що це?


2. 2.      Водорості?


3. А може це їжа така? От би скуштувати!


4. Мабуть смачно. Як черв’ячки…

Тихо ви, опудала, гачок вам у вбік. Відповідай Краб, що таке свято? Бо клешню відгризу

Краб: Свято – це коли весело. А веселитись люди на суші вміють. В них там стільки свят, що вони навіть працювати не встигають. Все співають та танцюють. Незабаром наступить найбільше  людське свято – Новий рік. Люди прикрашають ялинку, біля неї співають, танцюють, всі у карнавальному вбранні. А потім приходить Дід Мороз із величезним мішком. А у мішку?

1. Креветки?


2. Корали?


3. Золото?


4. Метелики?

Водяник: Замовкніть! Горбун вам в жабри! Кажи Краб, що у мішку?

Краб:  У мішку, подарунки! Іграшки, цукерки, феєрверки.

Донька:  Хочу! Хочу! Хочу! Хочу ялинку, хочу подарунки, хочу Діда Мороза!

Водяник: Гей! Шибеники! Чули?  Дівчинка  хоче Новий рік! Зараз, доцю, зараз…Ми все зробимо. Розкажи Краб, як упізнати Діда Мороза?

Краб:  Дід Мороз – це такий величезний дядько у червоному кожусі та червоній шапці. У нього сиве волосся, густа довга борода та здоровенні вуса. В руках у нього величезна палиця – чарівний посох. А ще у нього – дуже гучний голос.

Водяник: Все, досить, зрозумів. За мною, ледацюги!!!

Всі вибігають із сцени і відразу повертаються, намагаючись зобразити Новий рік. Приносять корча, повісивши на нього морське шмаття – чоботи, сміття, банки. Всі бігають у недоладному вбранні – намагаються водити хоровод.

Водяник: А ось і я, Дід Мороз, у мене червоний ніс,

Я для донечки своєї подаруночки приніс.

Ось тобі моя рідненька, черевик майже новенький.

Донька:  Ні, я таке не хочу! Це – не справжня ялинка, це – погані подарунки і ти, татку не  справжній Дід Мороз (Істерика).

Пісня Водянушки. Водянушка качається на гойдалці, або ії піднімають у гору за допомогою циркового реквізиту..

Водяник:  Все!.. Пливу нагору! Буде у тебе, донечко, справжнє свято. І цього Діда Мороза я сюди приведу, креветка йому в бороду. Шути, у розвідку, решта – за мною!

Водяник піднімається у гору. Всі виходять.

                                       КАРТИНА ІІ

 Зимова Фея: Бачите? На які безглузді вчинки здатні заради своїх капризних дітей люблячі батьки. Адже всім відомо, що не можна підводним мешканцям мандрувати по суші в далині від живильної морської води… Гадаю, серед вас діточки, немає таких вередливих та невихованих, як дочка Водяника.

Ну повернемося до нашої історії. Піднялися наші мандрівники на поверхню океану, пропливли від моря вверх за течією дуже великої ріки, пройшли трошки по суші і… вийшли до чудового лісу, де мої друзі-герої казок готуються до Новорічного свята. Піду до них і я. Для мене там теж є робота.

Завіса відкривається.

Казковий ліс. На галявині — гноми та інші казкові герої.  Вони готують подарунки, прикрашають ялинку.

Зимова Фея: Які ж ви молодці, друзі. Стільки встигли зробити.

А тепер треба відпочити. Незабаром Новий рік і нам треба зустріти його бадьорими і в гарному настрої. Попелюшко! Почитай всім казочку перед сном, та прослідкуй, щоб ніхто не бешкетував та всі добре відпочили.

Попелюшка читає книгу. Танцювальній номер.



 

Водяник із друзями непомітно підкрадаються до гномів та намагаються зловити їх.

 

 Водяник та інші: Дивись, червона шапка. Хапай його!

А в цього — борода. Мабуть це-дід Мороз.

Ні, цей більш схожий. Бачиш, сиве волосся!

А це, мабуть, посох.

Та ось і мішок з подарунками!

Найменший гном вилізає з під ялинки, кричить:

Гном(кричить тонким голосом): Що тут коїться? Ви хто такі?

Водяні: Дивись, ще дядько з бородою.

І голос гучний.

Це точно, Дід Мороз!

Хапай його!

 

Але в цей час з’являється Зимова Фея, та втручається.

Зимова Фея: Що це трапилося? Тільки хвилинку мене не було, а ви вже бешкетуєте.

(натикається на Водяника)

Ой! Водяник! А ви що тут робите? Ви ж пішли до Діда Мороза? Я знаю!

Водяник:      Так, Я – Водяник- Цар морський! А ви хто?

Зимова Фея: Я – Зимова фея, а це мої друзі.

Хіба не бачите? Усі ми готуємося до Нового року.

Водяник:  Ніякого Нового року у вас не буде, бо я заберу до себе вашого Діда Мороза. Тьху ти, Дідів Морозів та всі подарунки.

Зимова Фея: Яких Дідів Морозів? Які подарунки? Це ж – казкові герої – гномики, звірятка…

Водяник:  Це правда? Ти – не Дід Мороз?

Гномик: Ні, я – гномик.

Водяник:  І ти не Дід Мороз?

Гномик: Ні, я теж – гном.

Гномик: І я!

Водяник:  Бідний я, нещасний. Що ж я тепер скажу своїй донечці, як повернуся з пустими руками, вона ж чекає свята … (сідає на землю, плаче, морські мешканці підвивають)

Зимова Фея: А  дійсно, давайте допоможемо нашим морським гостям. Все ж-таки шкода підводних жителів – у них ніколи не було Новорічного свята.

Шановний Водяник. Поспішіть. Бо йти вам далеко, аж у казкову країну Лапландію, де живе Дід Мороз.

Пустунчик,  допоможи, будь ласка, нашим друзям знайти дорогу.

Гномик: Авжеж, допоможу.

Зимова Фея: Тільки зауважте, дорога проходить через Відьмине болото. Головна там – зла та підступна відьма, яка кожного року вигадує все нові і нові капості, щоб зіпсувати Новорічне свято. Будьте обережні. Бажаємо вам вдачі!

Звучить музика.

  Гноми проводжають морських мандрівників.

Завіса закривається.

Продовження (3, 4 картини) : ВОДЯНИК – НЕВДАХА -2: Новорічне свято під водою. Сценарій новорічної вистави для дітей. Продовження -3, 4 картини

«ВОДЯНИК – НЕВДАХА». Сценарій новорічної казки-вистави для дітей українською мовою

Цей сценарій легко адаптувати під різні умови — від ранкової програми у дитячому садочку до постановки вистави на сцені культурних центрів. Елементи програми можуть легко змінюватися та доповнюватися концертними номерами та іграми з учасниками.

ВОДЯНИК – НЕВДАХА

КАРТИНА І.

Завіса закрита. Світло поступово згасає. Звучить увертюра. На сцені з’являється Казкарка (або Зимонька).

Казкарка: Добрий день любі друзі. Я дуже рада вас бачити на нашому новорічному святі. Новий рік — найулюбленіше свято дітвори. Яскрава ялинка, чарівна Снігуронька, добрий Дід Мороз та безліч чудових подарунків. Що може бути краще. Навіть не уявляю, щоб ми з вами робили, коли б свято Нового року у нас не було? А ще на Новий рік трапляються надзвичайні казкові історії. Одну із таких історій я хочу Вам сьогодні розповісти.

На самісінькій глибині океану розташувалося казкове Царство. Керував Підводною країною звичайний морський Цар-Водяник.

Завіса відкривається.

На сцені-царство Водяника. Звучить музика. Пливають медузи, рибки. В центрі на троні сидить Водяник. Біля нього донечка – Водянушка, слуги — морські рибки, пірати, русалки, всіляка підводна братія. Всі зайняті своїми справами. Золоті рибки виконують цирковий номер (повітряні гімнасти). Іділія…

Донька (Водянушка): істерично кричить, розганяючи усіх навколо.

Все! Все! Все! Бачити вас не можу (на сцені паніка). Як ви мені всі набридли!

Водяник: Донечко моя! Дитинко! Що з тобою, моє серденько, моя красуня! У нас все так добре. Креветки стрибають, медузи пливають, корали блищать. Водичка така мокра, така зелена…

Донька: Нудьга у нас зелена, а не водичка. Живемо тут на самісінькому дні, в багнюці борсаємося… Нудота! Цілими днями одні і ті ж мовчазні рибні фізіономії…

Водяник: Русалонька моя золотенька, не сумуй. Зараз ми тебе розважимо. Гей, ледацюги, годі байдикувати. Розвеселіть мою красунечку-водянулечку, поки я з вас консервів не наробив!

Цирковий номер

Донька: (тупотить і кричить) Досить, я це вже сто разів бачила!.. Геть звідси, бридкі п’явки!

Пісня Водяника.

Водяник: Дитятко моє дорогеньке. Що хочеш для тебе зроблю. Все своє багатство готовий віддати, тільки щоб ти, моя крихітка, весела була та щаслива.

Донька розлючена відходить від тата.

Водяник: Як мені мою донечку розвеселити? Перлини з усіх морів їй подарував – не подобаються, корали – білі, червоні приніс – не хоче. Що мені, бідному, робити? Піду втоплюся!… Ой, що я несу! Адже я і так під водою…

До Водяника біжать навипередки два «морських шута»

• Ваше Водянушество! Я знаю.


• 2. Ні, я знаю!


• 1. Я придумав!!!


• 2. Ні, я придумав!

Водяник: Припиніть! Кільки в томаті! Говоріть так, щоб я зрозумів!

1. Треба запросити краба!


2. Краб у Чорному гроті живе.


3. Йому триста років! Він все бачив! Все знає!


4. Він на суші був!


5. Людей бачив!

Водяник: ТИХО! Я придумав!

Усі: ЩО?

Водяник: Треба запросити краба!

Усі: Чудова ідея.

1. Як ви здорово придумали, Ваше Водянушество!

Водяник: Гей! Ледацюги, швидко біжіть за Крабом. За це отримаєте по парі жирних хробаків.

Шути вибігають та приводять Краба.

Водяник: Краб, ти все бачив, все знаєш! Підкажи, як розвеселити мою донечку, мою Водянушечку.

Краб: Знаю, що треба твоїй дочці!

Водяник: Що? Кажи скоріше!

Краб: Їй потрібне СВЯТО!

Морські мешканці:

1. Свято? Що це?


2. Водорості?


3. А може це їжа така? От би скуштувати!


4. Мабуть смачно. Як черв’ячки…

Тихо ви, опудала, гачок вам у вбік. Відповідай Краб, що таке свято? Бо клішню відгризу

Краб: Свято – це коли весело. А веселитись люди на суші вміють. В них там стільки свят, що вони навіть працювати не встигають. Все співають та танцюють. Незабаром наступить найбільше людське свято – Новий рік. Люди прикрашають ялинку, біля неї співають, танцюють, всі у карнавальному вбранні. А потім приходить Дід Мороз із величезним мішком. А у мішку?

Морські мешканці

1. Креветки?


2. Корали?


3. Золото?


4. Метелики?

Водяник: Замовкніть! Горбун вам в жабри! Кажи Краб, що у мішку?

Краб: У мішку, подарунки! Іграшки, цукерки, феєрверки.

Донька: Хочу! Хочу! Хочу! Хочу ялинку, хочу подарунки, хочу Діда Мороза!

Водяник: Гей! Шибеники! Чули? Дівчинка хоче Новий рік! Зараз, доцю, зараз…Ми все зробимо, За мною, ледацюги!!! Розкажи Краб, як упізнати Діда Мороза?

Краб: Дід Мороз – це такий величезний дядько у червоному кожусі та червоній шапці. У нього сиве волосся, густа довга борода, а в руках завжди величезна палиця – чарівний посох. А ще у нього – дуже гучний голос.

Всі вибігають із сцени і відразу повертаються, намагаючись зобразити Новий рік. Приносять корча, повісивши на нього морське шмаття – чоботи, сміття, банки. Всі бігають у недоладному вбранні – намагаються водити хоровод.

Водяник: А ось і я, Дід Мороз, у мене червоний ніс,

Я для донечки своєї подаруночки приніс.

Ось тобі моя рідненька, черевик майже новенький.

Донька: Ні, я таке не хочу! Це – не справжня ялинка, це – погані подарунки і ти, татку не Дід Мороз (Істерика).

Пісня Водянушки.

Водяник: Все!.. Пливу на гору! Буде у тебе, доню, справжнє свято. І цього Діда Мороза я сюди приведу, креветка йому в бороду. Шути, у розвідку, решта – за мною!

Всі виходять.



КАРТИНА ІІ

Казкарка: Бачите? На які безглузді вчинки здатні батьки заради своїх капризних чад. Адже всім відомо, що не можна підводним мешканцям мандрувати посуші в далині від живильної морської води… Гадаю, серед вас діточки, не має таких вередливих та розбещених, як дочка Водяника. Немає? От і добре. Ну повернемося до нашої історії. Піднялися наші мандрівники на поверхню океану, пропливли від моря вверх за течією дуже великої ріки, пройшли трошки по суші і… вийшли до чудового лісу, де Білосніжка із своїми гномами та звірятами готуються до Новорічного року.

Завіса відкривається.

Казковий ліс. На галявині танцюють гноми. Воні готують подарунки, прикрашають ялинку. Водяник із друзями непомітно підкрадаються до гномів та намагаються зловити їх. Але в цей час з’являється Білосніжка, та втручається.

Білосніжка: Що це трапилося?

Знову наші невгамовні звірята та гноми потрапили у якусь пригоду. Ой! А це хто? (натикається на Водяник)

Водяник: Це я, Цар морський – Водяник! А ви хто?

- ми лісові звірята!

- А ми – гноми! Хіба не бачите?

Усі ми готуємося до Нового року.

Водяник: Ніякого Нового року у вас не буде, бо я заберу до себе вашого Діда Мороза. Тьху ти, Дідів Морозів та всі подарунки.

Білосніжка: Яких Дідів Морозів? Які подарунки? Це ж — мої гноми. Перераховує їх по імені, а це – лісові мешканці, наші друзі – звірята. А ось і наш мішок ….

Водяник: А ці гноми, точно не Діди Морози? Бідний я, нещасний. Що ж я тепер скажу своїй донечці, як повернуся з пустими руками, вона ж чекає свята … (плаче, морські мешканці підвивають)

Білосніжка: А давайте допоможемо нашим морським гостям. Дід Мороз і справді зараз збирається до нас на свято і можна ще умовити його трішки змінити звичайний маршрут. Все ж таки шкода підводних жителів – у них ніколи не було Новорічного свята. А ми з вами трошки почекаємо – буде нагода прикрасити нашу лісову галявину.

Гноми проводжають морських мандрівників.

КАРТИНА ІІІ

Маєток Круєли – героїні фільму «101 долматинець» — злої підступної жінки, що ловить-викрадає та продає звірів та хутро.

У клітці сидять полонені звіри. Круєла перераховує свою здобич та рахує прибутки.

На сцену вибігає Хлопець – мисливець – помічник Круєли.

Хлопець : Круєла, є чудова новина для тебе!

Круела: Не заважай мені ледацюго! Хіба не бачиш, я працюю…

Хлопець: До тебе в пастку ідуть, дорогі трофеї. Своїми ногами!..

Круела: Які трофеї? Усіх цінних тварин у цьому лісі – ми спіймали!

Хлопець: А ці дурні, прийшли до нас із самісінького дна океану, про таку вдачу можна тільки мріяти. Подивися у бінокль!

Круела: Очам своїм не вірю! Рідкісний краб, йому мабуть років триста.

За нього можна отримати купу грошей.

Круела: А це хто? А-а-а-а…Не може бути!

Хлопець: Може, може!

Круела: Невже сам морський цар – Водяник, іде до нас добровільно. Оце удача! Та я продам його у самий дорогий приватний звіринець. І буду – найбагатшою дамою в світі. Приготувалися до полювання! Усі у засідки.

Звучить мелодія. Круела готує засідку, та , як виходять на сцену морські мешканці, хапає їх, та зв’язує.

Круела: Попалися! І чого Вас понесло на сушу?

Водяник: Ми шукали Діда Мороза, щоб запросити його до нас на свято Нового року.
Круела: От дурники! Та хіба буває Новий рік під водою? Та цей старий нікчема Дід Мороз, ніколи не піде під воду. Хоча, якби пішов, я б зраділа. Бо цей дідуган мій лютий ворог. Він дуже опікується усілякими тваринами, птахами, і постійно мені заважає в моїй мисливській справі. Але вам не пощастило, Діда Мороза тут не має. А я – Круела, є.

Дівчина: Ми так давно мріяли спіймати якусь дуже рідкісну морську тварину. І нам це ніяк не вдавалося. І ось самі прийшли!

Круела: До чого ж ми везучі. Будите знати, як вештатись по суші.

Хлопець: Морські дурники. Тепер ми про вас подбаємо.

Круела: Ми завдяки вам станемо багатіями.

Усі разом: УРА! Ми багаті, ми багаті, ми багаті.

Художній номер ______________________________

Круела: Все ледацюги. Годі байдикувати. Ходімо на полювання, може спіймаємо ще когось.

Хлопець: Ти ж сама сказала, що в цьому лісі вже нікого не залишилося.

Хлопець 2: Ми всіх спіймали.

Круела: Припиніть розмови, краще перевірте клітки та мотузки. На полювання кроком руш.

Вирушають на полювання

Водяник: Начебто усі пішли, треба спробувати врятуватися. КРАБ, ти можеш перерізати мотузки?

Краб: Зараз спробую. (перерізає мотузки)

Восьминіг: Треба випустити усіх тварин на волю.

(відривають клітку, випускають тварин)

Художній номер____________________

Восьминіг: Годі веселитися, Круела та мисливці скоро повернуться.

Водяник: Треба щось зробити.

Восьминіг: Втекти.

Краб: Треба знову залізти у клітку та обмотатися мотузками. А потім зненацька напасти на бандитів та захопити їх. Бо інакше вони знову усіх звірят переловлять.

Водяник: А що ми з ними будемо робити?

Краб: Віддамо Діду Морозу. Ви ж чули, він лютий ворог Кругли.

Водяник: Зрозумів. За це Дід Мороз допоможе нам влаштувати свято Нового року. Чули. Усі по місцях. А ти Шут біжи до Діда, Кругла твоєї відсутності не помітить.

(Відправляють шута, усі займають свої позиції, муз. оформлення, повернення Круєли)

Повертаються мисливці і Круела.

Хлопець: Круела, скоріш сюди!

Круела: Що трапилося? Чого репетуєте!

Хлопець: Дивись яку незвичайну жабу ми спіймали.

Дівчина: І справді гарна, рідкісний екземпляр.

Круела: Посадіть на пеньок, я її роздивлюся.

Цирковий номер – Каучук, або інший концертний номер.

Дівчина: Та нам за таку красуню дадуть сто.

Круела: Та ні, двісті долярів. Кидайте її в клітку, та дивіться не пошкодьте шкірку, бо покупець може скинути ціну.

(звірі вискакують з кліток, морські мешканці скидають мотузки, усі разом захоплюють бандитів)

Звучить новорічна музика, Шут веде Діда Мороза через зал.

Дід Мороз: Добрий день шановні. Я дуже поспішав до вас! Але бачу, ви самі врятувалися та перемогли злодіїв. Молодці. Круела, вража жінка, знову ти капостиш (вередуєш) ніяк не вгамуєшся. Мабуть потрібно вас покарати. Перетворю-но я вас у крижані бурульки.

Звучить музика — заметіль. Дід Мороз «заморожує» поганців. Вони мерзнуть, тремтять.

Круела: Пробач мене, Діду Морозе!

Усі разом бандити плачуть: ПРОБАЧ!!!

Круела: Я більше не буду капостити.

Усі разом: І ми не будемо.

Круела: Я всіх тваринок полюблю!

Усі разом: І ми!

Круела: Усіх пташок годуватиму! Усіх звірів оберігатиму!

Усі разом: І ми.

Дід Мороз: Ні Круела, більше я тобі не вірю. Я заберу усіх на північ і триматиму вас за міцними крижаними гратами. Будете там виправляти свою поведінку і працювати.

Пакувати новорічні подарунки, розчищати снігові завали.

Усі разам: Ми згодні, згодні. Тільки не потрібно нас заморожувати!

Водяник: Шановний Діду Морозе, я Вас дуже прошу! Допоможіть нам зробити вперше справжнє новорічне свято на морському дні.

Дід Мороз: Водяник, я знаю твою проблему і готовий тобі допомогти. Адже ти шукав мене так довго і так наполегливо. Буде твоїй донечці справжнє новорічне свято.

Водяник: З ялинкою та подарунками?

Дід Мороз: А як же. З ялинкою і з подарунками. Усі на свято!

Усі разам бандити: А ми? Ми теж допоможемо.

Дід Мороз: А що, діти, візьмемо з собою Круелу та її друзів на свято? Можливо вони стануть добрими та порядними.

Діти відповідають.

Дід Мороз: Все ж таки треба їх взяти з собою, щоб пильно наглядати: чи справді вони виправляються?

Усі бандити: УРА!!

Водяник: Скоріш, вирушаємо до моря. Вперед!

Завіса закривається.

Казкарка: Ось на які героїчні дії здатні батьки заради щастя своїх дітей. Навіть готові життям ризикувати, як наш Водяник. Добре, що все так щасливо закінчилося. Нам з вами залишилося тільки побувати на цьому незвичайному – НОВОРІЧНОМУ СВЯТІ. А для цього, ми повертаємося до царства Водяника

КАРТИНА ІV

Водяне царство. Донька хвилюється за свого татуся ходячи то сцені.

Донька: Нема татуся. Але ж обіцяв і новий рік і подарунки і Діда Мороза.

Водяник із своїми друзями ідуть по залу.

Водяник: Я іду, доню! Готуйся зустрічати гостей!

Звучить музика. Все виходять на сцену.

Водяник: Дивись доню, твій татусь виконав свою обіцянку. Вперше в нашому підводному царстві відбудеться свято нового року. Всім увага, свято починається.

Концертний номер,пісня снігуроньки або танець із залом «Ха-фа-нана».

Дід Мороз:Всім привіт дорослі й діти

В цей святковий добрий час.

Довелось пливти, летіти

Щоб потрапити до Вас

Снігурка:З новим роком, любі друзі

Ми Вас всі вітаємо!

І найкращого у світі

Щиро побажаємо.

Дід Мороз: Під воду ялинка чарівна прийди

Вогні новорічні скоріш запали.

Танок сніжинок

Донька: Батечку мій любий, спасибі тобі велике за такий чудовий подарунок. Справжнє Новорічне свято. Я про таке навіть мріяти не могла.

Водяник: Я дуже радий донечко, що тобі сподобалося.

Донька: Але таточку, заради моєї примхи ти ризикував життям, пробач мені. Я більше ніколи не буду вередувати. Ти найкращий татусь у світі.

Водяник: Шановні гості, а зараз щасливі підводні мешканці подарують вам своє мистецтво.

Циркова студія:

Виходить Хлопець- Нового рік

Новий рік: Я тут, я Рік Новий

Я ще малий але зростати буду

Я щастя, радісне життя приніс

Всім добрим людям.

Так грими веселе свято,

Вийся масок шумний рій

Йду слідом за старшим братом

Я рік щасливий, рік Новий.

Усі разом: З Новим роком, з новим щастям

Фінальна пісня

Автор: Єрмоленко Ніна

Україна

Другий варіант сценарію за цією ж ідеєю (додані нові дійові особи, тексти) :  ВОДЯНИК – НЕВДАХА -2: Новорічне свято під водою. Сценарій новорічної вистави для дітей. 1, 2 картини.